Справа № 163/611/19
Провадження № 3/163/427/19
11 квітня 2019 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю секретаря Філімонюк О.І.,
представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,
захисника Кривошея А.М.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею ДФС матеріали справи за протоколом № 1050/20500/19 про притягнення до відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України
ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Німеччини, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, Німеччина, пенсіонера, закордонний паспорт НОМЕР_1,
ОСОБА_3 (ОСОБА_3), слідуючи 09.03.2019 року з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС автомобілем "Опель", номерний знак НОМЕР_2, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад встановлену постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 норму 13 000 євро загальною вартістю 389 180,10 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
На розгляд справи порушник не з'явився.
Його захисник адвокат Кривошей А.М. не заперечив проти проведення засідання без участі підзахисного та висловив свою правову позицію щодо необхідності кваліфікувати дії за ст.471 МК України із закриттям провадження за ст.472 МК України та використання практики Європейського Суду з прав людини.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні обох порушень митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути судовий збір.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ст.471 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, письмовими поясненнями порушника, службовою запискою.
В той же час дії ОСОБА_3 за ст. 472 МК України кваліфіковані зайво.
З досліджених доказів встановлено, що під час митного контролю порушник заявив про всю переміщувану валюту і пред'явив її до перерахунку, що дає підстави для висновку про усне декларування. Письмова митна декларація порушнику для заповнення не надавалась.
Згідно з рекомендованим правилом 9 розділу 1 спеціального додатку J Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, який на-брав чинності для України з 15.09.2011 року, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.
Таким чином, з огляду на такі положення міжнародного договору та вимоги ч.6 ст.366 МК України у випадку усного декларування товарів на смузі спрощеного митного контролю працівник митниці мав право вимагати письмову декларацію, що в даній справі не було зроблено.
Відтак системний аналіз ст.ст.257, 366, 472 МК України приводить до висновку, що за умови усного декларування переміщуваних товарів при проходженні митного контролю на "зеленому коридорі" і ненаданні можливості чи відсутності вимоги зі сторони працівника митного органу заповнити письмову декларацію немає підстав для кваліфікації дій особи додатково за ст.472 МК України, оскільки відсутні підстави для висновку як щодо факту недекларування товарів, так і щодо заявлення неточних чи недостовірних відомостей про них.
Отже, з огляду на доведеність перевищення порушником встановленої постановою НБУ норми вивезення валюти його дії слід кваліфікувати за ст.471 МК України, а провадження за ст.472 МК України підлягає закриттю.
Під час вирішення клопотання про обсяг відповідальності ОСОБА_3 встановлено таке.
ОСОБА_3 виповнилось повних 87 років.
Він є громадянином Німеччини і з огляду на місце проживання та вік не усвідомлював повною мірою наслідки недекларування готівкової валюти. Ці валютні цінності мають законне походження (пенсія ОСОБА_3, спадщина після дружини) і увезені в Україну ним же, про що свідчить банківське упакування, в яку готівка була поміщена на момент її переміщення через кордон 09.03.2019 року.
Як встановлено з інформації Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області, ОСОБА_3 народився в селі Милишів Луцького району Волинської області і протягом останніх 10 років приїжджає в село Велика Глуша і надає місцевим мешканцям фінансову і матеріальну допомогу.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Крім цього, в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Гірлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15, §31) зазначено, що положення Кодексу про адміністративні правопорушення Росії … не залишає за судом права винесення вироку стосовно будь-якого розсуду … шляхом надання права вибору між штрафом, еквівалентним, по крайній мірі, неоголошеній сумі, або конфіскації неоголошених готівкових коштів. На думку Суду, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів и захистом права особи на власність. … Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне и надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину (див. Ісмаїлов, § 38, и Болевич, § 45, Танасов проти Румунії № 65910/09, § 28, 31 жовтня 2017 року).
З огляду на зазначені вище обставини цієї справи та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_3 і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.471 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".
Таким чином, встановлено підстави для накладення на ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу без конфіскації предметів порушення митних правил.
На підставі положень п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір стягненню не підлягає.
Валютні цінності, вилучені в даній справі як можливі предмети порушення митних правил та в рахунок стягнення штрафу за ст.472 МК України, слід повернути ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_3 (ОСОБА_3) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за цим законом накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31117106503262 в Казначействі України (МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач ГУ ДКСУ у Волинській області, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил №").
Провадження в даній справі за ознаками ст.472 МК України щодо ОСОБА_3 (ОСОБА_3) закрити за відсутністю в його діях складу порушення митних правил.
Вилучені в порядку ст.511 МК України як предмети порушення митних правил 13 000 (тринадцять тисяч) євро та в рахунок забезпечення стягнення штрафу 10 000 (десять тисяч) євро повернути ОСОБА_3 (ОСОБА_3).
Стягнути з ОСОБА_3 (ОСОБА_3) в користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору на рахунок 31216206003262 в Казначействі України (МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УК в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій