16 квітня 2019 р.Справа № 524/10341/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кривич Ж.О., вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, Полтавська, 39600, повний текст складено 19.03.19 року по справі № 524/10341/18
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни третя особа Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни, третя особа: Батальйон патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.03.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Скасовано постанову інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни від 13 грудня 2018 року, серії ЕАВ № 791071, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни від 13 грудня 2018 року, серії ЕАВ № 791071, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 13.12.2018 о 15:36 в місті Кременчуці по вул. В.Стуса, 11, керуючи транспортним засобом Volkswagen LT35TDI, номерний знак НОМЕР_1, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при об'їзді перешкоди, чим порушив п.9.2 "б" ПДР України.
Не погодившись із прийнятим рішенням суб'єкта владних повноважень про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неподання відповідачем належних і допустимих доказів на спростування позову та зазначених обставин, на підтвердження правомірності своїх дій, у тому числі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року ( із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 9. 2. "б" Правил дорожнього руху, перед перестроюванням, поворотом або розворотом водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.
Відповідно до визначення п. 1.10 Правил дорожнього руху, маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Перестроювання - це зміна в процесі руху положення транспортного засобу в межах поперечного профілю проїздної частини, пов'язане зі зміною смуги руху.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що про порушення водієм п. 9. 2. "б" Правил дорожнього руху може свідчити перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу без подання відповідного світлового сигналу. Якщо ж, у цьому випадку, водієм не подано сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при об'їзді перешкоди, без перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, підстави вважати, що водій не дотримався п. 9. 2. "б" Правил дорожнього руху відсутні.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 Кодексу адміністративного правопорушення встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів зазначає, що належних доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП під час розгляду справи відповідачем суду, в порушення вимог ч. 2 ст.77 КАС України, не надано. Сам факт правопорушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху не зафіксовано, належними та допустимими доказами не підтверджено.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та скасування постанову інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни від 13 грудня 2018 року, серії ЕАВ № 791071, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із закриттям провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора 2 роти Батальйону ПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Толочко Кристини Сергіївни залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.03.2019 року по справі № 524/10341/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова