Справа № 620/3975/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
15 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гужві К.М.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: не з'явились,
від відповідача 1 (апелянта): Паншина І.В.,
від відповідача 2: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області відповідно до змісту якого просила суд:
- визнати протиправними дії Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо взяття ОСОБА_4 на облік платників податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування без її заяви та зобов'язати відповідача провести реєстрацію зняття її з такого обліку;
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13545-17 від 09.11.2018 в розмірі 15819, 54 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо взяття на облік ОСОБА_4 як платника податків та платника єдиного внеску, як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність без її заяви, а також визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13545-17 від 09.11.2018 в розмірі 15819, 54 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням (в частині задоволених позовних вимог), відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.
Позивач, у свою чергу, надала відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого вказує, що суд надав нормативно-правову оцінку обставинам справи та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення, у той час як доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам відповідача, які були викладені у запереченнях на позовну заяву та враховані судом першої інстанції під час прийняття рішення по справі.
За наведених обставин позивач стверджує, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року без змін.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Позивачем було подано до суду клопотання про здійснення апеляційного розгляду справи без її участі.
З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.04.1994 Чернігівською обласною КДКА позивачу було видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 (а.с. 18).
З 24.09.2004 позивач зареєстрована виконавчим комітетом Чернігівської міської ради як фізична особа - підприємець та з 29.12.2005 взята на податковий облік у ДПІ у м. Чернігові за № 21002 (а.с. 19, 79).
03.01.2017 позивач припинила підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 89-92).
Як стверджує апелянт, з огляду на те, що позивач мала ознаку здійснення незалежної професійної діяльності , а саме - адвокат, після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності, позивачу в ІТС Податковий блок автоматично змінено ОПФ платника на « 94 - фізична особа, яка займається незалежною діяльністю» та присвоєно стан « 0-платник податку за основним місцем обліку». Таким чином, вказує відповідач, позивач залишилась перебувати на обліку у 2017-2018 роках
З огляду на те, що згідно даних ІКП станом на сьогоднішній день за позивачем рахується заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 15819, 54 грн. (нарахування за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн. та нарахування за І-ІІІ квартал 2018 року у сумі 7371,54 грн.) Головним управлінням державної фіскальної служби у Чернігівській області було сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-13545-17 від 09.11.2018 з єдиного внеску в сумі 15819,54 грн (а.с. 16).
Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що знімаючи з обліку позивача як фізичну особу - підприємця контролюючий орган повинен був повідомити ОСОБА_4 про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Разом з цим, суд зазначив, що автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивач перебувала на обліку у Головному управлінні ДФС у Чернігівській області як платник єдиного внеску з 29.09.2004.
Як було встановлено судом, у вказаний період позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, основним видом діяльної якої є сфера права.
Водночас, вказану підприємницьку діяльність позивач припинила 03.01.2017, проте продовжила здійснювати адвокатську діяльність.
Згідно з приписами підпункту 14.1.226 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, з наведеного вбачається, що особа, яка займається адвокатською діяльністю (адвокат) є самозайнятою особою та відповідно платником податків.
Відповідно п. 63.1. ст. 63 ПК України з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ведеться облік платників податків.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
При цьому, взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору (п. 63.2 ст. 63 ПК України).
Відповідно до положень п. 65.2 ст. 65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Пунктом 65.3. ст. 65 ПК України встановлено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (п. 65.5 ПК України).
Отже, з наведеного вбачається, що обов'язковою умовою для взяття на облік у податковому органі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність є прийняття відповідної заяви останніх.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.
Разом з цим, ч. 1 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Так, відповідно до приписів вказаної норми розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162).
Пунктами 1, 2 Розділу ІІІ вказаного Порядку також передбачено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755) контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Згідно п. 4 Розділу VІ Порядку № 1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".
Аналогічна правова норма визначена пунктом 6.8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588, яким передбачено, якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у контролюючому органі, контролюючий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.
Водночас, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач заяви про взяття її на облік до контролюючого органу не подавала та податковим органом про необхідність подання такої заяви не повідомлялась.
Разом з цим, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до положень п. 65.10.8 ПК України у разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача щодо автоматичної зміни позивачу після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності в ІТС Податковий блок ОПФ платника на « 94 - фізична особа, яка займається незалежною діяльністю» та присвоєно стан « 0-платник податку за основним місцем обліку», оскільки відповідні дії контролюючого органу нормами чинного законодавства не передбачені.
Крім того, відповідно до вимог пункту 65.7 ст. 65 ПК України фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, контролюючим органом видається довідка про взяття на облік платника податків із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів про те, що позивачу відповідна довідка була видана податковим органом.
З огляду на вказані обставини у сукупності та взаємозв'язку, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведено правомірності автоматичного взяття позивача, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, на облік платником податків та платником єдиного внеску, без її заяви (встановленої форми) та відповідно не доведено правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача та не доведено правомірності прийнятого рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, а також визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
У свою чергу, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповністю досліджено обставини справи або неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.243-245, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2019 року