ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.04.2019Справа № 910/17327/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 132)
до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ССЕС-УКРАЇНА" (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 9-11)
про визнання припиненим права користування земельною ділянкою
Представники учасників справи:
від позивача: Колос Ю.В.,
від відповідача: Самелюк К.В.,
від третьої особи: Даців С.Я.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" до Київської міської ради про визнання припиненим права користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право позивача на користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі Договору із Київською міською державною адміністрацією, припинилося внаслідок укладення позивачем договору про відчуження нежилого будинку, який розміщений на земельній ділянці. До набувача нежилого будинку перейшло право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 відкрито провадження по справі № 910/17327/18 та призначено підготовче засідання на 23.01.2019.
11.01.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав суду відзив по справі та клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 відзив Київської міської ради повернуто відповідачу без розгляду.
18.01.2019 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В підготовче засідання 23.01.2019 з'явилися представники сторін.
23.01.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
23.01.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ССЕС-УКРАЇНА", відкладено підготовче засідання у справі на 20.02.2019.
24.01.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли докази направлення копії позову з додатками третій особі.
08.02.2019 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив.
В підготовче засідання 20.02.2019 з'явилися представники сторін. Представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився.
Ухвалою від 20.02.2019, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено продовжити строк підготовчого провадження та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 27.03.2019.
В підготовче засідання 27.03.2019 з'явилися представники сторін. Представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився.
У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Зважаючи на викладене, за результатами підготовчого засідання 27.03.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справу до судового розгляду по суті на 10.04.2019.
10.04.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову та відзиву на позов.
В судове засідання 10.04.2019 з'явилися представники сторін та третьої особи.
Щодо поданих третьою особою пояснень 10.04.2019 Суд зазначає таке.
За приписами ст. 168 ГПК України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.
До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою статті 165 цього Кодексу.
Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 встановлено третій особі строк до 10.02.2019 для надання письмових пояснень.
Суд звертає увагу, що пояснення подані третьою особою лише 10.04.2019, тобто, з порушенням строку, встановленого судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 910/17327/18. При цьому, жодних клопотань у порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у поданих поясненнях не заявлено.
Стаття 118 Господарського процесуального кодексу України, визначає, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 10.04.2018, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено залишити без розгляду пояснення третьої особи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 10.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.07.1997 між Київською міською державною адміністрацією та Науково-виробничою фірмою «Реле» укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею (далі також - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 19.06.97 № 844 надає, а Науково-виробнича фірма «Реле» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 733 кв.м., в тому числі за рахунок земель нежитлової 3-х поверхової забудови - 0,0733 га згідно з планом користування, що додається.
Відповідно до п. 1.2 Договору, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для обслуговування двох нежилих будинків з подальшою їх реконструкцією під об'єкти ділової інфраструктури на вул. Жилянській, 9, 11, у Московському районі.
Згідно з п. 2.1 Договору, плата за землю вноситься землекористувачем згідно до закону «Про плату за землю» у вигляді податку у розмірі одного земельного податку на рахунок 19130823 р. 37 абз. 1 в Московському відділенні УСБ МФО 300023.
За умовами Договору, договір набирає чинності з моменту його реєстрації.
Договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею 22.07.1997 за № 79-5-00015.
13.10.1997 Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" було відчужено нежилий будинок, розташований по вул. Жилянській, 9-11 в м. Києві, АКБ «Укрсоцбанк» за договором купівлі-продажу.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.12.2018 нежилий будинок (літ. А) в цілому - будинок ділової інфраструктури, загальною площею 3 296,8 кв.м., по вул. Жилянській, б. 9-11, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ССЕС-УКРАЇНА" на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2018, серія та номер: 1633.
Як підтверджено Товариством з обмеженою відповідальністю "ССЕС-УКРАЇНА", вказане нерухоме майно було ним придбано на підставі договору купівлі-продажу від 21.05.2018 у АКБ «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії.
Листами від 01.03.2012 № 79 та від 15.12.2015 № 222 позивач звертався до відповідача з проханням виключити його з бази даних як користувача земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:014:0014, оскільки власником будинку ділової інфраструктури на цій земельній ділянці являється Київська міська філія Укрсоцбанку.
У Листі від 16.09.2013 № 245 позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки на вул. Жилянській, 9-11, від 22.07.1997 № 79-500015 і зняти його з реєстрації у Департаменті земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та оформити права землекористування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:014:015 власнику будівлі - Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк».
У відповідь на лист № 79 від 01.03.2012 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 06.04.2012 № 07-387/8610 повідомлено, що питання виключення позивача з автоматизованої системи ПК «Кадастр» як землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:014:0015 та дострокового розірвання договору на право користування землею може бути вирішено після прийняття Київською міською радою відповідного рішення та при оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку новим власником нерухомості, розташованої на ній, у встановленому законом порядку.
Звертаючись до суду з даним позовом про визнання припиненим права на тимчасове довгострокове користування земельною ділянкою загальною площею 733 кв.м. на вул. Жилянській, 9, 11, кадастровий номер 8000000000:79:014:0015, позивач зазначає, що право позивача на користування цією земельною ділянкою, яке виникло на підставі Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 22.07.1997, припинилося внаслідок укладення позивачем договору про відчуження нежилого будинку, який розміщений на такій земельній ділянці.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.
Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено Судом, 22.07.1997 між Київською міською державною адміністрацією та Науково-виробничою фірмою «Реле» укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею (далі також - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 19.06.97 № 844 надає, а Науково-виробнича фірма «Реле» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 733 кв.м., в тому числі за рахунок земель нежитлової 3-х поверхової забудови - 0,0733 га згідно з планом користування, що додається.
Відповідно до п. 1.2 Договору, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років для обслуговування двох нежилих будинків з подальшою їх реконструкцією під об'єкти ділової інфраструктури на вул. Жилянській, 9, 11, у Московському районі.
13.10.1997 Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" було відчужено нежилий будинок, розташований по вул. Жилянській, 9-11 в м. Києві, АКБ «Укрсоцбанк» за договором купівлі-продажу.
Пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 передбачено, що до по дії, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони мали місце.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки відчуження позивачем належного йому нерухомого майна, що знаходилося на земельній ділянці, отриманій в тимчасове довгострокове користування за Договором від 22.07.1997, відбулося 13.10.1997, то застосуванню до спірних правовідносин сторін підлягає Земельний кодекс України від 18.12.1991 № 561-ХІІ.
Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 22.06.1993) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 22.06.1993) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.
За приписами ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції, чинній з 22.06.1993) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.
При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.
При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
Отже, саме вказаною нормою було врегульовано правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом прав на будинок, будівлю або споруду, на момент передання позивачем права власності на нерухомість.
Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.
Ураховуючи викладене та у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеним на ній об'єктом здійснювалося з 1997 року АКБ «Укрсоцбанк», Суд доходить висновку, що попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою загальною площею 733 кв.м. на вул. Жилянській, 9, 11, в м. Києві.
Доказів використання вказаної земельної ділянки або її частини позивачем з моменту відчуження розташованого на ній нерухомого майна на користь АКБ «Укрсоцбанк» у будь-який спосіб матеріали справи не містять.
Як встановлено Судом, станом на даний час власником нерухомого майна на земельній ділянці, загальною площею 733 кв.м. на вул. Жилянській, 9, 11, кадастровий номер 8000000000:79:014:0015, а отже і землекористувачем, являється Товариство з обмеженою відповідальністю "ССЕС-УКРАЇНА".
Разом з тим, Суд звертає увагу на неодноразові звернення позивача до відповідача з листами від 01.03.2012 № 79 та від 15.12.2015 № 222 про виключення його з бази даних як користувача земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:014:0014.
Отже, в силу наведеного вище, Суд визнає право Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" на тимчасове довгострокове користування землею за Договором від 22.07.1997 припиненим.
При цьому, стосовно того, що Київська міська рада є належним відповідачем у справі, Суд відзначає наступне.
Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 23.07.1996 за № 128 було вирішено тимчасово делегувати окремі повноваження Київської міської ради Київській міській державній адміністрації до відповідних органів Київради.
Зокрема, було вирішено за погодженням з постійною комісією Київради з питань розвитку міста видавати розпорядження про надання, вилучення та передачу ділянок; за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності та відповідними галузевими комісіями видавати розпорядження про приватизацію, прийняття та передачу, оренду та використання майна, яке знаходиться у комунальній власності міста.
Таким чином, Суд вважає, що станом на дату укладення Договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 22.07.1997 Київська міська державна адміністрація була уповноваженим органом (на виконання делегованих повноважень) на передачу в оренду земельної ділянки комунальної власності, яка була передана позивачу за цим Договором. Водночас, після прийняття Земельного кодексу України 25.10.2001 передача в оренду земельних ділянок комунальної власності в межах міста Києва відноситься виключно до компетенції Київської міської ради (відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України), яка і є уповноваженим відповідачем у даній справі.
Суд зазначає, що аргументи відповідача, покладені в основу заперечень на позов, спростовуються встановленими вище та оціненими Судом обставинами. Також Суд звертає увагу, що у відзиві на позов відповідач посилається на норми законодавства, яке на момент виникнення спірних правовідносин, чинним не було.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Реле» на тимчасове довгострокове користування земельною ділянкою загальною площею 733 кв.м. на вул. Жилянській, 9, 11, м. Київ, кадастровий номер 8000000000:79:014:0015, яке виникло на підставі договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 22.07.1997, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Реле», зареєстрованого у книзі договорів на право тимчасового користування землею за № 79-5-00015, припиненим.
3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Реле" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 132, ідентифікаційний код 19124549) судовий збір у розмірі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17.04.2019
Суддя Т.Ю. Трофименко