16 квітня 2019 р.Справа № 1840/2517/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Калитки О. М. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 17.01.19 року по справі № 1840/2517/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ-АЛЬФА"
до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 третя особа "NIBULON S.A."
про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від протиправних дій,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІ-АЛЬФА", звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департамента Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 щодо вимог надання інформації та виклику посадових осіб позивача для надання пояснень;
- зобов'язати утриматись від послідуючих протиправних дій щодо ТОВ "АГРІ-АЛЬФА" та його посадових осіб.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 04.04.2018 р. на адресу ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» надійшла Вимога №55583162/20.1-4/23 від 26.03.2018 р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, в якій вимагалося надати інформацію щодо здійснених договірних відносин між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «АГРІ-АЛЬФА». Позивач вважає, що державний виконавець вказав про те, що в рамках примусового виконання рішення суду виникла необхідність в отриманні розширеної інформації щодо майнового стану ПАТ «Компанія «Райз».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ-АЛЬФА" до Департамента Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1, третя особа - «NIBUION S.A.» про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматись від протиправних дій - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виклику посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ-АЛЬФА" для надання пояснень від 06.06.2018 р. №55583162/20.1-4/23.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 складено Вимогу №55583162/20.1-4/23 від 26.03.2018 р., в якій вимагалося Товариству "АГРІ-АЛЬФІ" надати інформацію щодо здійснених договірних відносин між ПАТ «Компанія «Райз» та ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» (а.с. 6).
06.04.2018 р. ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено лист, в якому зазначено про відсутність законодавчо обґрунтованих підстав для задоволення вимоги Державного виконавця (а.с. 7).
На адресу ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» надійшов Виклик №55583162/20.1-4/23 від 06.06.2018 р. державного виконавця, в якому вимагається керівнику ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» з'явитися до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.06.2018 р. о 10-00 год. та надати пояснення щодо невиконання вимоги державного виконавця №55583162/20.1-4/23 від 26.03.2018 р. (а.с. 8).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження та не залучався до участі в ньому шляхом винесення державним виконавцем відповідної постанови, як це передбачено пунктом 6 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, тому вказане свідчить про протиправність дій державного виконавця щодо юридичної особи, яка не є учасником виконавчого провадження, а відтак, покладення на особу, яка не є ні боржником, ні іншим учасником виконавчого провадження, обов'язку з'явитися до державного виконавця суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», а тому не зобов'язана виконувати вимоги державного виконавця стосовно надання інформації щодо іншого боржника.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Частиною першою статті 14 Закону №1404-VIII передбачено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За правилами частини другої вказаної статті для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 3, 14, 15 та 20 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно частини п'ятої статті 18 Закону №1404-VIII під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Колегією суддів враховано, що у відповідності до пункту 9 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Таким чином, вимога державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення, а тому відповідач складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказану вимогу діяв з метою розшуку майна боржника на виконання вимог статті 18 Закону №1404-VIII.
Статтею 53 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Отже, державний виконавець може звернутись до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати у таких осіб відповідні відомості про майно боржника.
Водночас, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України не встановлено жодних обмежень періодів, за які може бути витребувана відповідна інформація.
З матеріалів справи вбачається, що в рамках примусового виконання рішення суду виникла необхідність в отриманні розширеної інформації щодо майнового стану ПАТ «Компанія «Райз».
06.04.2018 р. ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено лист, в якому зазначено про відсутність законодавчо обґрунтованих підстав для задоволення вимоги Державного виконавця.
18.06.2018 р. на адресу ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» надійшов Виклик №55583162/20.1-4/23 від 06.06.2018 р. державного виконавця, в якому вимагається керівнику ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» з'явитися до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 26.06.2018 р. о 10-00 год. та надати пояснення щодо невиконання вимоги державного виконавця №55583162/20.1-4/23 від 26.03.2018 р.
При цьому, колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог статті 18 Закону №1404-VIII звернутись до нього з вимогою щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження та викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
У відповідності до пункту 3 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Пунктом 4 розділу I вказаної Інструкції передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.
Відтак, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наділений повноваженнями щодо надіслання вимог, пов'язаних з виконанням рішень, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо вимоги визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 щодо вимог надання інформації та виклику посадових осіб позивача для надання пояснень.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 1840/2517/18, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 1840/2517/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог..
Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІ-АЛЬФА" до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1, третя особа "NIBULON S.A." - відмовити.
В іншій чатині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 1840/2517/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова О.М. Калитка
Повний текст постанови складено 16.04.2019 року