16 квітня 2019 року справа №360/3868/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №360/3868/18 (головуючий І інстанції Чиркін С.М.) за позовом ОСОБА_1 до Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області про визнання дій неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням позовних вимог (а.с.33-35) просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виявилася у невиконанні частини другої статті 19 Конституції України;
- зобов'язати відповідача виконувати частину другу статті 19 Конституції України в межах зазначеного переліку порушених законодавчих норм.
В обґрунтування позову зазначила, що порушення відповідачем норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» призвело до порушення її прав, а саме: брати участь в сесіях селищної ради, місцевих виборах, громадських слуханнях, відкритих зборах територіальної громади с. Білогорівка зі звітом про витрати бюджетних коштів.
В порушення статті 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» позивач не отримала відповідей на свої запити від 12 жовтня 2018 року.
Таким чином, обмежується доступ до публічної інформації.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області щодо не прийняття рішення з розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.09.2018 -12.10.2018.
Зобов'язано Білогорівську селищну раду Попаснянського району Луганської області розглянути заяви ОСОБА_1 від 29.09.2018 -12.10.2018 з урахуванням обставин встановлених у судовому рішенні.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить судове рішення скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував своє рішення, не надав оцінки аргументам відповідача.
Суд першої інстанції не з'ясував, які права позивача були порушені та чи не сприяла цьому сама поведінка позивача, який навмисно допустив помилку при зверненні, аморально створюючи назву органу місцевого самоврядування.
При цьому суд першої інстанції не врахував, з якої стадії у відповідача виникає обов'язок розглянути заяву позивача по суті та прийняти відповідне рішення, не звернув увагу на стадію первинного опрацювання заяви, яка на цій стадії була визнана неприйнятною та повернута позивачу.
Позивачем судове рішення не оскаржується.
Сторони до судового засідання не з'явились, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановила наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 є членом територіальної громади Білогорівської селищної ради (а.с.76-77)
12.06.2018 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до голови Білогорівьскої селищної ради із заявою, в якій просила видати протокол поіменного голосування депутатів про їх присутність на сесії, копію рішення, протокол засідання сесії. (а.с. 36).
Листом від 31.07.2018 року №197/2-18 Білогорівською селищною радою позивачу надана відповідь, що після проведення кожної сесії в п'ятиденний строк всі прийняті рішення ради оприлюднюються на стенді доступу до публічної інформації в приміщенні ради відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та Регламенту ради.
Протоколи поіменного голосування депутатів селищної ради щодо прийнятих рішень оприлюднюються на сайті Попаснянської районної ради після проведення сесії. (а.с.80)
12.10.2018 року позивач ОСОБА_1 подала до ради кілька заяв, а саме:
1. датовану 29.09.2018 року про надання інформації щодо заходів, які проводилися радою з 2008 року по теперішній час у відповідних селищах з метою пропаганди здорового способу життя та боротьби зі шкідливими звичками серед дорослого населення (а.с.43)
2. датовану 30.09.2018 року (доручення про інформування позивача про проведення чергових сесій за 20 днів до їх проведення, позачергових сесій - за 1 день за телефоном (а.с.47)
3. датовану 01.10.2018 року про надання графіку звітів за поточний рік осіб, що видають себе за «депутатів» та «голову» ради (а.с.46);
4. датовану 02.10.2018 року про надання інформації про витрати бюджетних коштів у 2017-2018рр на утримання закладів освіти у певних селищах тощо (а.с.44)
5. датовану 03.10.2018 року про надання додатків до рішень позачергової 90 сесії; переліку комісій ради та графіку їх засідань; графіку засідань виконкому; плану роботи ради та звіту про його виконання (рік, 1 півріччя 2-18 року) (а.с.45)
6. датовану 10.10.2018 року про надання копії документу, на підставі якого території певних селищ віднесені до Білогорської селищної ради (а.с.41)
7. датовану 11.10.2018 року про надання пояснень стосовно відсутності працівників ради 10.10.2018 року 0 16.17 годин на своїх робочих місцях. (а.с.42)
8. датовану 12.10.2018 року про пояснення причин відсутності на робочих місцях у робочий час (16.20 годин 11.10.2018 року) працівників ради (а.с.39)
9. датовану 12.10.2018 року про надання копії протоколу поіменного голосування у розгляді питання щодо присутності позивача на 89 сесії (12.06.2018 року) (а.с.40)
У всіх заявах, крім доручення від 30.90.2018 року, визначено розпорядника інформації, а саме «особа яка видає себе за «голову» Білогірської селищної ради» ОСОБА_2
В дорученні розпорядника інформації зазначено як «секретар ради та «особи, що видають себе за депутатів ради».
Відповідачем всі вищезазначені заяви та доручення повернуто з підстав того, що особи, які видають себе за «голову» та «Депутатів» Білогорівської селищної ради в раді не існує. (а.с.12)
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач зобов'язаний був розглянути, а не повертати, заяви від 29.09.2018 -12.10.2018 та надати письмову відповідь позивачу.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом та підставою позову є звернення позивача до ради з заявами, які повернуті без розгляду, чим, як зазначає позивач, порушено її права, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
На підставі ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Білогірська селищна рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою орган місцевого самоврядування та в розумінні вимог Закону №280 входить в систему органів місцевого самоврядування (а.с. 148-149).
На підставі ч.1 ст.3 Закону №280 громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Приймаючи до уваги адресу реєстрації та місце проживання ОСОБА_1 є членом відповідної територіальної громади - Білогірської селищної ради.
Як визначено п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Тобто Білогірська селищна рада є розпорядником інформації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону №2939 запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позивач є запитувачем інформації.
На підставі ч.1 ст.1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 Закону №2939 визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації серед яких, зокрема, зазначено обов'язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Як свідчать заяви позивача, інформація, яку вона запитувала у Білогірської селищної ради є публічною інформацією.
Таким чином, позивач має право звертатись із заявами про отримання інформації щодо діяльності органу місцевого самоврядування, а відповідач зобов'язаний розглядати відповідні заяви та приймати рішення щодо надання інформації або відмови у випадках передбачених Законом.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 22 Закону №2939 передбачені випадки, коли розпорядник має право відмовити в задоволенні запиту, або відстрочити надання відповіді:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при отриманні запиту на публічну інформацію, розпорядник публічної інформації буде діяти відповідно до норм Закону №2939 у разі, якщо:
- надасть відповідь на запит про публічну інформацію;
- відмовить в задоволенні запиту на інформацію;
- відстрочить задоволення запиту на інформацію.
Таким чином, законом №2939 не передбачено повернення заяв про запит публічної інформації.
Заяви від 29.09.2018- 12.10.2018 поєднані загальною метою - отримання інформації про діяльність селищної ради та адресовані особі, яка видає себе за «голову Білогорської селищної ради», видає себе за «секретаря» зазначеної ради.
Дійсно, зазначені заяви не відповідають вимогам частини першої статті 19 Закону № 2939, оскільки розпорядника інформації визначено некоректно. Однак, таке визначення не є підставою для невиконання вимог Закону №2939 щодо обов'язкового прийняття рішення за результатами розгляду запиту, який відповідає вимогам ст..19 Закону щодо наявності адреси та особи запитувача.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач був зобов'язаний розглянути заяви від 29.09.2018 -12.10.2018, а саме - прийняти рішення та надати письмову відповідь позивачу.
З огляду на посилання позивача про порушення відповідачем ч.2 ст.19 Конституції України, суд першої інстанції, враховуючи наявність спеціальних норм, які регламентують спірні правовідносини, правильно обрав належний спосіб захисту порушених прав позивача - визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язав його розглянути заяви ОСОБА_1 з урахуванням положень ст.22 Закону №2939.
Є неприйнятними доводи апелянта про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не надання оцінки аргументам відповідача, оскільки ці доводи спростовуються текстом судового рішення, яке свідчить, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив надані докази та надав оцінку всім аргументам учасників справи.
Суд вважає незмістовними доводи апелянта щодо нез'ясування судом першої інстанції, які права позивача були порушені, оскільки Закон № 2939 пов'язує порушення права запитувача на отримання інформації в зв'язку з невиконанням суб'єктом владних повноважень обов'язку з надання обґрунтованої відповіді на запит.
Суд не приймає посилання апелянта на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 року, оскільки відповідно до частини 4 статті 13 Закону №2939 усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Білогорівської селищної ради Попаснянського району Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №360/3868/18 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі №360/3868/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 16 квітня 2019 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 16 квітня 2019 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Е.Г. Казначеєв
ОСОБА_3