Рішення від 05.04.2019 по справі 159/5538/18

Справа № 159/5538/18

Провадження № 2/159/141/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Восковської О.А.

за участі секретаря - Бакай Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, з участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2І, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, з участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради. Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вона, її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками житлового будинку №7/2 по вул.Підколодного в м.Ковелі, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Позивач вказує, що відповідачі у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після укладення 06.11.2007 року договору найму, зареєструвались у їх помешканні на період з 09.11.2007 року до 06.11.2008 року, однак, з того часу фактично і не вселялись до будинку, і уже протягом 10-ти років у зазначеному помешканні не проживають. Також вказує, що відповідачі будучи зареєстрованими у її помешканні порушують її права як власника на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись належним майном та вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили право користування житловим приміщенням в якому зареєстровані, оскільки в ньому не проживають вже більше десяти років без поважних на те причин. За вказаних обставин позивач змушена звернутись до суду та просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Ухвалою судді від 11.12.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду у порядку загального позовного провадження і відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.01.2019 року, однак, у вказану дату підготовче засідання не відбулось та повторно було призначено 20.02.2019 року у зв»язку із неявкою відповідачів. 20.02.2019 року підготовче засідання не відбулось у зв»язку із перебуванням головуючої у справі у нарадчій кімнаті у кримінальній справі та повторно було призначено на 05.03.2019 року. Одночасно, відповідачам було надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2019 року.

Відзиву на позовну заяву відповідачами до суду не подано.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Представник третьої особи на стороні відповідача - органу опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради у судове засідання не з»явився, попередньо подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі поданих документів враховуючи інтереси дитини.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.06.2007 року убачається, що житловий будинок №7 по вул.Підколодного в м.Ковелі належить на праві приватної власності ОСОБА_1, - позивачу по справі, її дочці ОСОБА_4, сину ОСОБА_5 та чоловіку ОСОБА_6.

Відповідно до договору №4 найму житлового приміщення в будинку, який належить громадянам на правах особистої власності, такий договір було укладено 06.11.2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3Я на строк до 06.11.2008 року. Договір на новий строк між сторонами не укладався, а наймане відповідачами житло є звільненим від наймачів, оскільки до житла вони фактично і не вселялись.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЕГ №219694 від 16.07.2018 року, виданого Ковельським міським відділом ДРАЦСу ГТУЮ у Волинській області, актовий запис за №434, ОСОБА_6 (чоловік позивача) помер 13.07.2018 року, - і після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, у тому числі і на частку у спірному житловому будинку, яку прийняла позивачка у справі.

Із будинкової книги та із відомостей підрозділу УДМС України у Волинській області убачається, що за адресою м.Ковель вул.Підколодного, 7/2, крім позивача ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_4С, ОСОБА_1С, зареєстровані відповідачі у справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до повідомлення №3609/56/01-18 від 26.09.2018 року виданого Ковельським ВП ГУНП у Волинській області, протягом останніх трьох років до Ковельського ВП скарги на неправомірні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_1 щодо перешкод у користуванні житлом за адресою м.Ковель вул.Підколодного, 7 не надходили.

Наведені та досліджені судом вище перелічені докази є належними та допустимими і доказів, які б їх спростовували, сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суду не надано.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у зв'язку з відсутністю їх понад шість місяців у вище згаданому помешканні, де вони зареєстровані, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12-13, 19, 81, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, 03.12.2003 р.н, які зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою №2 в будинку №7 по вулиці Підколодного в м.Ковелі Волинської області.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.04.2019 року.

ГоловуючаОСОБА_7

Попередній документ
81178419
Наступний документ
81178422
Інформація про рішення:
№ рішення: 81178421
№ справи: 159/5538/18
Дата рішення: 05.04.2019
Дата публікації: 18.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням