про відкриття апеляційного провадження у справі
15 квітня 2019 року
м. Харків
Справа № 643/2320/19
Провадження № 22-ц/818/2411/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача - Бровченка І.О.,
суддів : Бурлака І.В., Колтунової А.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року в складі судді Довготько Т.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до КНУБІСОФТ ЛП, в особі філії в м. Харкові, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про стягнення заборгованості,-
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до КНУБІСОФТ ЛП, в особі філії в м. Харкові, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про стягнення заборгованості відмовлено.
18 березня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до КНУБІСОФТ ЛП, в особі філії в м. Харкові, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про стягнення заборгованості залишено без руху.
Надано апелянту строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків, а саме: подання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; уточненої апеляційної скарги згідно вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, та копій уточненої апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Попереджено, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року визнано неподаною і повернуто апелянту.
Однак, перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що копію ухвали Харківського апеляційного суду м. Харкова від 29 березня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 отримав 09 квітня 2019 року. Відтак строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків апеляційної скарги не сплинув.
12 квітня 2019 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до суду надійшла уточнена апеляційна скарга ОСОБА_2
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 ЦПК України).
Частиною шостою ст. 357 ЦПК України визначено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, суд доходить висновку, що ухвалу від 09 квітня 2019 року про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року судом апеляційної інстанції було постановлено передчасно.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Як указує ЄСПЛ, у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
З урахуванням викладеного, ухвала Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року підлягає визнанню такою, що постановлена помилково.
12 квітня 2019 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до суду надійшла уточнена апеляційна скарга ОСОБА_2 та копії уточненої апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Апеляційна скарга по формі та змісту відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Суд вважає вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунутими.
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить на підставі п. 18 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звільнити його від сплати судового збору.
Матеріали справи містять копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 (а.с. 17).
Пунктом 18 статті 12 Закону України«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги, зокрема, зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11, § 65)).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частини першастатті 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю.
На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C. G. Та інші проти Болгарії» («C.G. and others v.Bulgaria», заява № 1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).
Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України «Про судовий збір», проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.
Тому, відповідно до вказаних положень закону ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що оскаржувану ухвалу йому було вручено 05 березня 2019 року.
Вважаю, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 354 ЦПК в редакції, чинній на день подання апеляційної скарги, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять документів, які б спростовували доводи апелянта.
Наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції причини пропуску строку суд визнає поважними.
Як свідчать матеріали справи, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року було вручено ОСОБА_2 05 березня 2019 року, апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду - 18 березня 2019 року, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У зв'язку із цим, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року.
Відповідно до вимог частин 1, 3, 4 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Підстави для залишення апеляційної скарги без руху відсутні.
Керуючись статтями 354, 359, 360, 361, 368 ЦПК України, суд -
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року - визнати такою, що постановлена помилково.
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до КНУБІСОФТ ЛП, в особі філії в м. Харкові, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про стягнення заборгованості.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до статті 360 ЦПК України вони мають право подати до Харківського апеляційного суду в письмовій формі відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження; копію апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили негайно, з моменту її підписання суддями та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя - І.О. Бровченко
Судді : І.В. Бурлака
А.І. Колтунова