16 квітня 2019 року справа №360/4059/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року (повне судове рішення складено 04 січня 2019 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/4059/18 (суддя в І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі - ГУПФУ в Луганській області), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зупинення нарахування та виплати позивачу пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача поновити нарахування та здійснити виплату позивачу пенсії з жовтня 2014 року; допустити до негайного виконання рішення суду щодо зобов'язання перерахування та виплати всієї суми пенсії; зобов'язати відповідача протягом тридцяти днів з моменту ухвалення рішення у справі подати до суду звіт про виконання його рішення.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач, набувши право на отримання пенсії за вислугу років, став на облік в ГУПФУ в Луганській області. З жовтня 2014 року по теперішній час нарахування та виплата пенсії позивачу не здійснюється. Листом від 11.04.2018 № 4770/03-03 відповідач повідомив, що у зв'язку з тимчасовою зміною місцезнаходження головного управління, паперові пенсійні справи залишились за старою адресою в м. Луганську, а нарахування та виплата пенсії здійснюється згідно електронної бази даних. Відповідно до електронної бази даних, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на території, яка не контролюється українською владою. З документами для поновлення пенсійних виплат, як внутрішньо переміщеній особі, в тому числі з заявою про відкриття рахунку в установі «Ощадбанк», ОСОБА_1 до органів Пенсійного Фонду не звертався, у зв'язку з чим нарахування та виплату пенсії припинено, останній місяць виплати - жовтень 2014 року.
З посиланням на положення Основного Закону України, Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), рішення ЄСПЛ, позивач вважає бездіяльність щодо невиплати пенсії протиправною і такою, що порушує його конституційні права.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01 листопада 2014 року. Зобов'язано ГУПФУ в Луганській області відновити нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01 листопада 2014 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що згідно електронної бази даних, позивач зареєстрований за адресою у м. Луганську. З листопада 2014 року пенсійні виплати позивачу не нараховувались та не виплачувались, оскільки з документами для поновлення пенсійних виплат, як внутрішньо переміщена особа, в тому числі і з заявою на відкриття рахунку в установі «Ощадбанк» позивач не звертався, а сукупність наявної у відповідача інформації не дає можливості здійснити виплату пенсії позивачеві в умовах проведення антитерористичної операції за місцем проживання позивача. Апелянт зазначає, що у відповідача відсутня пенсійна справа позивача, яка залишилась за попереднім місцем розташування відповідача у м. Луганську, що також не дає можливості для нормального адміністрування пенсії позивача. Оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою, підстави для виплати йому пенсії відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років та перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області, що підтверджується посвідченням від 04.08.2009 серії ААД № 253514 та не заперечується відповідачем (арк. спр.13).
Як зазначив позивач у позові, пенсію він не отримує з жовтня 2014 року по теперішній час.
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до ГУПФУ в Луганській області з запитом щодо виплати пенсії, у відповідь на який отримано лист відповідача від 11.04.2018 № 4740/03-03, згідно з яким органом Пенсійного фонду зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України. У зв'язку з тимчасовою зміною місця знаходження головного управління, паперові пенсійні справи залишились за старою адресою в м. Луганську. Нарахування та виплата пенсій пенсіонерам силових структур проводиться згідно електронної бази даних, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на території, яка не контролюється українською владою. Останній місяць виплати пенсії позивачу - жовтень 2014 року. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської області, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» (далі - Постанова № 595) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації було зобов'язано забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, шо належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова № 637), призначення та продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, на підставі довідки про реєстрацію, виданої органами соціального захисту населення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова № 509). Виплата (продовження виплати) пенсій, шо призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". З документами для поновлення пенсійних виплат, як внутрішньо переміщеній особі, в тому числі з заявою на відкриття рахунку в установі "Ощадбанк", ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України не звертався (арк.спр.14).
У відзиві на позов ГУПФУ в Луганській області зазначено, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Останній виплатний місяць - жовтень 2014 року. Нарахування та виплату пенсії позивачу в цей період здійснював Пенсійний фонд України за наявними в електронному вигляді даними. Розмір виплаченої пенсії в жовтні 2014 року складав 2388,47 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, не може бути підставою для невиплати позивачу пенсійних виплат.
Суд апеляційної інстанції із наведеними висновками не погоджується та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону № 1058-IV.
Згідно з вимогами статті 52 Закону № 2262-ХІІ, пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
Разом з тим, конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», м. Луганськ віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Позивач є громадянином України та пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач не є внутрішньо переміщеною особою, оскільки відповідну довідку не отримував. Крім того, позивач не змінював місце проживання, яке залишилось м. Луганськ.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.06.2014 року) у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.
Постановою № 637 визначено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою № 509.
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.
Національний банк України постановою від 23.07.2014 № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24.07.2014 року запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи.
Постановою від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» Національний банк України зобов'язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв'язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.
Порядок та умови отримання пенсії особам, які зареєстровані на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, передбачений
Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постановою № 509, Постановою № 637, відповідно до яких пенсія та заборгованість особам, які перебувають в районі проведення антитерористичної операції, виплачується після їх звернення з заявою до будь-якого органу Пенсійного фонду України за місцем знаходження особи на території підконтрольній Україні та надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до Постанови № 509 для продовження виплати пенсії, пенсіонеру необхідно особисто стати на облік в управлінні соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) на території, яка контролюється українською владою та отримати довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та надати її до управління Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (перебування).
Згідно з п. 1 зазначеної постанови довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується).
Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (п. 2 Постанови № 509).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).
Відповідно до ч. 1 Порядку №365, він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Постанови № 509 (ч. 2 Порядку).
Згідно з ч. 5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
За унормуванням наведеного, можна зробити висновок, що іншого механізму поновлення пенсійних прав осіб, які проживають на території, непідконтрольній українській владі, не встановлено.
Відповідно до п. 4.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення пенсії здійснюється за матеріалам, що є в пенсійній справі, із урахуванням додатково наданих документів. Отже, для поновлення пенсії необхідна наявність пенсійної справи.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», а також Закону України від 16.09.2014 № 1680-VII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», м. Луганськ визнано тимчасово окупованою територією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають можливість одержання пенсійних виплат за умови переміщення в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, отримання довідки внутрішньо-переміщеної особи, особистого звернення або у встановлених законом випадках через законних представників до пенсійного органу за місцем реєстрації ВПО щодо поновлення пенсійних виплат.
Позивач на обліку, як внутрішньо переміщена особа не перебуває та не перебував.
Оскільки з серпня 2014 року по теперішній час м. Луганськ знаходиться на території, непідконтрольній українській владі, відповідач свою діяльність там не здійснює, позивач не реєструвався як внутрішньо-переміщена особа та фактично не змінив місце проживання, тому відсутні дані про його реєстрацію або зміну місця проживання на території України поза межами непідконтрольної території, - тому відсутні правові підстави для поновлення пенсії позивачу.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач не позбавлений права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території в разі звернення з заявою та реєстрації внутрішньо переміщеної особи на підконтрольній Україні території або переїзду з непідконтрольній території та зміною фактичного місця проживання.
Без фізичного переміщення особи, яка звернулась до суду з позовом про захист своїх прав на підконтрольну територію або іншу територію, де працюють органи державної влади, які можуть засвідчити особу, неможливо належним чином встановити особу заявника.
За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Також, колегія суддів вважає помилковим посилання місцевого суду на постанову Верховного Суду від 03.10.2018 № 638/2208/17, оскільки позивач у справі, що розглядалась Верховним Судом, був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, проте, на час звернення до відповідача та на теперішній час знаходиться на території Іспанії. Суд дійшов висновку, що позивач у цій справі не має статусу внутрішньо переміщеної особи, проте вказане не означає, що позивач не має права на пенсійне забезпечення, як особа, що фактично змінила місце проживання. Тобто, в цьому випадку має місце зміна позивачем місця проживання поза межами проведення АТО та ООС. Отже, обставини встановлені в нинішній справі, не відповідають обставинам встановленим у справі, що розглядалась Верховним Судом.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - скасувати, оскільки суд першої дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору в сумі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення у цій справі (а.с.1-2).
Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення з позивача судового збору у розмірі 704,80 грн. на користь Державного бюджету України.
Крім того, на адресу Першого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про повернення судового збору, яке обґрунтовано тим, що відповідачем надмірно сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 360/4059/18.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Так, в матеріалах справи міститься платіжне доручення про сплату судового збору від 12.03.2019 № 786 в сумі 1057,20 грн., яке було надіслано відповідачем на виконання ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, та на підставі якого було відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Разом з тим, платіжним дорученням від 12.04.2019 № 1113 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області сплачено судовий збір у сумі 1057,20 грн. за подання апеляційної скарги у справі № 360/4059/18.
Отже, зазначене клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 250, 308, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі № 360/4059/18 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 91016, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 704 (сімсот чотирьох гривень) 80 копійок.
Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області судовий збір у сумі 1057,20 (одна тисячі п'ятдесят сім гривень) 20 копійок через відповідний орган Державної казначейської служби сплачений відповідно до:
- платіжного доручення від 12 квітня 2019 року № 1113 (призначення платежу *101; 21782461, судовий збір за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Луганській області в справі № 360/4059/18, Перший апеляційний адміністративний суд).
Повне судове рішення - 16 квітня 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді Г. М. Міронова
ОСОБА_2