16 квітня 2019 року справа №805/5000/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., секретарі судового засідання Верховецької Г.О., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 р. у справі № 805/5000/16-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.), яка складена в повному обсязі 13 лютого 2017 року в м.Слов'янську Донецької області, за позовом Приватного акціонерного товариства "Горлівський М'ясокомбінат" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000941540 від 12.09.2016 року,-
ПАТ "Горлівський М'ясокомбінат" (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, апелянт), в якому просили скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.09.2016 року.
В обґрунтуванні позову ПАТ "Горлівський М'ясокомбінат" зазначило, що податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 року № НОМЕР_1 суперечить нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція" від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р). Крім того, позивач посилався на приписи Закону України від 28.12.2014року за №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який зазначає, що протягом 2015-2016 років перевірки підприємств з обсягом доходу до 20 млн.грн. за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.09.2016 року № НОМЕР_1 про плату штрафу у розмірі 20% у сумі 129415,60 грн.. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток вартість, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що позивачу за результатами перевірки було нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, визначених у наданій податковій звітності та відповідно до приписів Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VІІ ПАТ «Горлівський м'ясокомбінат» не звільняється від сплати нарахованих штрафних санкцій з цього податку.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якій зазначив, що суд першої інстанції правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція" від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року було замінено процесуальне правонаступництво відповідача - Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області на її правонаступника- Бахмутську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Горлівський м'ясокомбінат» (ЄДРПОУ 00443364) зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Горлівської міської ради 02.10.1997 року. До листопада 2015 року підприємство було зареєстровано та фактично здійснював свою діяльність за адресою: 84630, м. Горлівка, вул. Хлібозаводська 1.
Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Горлівський м'ясокомбінат» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток за період з серпень 2014 року - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 29.08.2016 року № 145/15/00443364.
В ході проведення перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України. Відповідальність за встановлений факт несвоєчасного перерахування коштів самостійно визначеного грошового зобов'язання передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України при затримці сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання до 30 календарних днів платника податків зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 10 % такої суми, та більше 30 календарних днів - у розмірі 20% такої суми.
Позивач не погодився з висновками акту перевірки та оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Донецькій області.
12 вересня 2016 року на підставі акту перевірки від 29.08.2016 року № 145/15/00443364 Артемівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 129415,60грн.
ПАТ «Горлівський м'ясокомбінат» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області подано податкову декларацію з податку на прибуток за серпень 2014 року згідно наданої звітної нової податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № НОМЕР_2 від 03.03.2014 року.
Спірним питання даної справи, є звільнення позивача, що здійснював свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, щодо сплати податку, з огляду на приписи Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділом III Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на прибуток підприємств.
Відповідно до ст. 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України), платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У п.31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Платниками податків згідно п.15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до п. 54.3.1 ст.54 ПК, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Крім того, згідно п.54.3.3 ст.53 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Крім того, згідно п. 54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово звертався до Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з заявами про продовження граничних строків надання податкової звітності та відстрочення сплати авансових внесків.
Крім того, позивачем не заперечується факт затримки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток та це не є спірним питанням.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, що набув чинності 15.10.2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 Закону №1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405.
Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. У подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал».
Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
Вказаними розпорядженнями затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р та №1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Горлівка.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Згідно ст.11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з п.100.5 ст.100 Податкового кодексу України, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, зокрема невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток вартість, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
19 серпня 2014 року Торгово-промисловою палатою України видано ПАТ «Горлівський м'ясокомбінат» про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №2436, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 05 липня 2014 року ПАТ «Горлівський м'ясокомбінат» при здійсненні господарської діяльності на території м. Горлівка Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають, дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач у спірний період був зареєстрований як платник податків та перебував на обліку в Артемівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, здійснював основну господарську діяльність на території м. Горлівка Донецької області.
При таких обставинах колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджено належними документами, позивач був позбавлений такої можливості.
Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу податковий орган не надав доказів спростовуючи зазначений факт.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повний текст рішення складений 16 квітня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 р. у справі № 805/5000/16-а- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 р. у справі № 805/5000/16-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено та підписано 16 квітня 2019 року.
На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
ОСОБА_4