Справа № 158/527/19
Провадження № 2/0158/291/19
15 квітня 2019 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 06.12.2002 року був розірваний. Від даного шлюбу народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на її утриманні. На даний час син досяг повноліття, однак з 01 вересня 2016 року є студентом Волинського коледжу Національного університету харчових технологій, навчання триватиме до 30.06.2020 року, а тому потребує матеріального забезпечення. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість таку допомогу надавати.
Посилаючись на те, що загальна вартість навчання становить 32140 грн., просить суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на оплату навчання дитини - ОСОБА_3 в розмірі 1336 грн. 33 коп., починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не довше, але не більше як до досягнення дитиною двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 01.03.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
19.03.2019 року представником відповідача - адвокатом ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, відповідно якого позов не визнає та посилаючись на те, що ОСОБА_2 є інвалідом першої групи довічно, потребує сторонньої допомоги, отримує пенсію розмір якої становить 1652,98 грн., а тому з вищевказаних причин не має можливості сплачувати аліменти у розмірі заявленому позивачем, просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії І-ЕГ № 061166 від 26.10.2000 року ОСОБА_3, народився 26.10.2000 року, і її батьком зазначений відповідач у справі ОСОБА_2 (а.с.9).
Факт зміни позивачем прізвища з «Ходорчук» на «Карпець», підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ЕГ № 034712 від 06.12.2002 року, свідоцтвом про одруження серії І-ЕГ № 076563 від 06.08.2004 року (а.с.10-19).
Відповідно до довідки № 111 від 07.02.2019 року, договору № 14-КІ від 08.08.2016 року та додаткової угоди до договору від 01.09.2017 року, ОСОБА_3 навчається на 3 курсі Волинського коледжу Національного університету харчових технологій, денної, платної форми навчання за спеціальністю комп'ютерна інженерія. Загальна вартість освітньої послуги за весь період навчання становить 32140 грн. Термін закінчення навчання 30.06.2019 року (а.с.13-15).
Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії ВЛН № 0076985 від 12.05.2011 року ОСОБА_2 є інвалідом першої групи довічно та потребує постійного стороннього догляду.
Згідно довідки № 608 від 15.03.2019 року, виданої управлінням соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 здійснює догляд ОСОБА_5
Як вбачається з довідки про доходи № 5727399418776771 від 15.03.2019 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Рожищенському об'єднаному управлінні ПФУ в Волинській області і отримує пенсію по інвалідності, сума якої за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року становить 15329 грн. 78 коп. (а.с.53).
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У правовій позиції Верховного Суду України у цивільній справі №6-1296/15цс від 24.02.2016 року, зазначено, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.
Враховуючи те, що оплата навчання повнолітньої дитини не відноситься до додаткових витрат, про що сам позивач зазначає у своїй позовній заяві, беручи до уваги матеріальний стан відповідача, який отримуючи незначний дохід не має на думку суду можливості надавати матеріальну допомогу у вигляді аліментів на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, у зв'язку з інвалідністю потребує стороннього догляду, суд приходить до висновку що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 55, 60-63, 75, 180, 181, 182, 184, 200 Сімейного Кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1, жителька: с. Мощаниця, вул. Шевченка, 60а, Ківерцівського району Волинської області, ІПН: НОМЕР_1.
Відповідач - ОСОБА_2, житель: смт. Цумань, вул. Народних Депутатів, 28, Ківерцівського району Волинської області.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька