16 квітня 2019 р. Справа № 520/9832/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бенедик А.П.,
Суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шляхова О.М.) від 28.12.2018 року (повний текст рішення складено 02.01.2019 року) по справі №520/9832/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- скасувати протокольне рішення № 279/Ш-3 від 13.04.2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова;
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п.3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ (далі - Закон України № 796-ХІІ), у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851“Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.10.2017 року.
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зробити перерахунок, виплату пенсії та виплачувати в подальшому позивачу обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст.59 Закону України № 796-ХІІ, у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова заборгованість по перерахунку та виплаті пенсії на користь позивача обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст. 59. Закону України № 796-ХІІ у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання ним чинності.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що в складі військової частини приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, а також інвалідом ІІ-ї групи. Інвалідність набута під час виконання обов'язків військової служби при проходженні строкової служби та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої аварії. Зазначає, що він звернувся з письмовою заявою до відповідача про здійснення перерахунку та подальшою виплатою основної державної пенсії, згідно до приписів статті 59 частини 3 Закону України №796-ХІІ, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, проте, відповідач відмовив у такому перерахунку, чим, на думку позивача, порушив права на належний соціальний захист.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано протокольне рішення № 279/Ш-3 від 13.04.2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до п.3 ст. 59 прямої дії Закону України № 796-ХІІ, у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851“Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.10.2017 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зробити перерахунок та виплату пенсії позивачу обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно п. 3 ст.59 прямої дії Закону України № 796-ХІІ, у відповідності до положень Постанови КМУ від 15,11.2017 року №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.10. 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело не неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Зазначив, що оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, то не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інвалід ІІ групи відповідно до Закону України № 796-ХІІ, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 від 21.10.1992 року виданого Харківською обласною державною адміністрацією та вкладкою до нього № 056823 від 28.11.2002 року (а.с. 20).
У відповідності до довідки МСЕК серія МСЕ №045195 від 14.11.2002 року, позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково, причина інвалідності захворювання пов'язані з виконанням військового обов'язку під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 23).
Позивачу призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, а також додаткова пенсія згідно Закону України № 796-ХІІ та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
30.03.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою відповідно до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 про проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 01.10.2017 року (а.с. 33-34).
13.04.2018 року за № 279/Ш-З позивач отримав від Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова протокольне рішення на свою заяву від 30.03.2018 року, яким позивачу було відмовлено у призначенні та перерахунку пенсії (а.с. 36).
Відмовляючи позивачу, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова зазначило, що перерахунок пенсії відповідно ч. 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосування ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби та вказує, що позивач був призваний на військові збори та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і став інвалідом 2 групи та віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто не під час проходження дійсної строкової служби.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України № 796-ХІІ.
Відповідно до статті 1 Закону України № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, Закон України № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону України № 796-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону України № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.
Разом з тим, статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V) визначалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону України № 796-ХІІ (у редакції, чинній до 01.10.2017 р.) визначено категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Указаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017 р., передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 31.07.1987 року по 25.09.1987 року, проте проходив дійсну строкову службу у період з 04.05.1973 року по 12.05.1975 року.
Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, а тому положення ч.3 ст.59 Закону України № 796-ХІІ на нього не поширюються.
При цьому, колегія суддів зазначає, що пенсія позивачу призначена на підставі статті 54 Закону України № 796-ХІІ, згідно якої, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 1 вказаного Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).
15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Особам, які отримують пенсію на підставі ст.54 Закону України № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.
Таким чином, доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що норму пункту 9-1 Порядку № 1210 можна застосовувати і до осіб, які отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону України № 796-ХІІ, колегія суддів вважає необґрунтованими.
В зв'язку з чим, висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог є помилковими.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення адміністративного позову із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В частині відмови в задоволенні адміністративного позову рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова задовольнити
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року по справі №520/9832/18 скасувати в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 року по справі № 520/9832/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик
Судді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.О. Донець