16 квітня 2019 року справа №812/1611/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В. Геращенка І.В., при секретарі судового засідання Верховецької Г.О., за участю представника відповідача Бондаренка П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 р. у справі № 812/1611/16 (головуючий І інстанції К.О. Пляшкова), яке складене в повному обсязі 18 січня 2019 року в м.Сєвєродонецьку Луганської області, за позовом Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення від 07.11.2016 № 0000734800,-
ПАТ "Лисичанськвугілля" (далі - позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, апелянт), в якому просили скасувати рішення від 17.11.2016 № 000073480 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтуванні позову зазначила, що рішенням від 17.11.2016 № 000073480 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до позивача застосовано штраф у сумі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штраф у сумі 632837,69 за період з 29.01.2015 по 18.08.2016 та нараховано пеню у розмірі 45478,40 грн (0,1% від суми недоїмки), всього на загальну суму 842738,49 грн.
У зв'язку з набранням чинності Закону України від 04.07.2013 № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» та Закону України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», в період змін, ДПІ у м. Лисичанську листом від 03.10.2013 № 2512/1703 повідомила ПАТ «Лисичанськвугілля» про реквізити для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. ПАТ «Лисичанськвугілля» перерахувало грошові кошти на оплату ЄСВ 16 та 17 жовтня 2013 року на вказані у листі реквізити відкритого рахунку у банку у сумі 7 566 322,00 грн по всім відокремленим підрозділам, у т.ч. по виконавчому апарату, суму сплати ЄСВ, яка склала 253 142 грн. У зв'язку з тим, що оплата ЄСВ по Виконавчому апарату управління зарахована на рахунок ДПІ у м. Лисичанську та згідно з заявами від 25.10.2013 та 28.10.2013 грошові кошти були перераховані на рахунок СДПІ з ОВП м. Луганська 30 та 31 жовтня 2013 року у сумі 253 142 грн, чим було порушено строк сплати ЄСВ.
Отже, фактична сплата єдиного внеску відбулась у встановлений термін. Зарахування коштів чи то їх розподіл між структурними установами податкової служби (на той час Міністерства доходів та зборів України) жодним чином не впливають на дату фактичного надходження таких коштів до бюджету.
Також зазначали, що відповідачем протиправно не враховано положення пункту 9-4 Розділу VII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.11.2016 № 0000734800, яким до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» застосовано штраф у розмірі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штрафу у розмірі 632837,69 грн за період з 29.01.2015 до 18.08.2016 та нарахована пеня у розмірі 45478,40 грн. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що єдиною законодавчо визначеною умовою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, пені за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску, є факт перебування відповідного платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, віднесених до переліку населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою у якій зауважив на безпідставності посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 через включення місцезнаходження позивача до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, оскільки норма Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якої платники ЄСВ звільняються від виконання своїх обов'язків, включена до цього Закону нормою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, яка з 1 січня 2016 року втратила чинність на підставі пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII. Крім цього, підставою для звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску є подання останнім заяви до фіскального органу за місцем обліку зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків сплати зобов'язань та документальним підтвердженням посилань.Крім того, апелянт зазначає, що у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджував настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник позивача, у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду. При таких обставинах суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилася.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 14.01.2019 № 1004860096 станом на 14.01.2019 в ЄДР наявні такі відомості про ПАТ «Лисичанськвугілля»: ідентифікаційний код юридичної особи: 32359108, місцезнаходження юридичної особи: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, перебуває на обліку як платник єдиного внеску та як платник податків в ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області (т. 2 арк. спр. 123-131).
За даними витягу з ЄДР від 11.07.2017 № 1002808135 станом на 11.07.2017 в ЄДР наявні такі відомості про ПАТ «Лисичанськвугілля»: ідентифікаційний код юридичної особи: 32359108, місцезнаходження юридичної особи: 93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1, перебуває на обліку як платник єдиного внеску та платник податків в Харківському управлінні Офіс великих платників (т. 1 арк. спр. 199-215).
Згідно з довідкою від 01.03.2011 № 32/29-011 про взяття на облік платника податків ВАТ «Лисичанськвугілля», правонаступником якого є ПАТ «Лисичанськвугілля», взятий на облік в органах державної податкової служби 03.02.2003 за № 651 та на дату видачі цієї довідки перебуває на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганськ (т. 2 арк. спр. 79).
Листом СДПІ з ОВП у м. Харкові від 15.09.2016 № 442/10/28-09-01-36 повідомлено ПАТ «Лисичанськвугілля», що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 247 «Деякі питання територіальних органів ДФС», відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, та на виконання розпорядження Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2016 № 47-р платник податків ПАТ «Лисичанськвугілля», код за ЄДРПОУ 32359108, з 16.09.2016 переведений на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкові (т. 1 арк. спр. 80).
Згідно з даними податкового обліку, які надані Офісом великих платників, ПАТ «Лисичанськвугілля» у період з 01.07.2013 по 16.19.2016 перебував за основним місцем обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС (т. 2 арк. спр. 100-102).
Наказом ДФС України від 18.11.2014 № 301 «Про визначення відповідальної особи для реєстрації змін місцезнаходження окремих територіальних органів у Луганській області» наказано змінити місцезнаходження СДПІ з ОВП у м. Луганську з місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Градусова, 1 на місцезнаходження: 93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72 (т. 2 арк. спр. 103-104).
Згідно з даними податкового обліку, які надані Офісом великих платників, реєстрацію зміни місцезнаходження СДПІ з ОВП у м. Луганську здійснено 21.11.2014 (т. 2 арк. спр. 105).
З вищеописаних доказів судом встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля» у періоді з 2013 по 16.09.2016 перебував на обліку як платник єдиного внеску та платник податків в СДПІ з ОВП у м. Луганську. Місцезнаходженням контролюючого органу до 21.11.2014 було м. Луганськ, а після - м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Рішенням СДПІ у м. Харкові від 07.11.2016 № 0000734800 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до ПАТ «Лисичанськвугілля» штраф у сумі 164422,40 грн за період з 29.10.2013 до 15.01.2015, штраф у сумі 632837,69 за період з 29.01.2015 по 18.08.2016 та нарахована пеня у розмірі 45478,40 грн (0,1% від суми недоїмки) (т. 1 арк. спр. 113).
Згідно з розрахунком штрафних санкцій та пені до рішення від 07.11.2016 № 0000734800 до позивача застосовано штрафну санкцію та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: за вересень 2013 року сплата відбулася у жовтні 2013 року із затримкою на 2 та 3 дні; за червень 2014 року сплата відбулася у липні 2014 року із затримкою на 3 дні; за липень 2014 року сплата відбулася у серпні 2014 року із затримкою на 1 день; за серпень 2014 року сплата відбулася у вересні та жовтні 2014 року із затримкою на 1 та 2 дні; за вересень 2014 року сплата відбулася у листопаді 2014 року із затримкою на 6 та 9 днів; за листопад 2014 року сплата відбулася у грудні 2014 року та січні 2015 року із затримкою на 1 та 17 днів; за грудень 2014 року сплата відбулася у лютому 2015 року із затримкою на 6, 12 та 30 днів; за січень 2015 року сплата відбулася у березні та квітні 2015 року із затримкою від 1 до 39 днів; за лютий 2015 року сплата відбулась у квітні 2015 року із затримкою на 11 та 21 день; за березень 2015 року сплата відбулась у квітні 2015 року із затримкою на 2 дні; за квітень 2015 року сплата відбулась у травні та червні 2015 року із затримкою на 2 та 13 днів; за травень 2015 року сплата відбулась у липні 2015 року із затримкою на 3, 13, 15 днів; за червень 2015 року сплата відбулась у липні 2015 року із затримкою на 2 дні; за липень 2015 року сплата відбулась у вересні 2015 року із затримкою на 7 та 11 днів; за серпень 2015 року сплата відбулась у вересні та жовтні 2015 року із затримкою від 1 до 15 днів; за вересень 2015 року сплата відбулась у жовтні 2015 року із затримкою на 1 та 2 дні; за листопад 2015 року сплата відбулась у грудні 2015 року та січні 2016 року із затримкою на 2 та 9 днів; за січень 2016 року сплата відбулась у березні 2016 року із затримкою на 12 днів; за червень 2016 року сплата відбулась у серпні 2016 року із затримкою на 12 та 15 днів (т. 1 арк. спр. 114).
Не погоджуючись з вказаним рішенням 18.11.2016 за № 01/12-804 ПАТ «Лисичанськвугілля» надіслав до ГУ ДФС у Харківській області та 25.11.2016 № 01/12-909 до СДПІ з ОВП у м. Харкові скарги (т. 1 арк. спр. 28-33, 34-35).
Листом від 18.11.2016 № 01/12-894 ГУ ДФС у Харківській області повідомило ПАТ «Лисичанськвугілля» щодо права звернутись зі скаргою про перегляд вищезазначеного рішення до Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ ДФС України або з урахуванням строків давності - до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України (т. 1 арк. спр. 9-10).
Також з матеріалів справи судом встановлено, що ДПІ у м. Лисичанську листом від 03.10.2013 № 2512/1703 повідомила ПАТ «Лисичанськвугілля» про реквізити для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (т. 1 арк. спр. 36).
ПАТ «Лисичанськвугілля» перерахувало грошові кошти на оплату єдиного внеску за вересень 2013 року платіжними дорученнями від 16 жовтня 2013 року та 17 жовтня 2013 року на вказані у листі реквізити відкритого рахунку у банку у загальній сумі 7 566 322,00 грн по всім відокремленим підрозділам, у тому числі й по виконавчому апарату у сумі 253142,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями (т. 1 арк. спр. 37-38).
За заявами ПАТ «Лисичанськвугілля» від 25.10.2013 та від 28.10.2013 грошові кошти помилково зараховані на рахунок ДПІ у м. Лисичанську згідно з листом від 03.10.2013 перераховані на рахунок СДПІ з ОВП у м. Луганську 30 жовтня 2013 року в сумі 103118,00 грн та 31 жовтня 2013 року в сумі 1035784,40 грн, разом - 253142,00 грн, що підтверджено витягом з особової картки платника податків та заявами про перерахування коштів (т. 1 арк. спр. 39, 40, 116).
Відповідно до особової картки платника податку та розрахунку штрафних санкцій ПАТ «Лисичанськвугілля» нарахована штрафна санкція та пеня за 2 та 3 календарних дні прострочення сплати узгоджених зобов'язань за вересень 2013 року на суму 253142,00 грн (т. 1 арк. спр. 114, 116).
Згідно з вказаними вище витягом з особової картки ПАТ «Лисичанськвугілля» та розрахунком мала місце несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску також у період з 31.07.2014 по 12.08 2016 (т. 1 арк. спр. 114, 116-128).
Факт несвоєчасної сплати зобов'язань протягом цих періодів позивачем не оспорюється.
Фактично позивачем оскаржується рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з двох правових підстав, які стосуються двох окремих періодів прострочення виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску, - у зв'язку з помилковою сплатою коштів до податкового органу за вересень 2013 року та у зв'язку зі звільненням від сплати штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції за період з 31.07.2014 по 12.08.2016.
Суд перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Спірні правовідносини регулюються Законами України: "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території про ведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.
На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а сааме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:
" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Законом України від 02.03.2015 №2191 "Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідніположення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911 від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону №1669, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.
Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону №1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тоді як змін безпосередньо до цього Закону щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто, на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII не прийнято.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до цього переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м.Сєвєродонецьк, де зареєстрований позивач, на території якого розташований податковий орган, де позивач перебуває на обліку.
З вищеописаних доказів установлено судом ПАТ «Лисичанськвугілля» у спірному періоді перебував на обліку в СДПІ з ОВП у м. Луганську, місцезнаходженням якої були м. Луганськ до 21.11.2014, а після цієї дати - м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто територія, віднесена до переліку де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.
Відповідно, судом встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля», як платник єдиного внеску, що у спірному періоді перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільнений від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, зокрема, щодо своєчасної сплати єдиного внеску.
Таким чином, позивач перебуває на обліку у контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція (м.Сєвєродонецьк де зареєстрований позивач). Отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що на час прийняття відповідачем спірного рішення населений пункт, в якому знаходиться позивач, включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, проведення антитерористичної операції триває.
Доводи апелянта про неподання позивачем до податкового органу за місцем обліку заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску суд до уваги не приймає, оскільки як закріплено у абзаці другому пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції (станом на теперішній час антитерористична операція триває, строк подання такої заяви не сплинув).
З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.
Крім того, суд зазначає, що з вищенаведеної норми вбачається, що відповідальність за невиконання обов'язків платника ЄСВ, не застосовується незалежно від наявності заяви.
Також в наведеній нормі Закону 2464, який є спеціальним щодо правовідносин зі сплати ЄСВ не передбачено отримання сертифікату ТПП для підтвердження наявності сертифікату.
До такого висновку також дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18.
При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, о єдиною законодавчо визначеною умовою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, пені за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску, є факт перебування відповідного платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, віднесених до переліку населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.
Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу податковий орган не надав доказів спростовуючи зазначений факт.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повне судове рішення складено та підписано 16 квітня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 р. у справі № 812/1611/16- залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 р. у справі № 812/1611/16 - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
І.В.Геращенко