154/3242/18
2/154/80/19
11 квітня 2019 року місто Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Селинного М.С.
при секретарі - Баскаковій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
за участю:
представників позивача - ОСОБА_8, ОСОБА_9
відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7
представника відповідачів - адвоката Смоляр Є.І.,
27 листопада 2018 року Володимир-Волинська райдержадміністрація Волинської області звернулася до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі є батьками малолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Вказані діти з 23.02.2017 року перебувають на обліку в Устилузькій міській раді як такі, що потрапили в складні життєві обставини у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх батьківських обов'язків. Працівниками соціально-гуманітарного відділу Устилузької міської ради неодноразово здійснювались обстеження умов проживання та утримання дітей в сім'ї ОСОБА_15, батьки неодноразово попереджалися про відповідальність за неналежне виконання ними батьківських обов'язків. У позові зазначено, що відповідачі зловживають спиртними напоями, ухиляються від виконання батьківських обов'язків, належним утриманням та вихованням дітей не займаються, не здійснюють належного догляду, в сім'ї не завжди наявні продукти харчування, в будинку за місцем проживання не дотримуються санітарно-гігієнічні норми проживання для дітей.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Устилузької міської ради від 26.01.2018 року № 1 відповідачі попереджалися про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків, їм було надано термін для виправлення ситуації в сім'ї, але батьки до цього часу не створили для дітей умови, які б сприяли їх повноцінному розвитку, не забезпечили їм належних умов для проживання , у відповідності до санітарно-гігієнічних норм, своїми діями та поведінкою негативно впливають на психічний та фізичний розвиток дітей.
Орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав у відношенні їх малолітніх дітей.
Посилаючись на вказані обставини, Володимир-Волинська райдержадміністрація Волинської області просить суд позбавити ОСОБА_6, ОСОБА_7 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та стягнути з них аліменти на утримання дітей.
В судовому засіданні представник Володимир-Волинської РДА позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з наведених підстав.
Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказавши, що від виховання та утримання своїх дітей вони не усувалися, намагаються створювати дітям належні умови, наскільки це дозволяє приміщення, в якому вони проживають, та майновий стан. Визнали, що не завжди приділяють своїм дітям увагу у необхідному обсязі, оскільки батько цілий день перебуває на роботі, мати одна не встигає дослідити за п'ятьма дітьми. Заперечили, що зловживають спиртними напоями. Вважають, що спір виник через їх взаємовідносини зі старостою села.
Представник відповідачів, адвокат Смоляр Є.І. заперечила проти задоволення позову, вказавши, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою. Відповідачі, за її твердженням, намагаються належним чином виконувати батьківські обов'язки, батько дітей офіційно працевлаштований, забезпечує сім'ю матеріально, мати весь день перебуває з дітьми, займаючись їх вихованням. Умови для проживання відповідають доходам сім'ї, яких не завжди вистачає для забезпечення максимально сприятливих умов для розвитку дітей, але всім необхідним діти забезпечені, завжди нагодовані, одягнуті.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснили, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов'язків, утриманням та вихованням дітей не займаються, не здійснюють належного догляду, в сім'ї є не всі необхідні дітям продукти харчування, за місцем проживання сім'ї не прибрано, білизна у дитячих ліжках брудна.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_7 є її сином. Вона периодично відвідує сім'ю сина, допомогає продуктами харчування та іншим. Вважає, що її син з дружиною належним чином виконують свої батьківські обов'язки. На створення більш кращих умов для дітей у сім'ї бракує коштів.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та їх представника, допитавши свідків, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є батьками малолітніх:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане 03.10.2012 року виконавчим комітетом П'ятиднівської с/ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 18);
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане 28.04.2014 року виконавчим комітетом П'ятиднівської с/ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 7);
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_3, видане 14.07.2015 року виконавчим комітетом П'ятиднівської с/ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 8);
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_4, видане 16.01.2017 року виконавчим комітетом Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 4);
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження НОМЕР_5, видане 20.02.2018 року виконавчим комітетом Устилузької міської ради Володимир-Волинського району Волинської області, актовий запис № 13).
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Як зазначено в актах про обстеження умов проживання малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, складених комісією соціально-гуманітарного відділу виконавчого комітету Устилузької міської ради, за місцем проживання сім'ї ОСОБА_15 виявлено бруд, розкиданий одяг, брудна постільна білизна, продукти харчування наявні.
Відповідно до характеристик з місця проживання, відповідачі характеризуються як такі, що не виконують в повній мірі своїх обов'язків по вихованню дітей та догляду за ними.
Володимир-Волинська райдержадміністрація Волинської області у своєму висновку № 2613/30/2-18 від 20.11.2018 року вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей.
Згідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пунктами 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд приймає до уваги, що сім'я ОСОБА_15 перебуває у складних життєвих умовах
Так, згідно довідки про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої Устилузькою міською радою 22.10.2018 року № 754, сім'я ОСОБА_15 проживає в АДРЕСА_1. Усього у вказаному приміщенні проживає 10 осіб, загальна площа будинку становить 68,00 кв.м, житлова 58,00 кв.м.
Відповідач ОСОБА_7 з 02.06.2015 року офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату близько 7000 гривень на місяць, позитивно характеризується за місцем роботи.
Відповідачка ОСОБА_6 не працює, доглядає за п'ятьма малолітніми дітьми, отримує соціальну допомогу на дітей в сумі 1720 гривень на місяць.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Висновок органу опіки та піклування в особі Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області від 20 листопада 2018 року, згідно якого було визнано за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України).
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення зазначених вимог, позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідачів щодо умисного злісного ухилення від виконання батьківських обов'язків. Також, позивачем не доведено, в чому будуть полягати позитивні зміни в житті дітей в разі застосування до відповідачів такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.
Проаналізувавши всі надані докази по справі у їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дітей та стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Сам факт звернення позивача до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, є достатнім стимулюючим заходом щодо спонукання відповідачів змінити ставлення до виховання дітей, піклування про їх фізичний і духовний розвиток, спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі та більш активної участі батьків у їх вихованні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі ст.ст.150, 164 Сімейного Кодексу України, керуючисьст.ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області в інтересах малолітніх ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16 квітня 2019 року.
Суддя /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.С. Селинний