10 квітня 2019 р.Справа № 440/4205/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Єресько Л.О.) від 18.12.2018 року (повний текст ухвали складений 18.12.2018 р.) по справі № 440/4205/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С"
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ТОВ "Інтер'єр Плюс С", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка діє у складі ГУ ДФС у Полтавській області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 07.05.2018 № 686690/41720073, № 686686/41720073; зобов'язати ГУ ДФС у Полтавській області зареєструвати податкові накладні, подані ТОВ "Інтер'єр Плюс С", від 15.12.2017 № 537,538 в ЄРПН, днем подання таких податкових накладних.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 440/4205/18 позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано 3-х місячний строк для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно було усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду письмове обґрунтування дотримання строків звернення до суду з позовом і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 та ст. 161 КАС України або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для цього строку.
На виконання вимог цієї ухвали 13.12.2018 р. ТОВ "Інтер'єр Плюс С" через канцелярію суду подано обґрунтування дотримання строків звернення до суду, де позивач зазначає, що не вважає строк звернення до суду пропущеним, оскільки строки звернення до суду щодо оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом, визначені Податковим кодексом України та становить - 1095 днів. На думку позивача, пункт 56.19 ПК України, яким визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті, не може використовуватись при обчисленні строків звернення платника податків до суду, оскільки його застосування суперечить пункту 56.21 ПК України, яка вимагає прийняття рішення на користь платника податків.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що доказів поважності причин, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду з позовом у встановлений ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України 3-х місячний строк, не надавалися, так само як і обґрунтованого пояснення з цього приводу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що не погодившись із оскаржуваними рішеннями, ТОВ "Інтер'єр Плюс С" 14.05.2018 р. в адміністративному порядку подано скаргу до ДФС України на рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області від 07.05.2018 р. № 686690/41720073, № 686686/41720073. За результатами адміністративного оскарження згідно із рішеннями Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 21.05.2018 р. №№ 6104/41720073/2, 6105/41720073/2 зазначені скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення ДФС без змін.
На підставі цього, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "Інтер'єр Плюс С" скористалося досудовим порядком вирішення спору, а до суду першої інстанції звернувся лише 26.11.2018 р., тобто понад встановлений тримісячний строк без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що відповідно потребує обґрунтування дотримання строків звернення до суду, який визначено абз. 1 ч. 4 ст. 122 КАС України з дотриманням вимог ст. 123 КАС України.
Враховуючи те, що таких обґрунтувань позивачем не надано, суд дійшов до висновку, що через пропущення строку звернення до суду позовну заяву слід повернути позивачу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, Кодекс передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч. 4 ст. 122 КАС України.
Нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді <…> рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Положеннями ст. 102 ПК України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов'язань платнику податків.
За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
У той же час, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Тобто, вказаний пункт регулює ті самі правовідносини, що й пункт 56.18 цієї ж статті. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.
На підставі цього, колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин слід керуватися п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З аналізу наведених вище норм ПК України вбачається, що при прийнятті позовної заяви від платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючого органу, суд повинен вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті.
Строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, як це передбачено пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 р. по справі № 813/4921/17 (провадження № К/9901/48212/18).
Враховуючи те, що приписи ст. 56 ПК України є положеннями, які регулюють питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними та скасування рішень органів ДФС, в тому числі і рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, строк на оскарження такого рішення становить 1095 днів, з моменту отримання відповідного рішення.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року по справі № 520/11477/18 прийнята з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр Плюс С" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 440/4205/18 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 440/4205/18 - скасувати.
Справу № 440/4205/18 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3
Повний текст постанови складено 15.04.2019 року