16 квітня 2019 р.Справа № 440/4442/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Тацій Л.В.,
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 поліції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, головуючий суддя І інстанції: Алєксєєва Н.Ю., м. Полтава, повний текст складено 14.01.2019 по справі № 440/4442/18
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 поліції України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 поліції України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не надання довідки про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника ОСОБА_2 поліції України за 2018 рік, згідно вимог викладених у зверненні ОСОБА_1 від 20.11.2018 реєстраційний №БІ-8754394;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394;
- зобов'язати повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_2 поліції України щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20 листопада 2018 року реєстраційний номер БІ-8754394.
Зобов'язано ОСОБА_2 поліцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20 листопада 2018 року, реєстраційний номер БІ-8754394 із наданням відповіді у порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що 21.11.2018 до ОСОБА_2 поліції України надійшло 3 однакових за змістом звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 №БІ-8754397, №БІ-8754404, №БІ-8754394 щодо надання довідки про середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника ОСОБА_2 поліції України. Вказані звернення розглянуто та ОСОБА_1 надано відповідь листом від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018, який надіслано на її поштову адресу, а не листом від 05.12.2018, як зазначив суд першої інстанції. Дії відповідача при розгляді звернення позивача є правомірними і повністю відповідають діючому законодавству України.
Розгляд справи здійснювався з урахуванням приписів ч.4 ст.229 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи судом встановлено, що 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 через Урядову гарячу лінію звернулася до Прем'єр-міністра України ОСОБА_3 із заявами (номер реєстрації: №БІ-8754397, №БІ-8754404, №БІ-8754394), у яких просила надати довідки саме ОСОБА_2 поліцією України встановленого зразка про середньо місячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника ОСОБА_2 поліції України за 2018 рік.
З метою реалізації права громадянина, зазначені звернення 22.11.2018 розподілено за компетенцією до ОСОБА_2 поліції України, про що внесена інформація до бази даних звернення.
Крім того, 20.11.2018 ОСОБА_1 через Урядовий контакт центр також звернулася до голови ОСОБА_2 поліції України генерала поліції третього рангу ОСОБА_4 із заявою (номер реєстрації БІ-8754394), у якій просила надати довідки саме ОСОБА_2 поліцією України встановленого зразка про середньо місячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника ОСОБА_2 поліції України за 2018 рік.
ОСОБА_2 поліцією України звернення №БІ-8754397, №БІ-8754404, №БІ-8754394 переадресовано до Міністерства внутрішніх справ України.
Листом від 23.11.2018 за вих. №15/2-Б-882 Департамент фінансово-облікової політики МВС України проінформував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поліцію України, що ДФОП МВС України не володіє відповідною інформацією та на підставі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення ОСОБА_1 надіслано за належністю для розгляду та надання відповіді заявнику.
На вищевказані звернення позивачу ОСОБА_2 поліцією України направлено відповідь за вих. №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018, якою позивачу повідомлено, що виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських ОСОБА_2 поліції” (далі - постанови) та у Порядку затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Відповідно до пункту 1 постанови грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу за займаною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 12 розділу 2 зазначеного Порядку передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання ОСОБА_2 поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
У ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України відсутній будь-який визначений законом порядок обрахунку середнього розміру грошового забезпечення поліцейського.
Даний лист, на який у доводах апеляційної скарги посилається відповідач, 27.11.2018 надіслано на поштову адресу ОСОБА_5 та 28.11.2018 на її електронну пошту, які останньою зазначені у зверненні, що підтверджується витягом з журналу обліку відправленої кореспонденції через поштовий зв'язок та роздруківкою електронного листа-підтвердження.
Також, листом від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018 ОСОБА_2 поліція України проінформувала ОСОБА_1, що Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 поліції України в межах компетенції розглянуто повторне звернення на "Урядову гарячу лінію" від 20.11.2018 та на викладені питання ОСОБА_1 надіслано відповідь листом ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 та від 03.12.2018 за №Б-630/29/2/01-2018.
Посилаючись на неналежний розгляд та безпідставність щодо не забезпечення належного розгляду повторного звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 номер реєстрації БІ-8754394, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що при розгляді звернення позивача відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ОСОБА_2 поліцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 № БІ-8754394. Також суд першої інстанції зазначив, що повторне звернення ОСОБА_1 від 20.11.2017 №БІ-8754394 розглянуто не було, а відповідь листом від 05.12.2018 не містить рішень відповідача по суті звернення, тому не має містити роз'яснення щодо порядку його оскарження.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - ОСОБА_6 №393/96-ВР).
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Судом встановлено, що звернення позивача від 20.11.2018 відповідає вимогам статті 5 цього ж Закону, а тому у силу положень частини 1 статті 7 названого Закону мало бути розглянуте по суті особою, якій його адресовано.
Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано статтею 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) /частина 1/.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки /частина 3/.
Згідно із пунктом 6 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах ОСОБА_2 поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930 (надалі - Порядок № 930) метою попереднього розгляду звернень громадян є їх розподіл для доповіді керівникам органів та підрозділів поліції відповідно до їх функціональних обов'язків та надсилання їх за належністю до іншого органу державної влади у разі, якщо питання, порушені в зверненні, не входять до повноважень органів та підрозділів поліції; попередній розгляд звернень громадян здійснюється керівництвом служби діловодства, його заступниками або відповідальною особою в день надходження або в перший наступний робочий день у разі надходження їх після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові та неробочі дні працівники служби діловодства доповідають керівництву органів (підрозділів) поліції про всі звернення громадян, які адресовані органу (підрозділу) поліції або його керівництву. Інші звернення громадян після розгляду керівництвом служби діловодства або відповідальними особами передаються до відповідних структурних підрозділів органу (підрозділу) поліції; попередній розгляд звернень громадян, що надходять до структурних підрозділів центрального органу управління поліції, здійснюється керівниками служби діловодства або уповноваженими особами цих підрозділів.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Згідно із пунктом 2 розділу V Порядку №930 за кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом ОСОБА_2 поліції України.
За приписами пунктів 3, 5 розділу IV Порядку №930 вказаного Порядку рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.
Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Пунктами 12-14 Порядку передбачено, що за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.
До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.
Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на ОСОБА_6 України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону України “Про звернення громадян”, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на ОСОБА_6 і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.
Коли питання, які порушені у зверненні до органу державної влади, або посадової особи, яке подано відповідно до приписів Закону України “Про звернення громадян”, не входять до їх повноважень, звернення не більше як в п'ятиденний строк пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі та повідомляється про це громадянину, який подав звернення.
З матеріалів справи судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 № БІ-8754394 містило прохання надати довідку встановленого зразка про середньомісячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника ОСОБА_2 поліції України за 2018 рік (а.с. 15).
Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку 27.11.2018 склав лист за вих. №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 (а.с. 33), яким позивачу повідомлено, що у ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України відсутній будь-який визначений законом порядок обрахунку середнього розміру грошового забезпечення поліцейського.
Даний лист, на який у доводах апеляційної скарги посилається відповідач, 27.11.2018 надіслано на поштову адресу ОСОБА_5 та 28.11.2018 на її електронну пошту.
Проте, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги відповідача, що саме вказана відповідь є результатом розгляду звернення, оскільки позивач просила надати довідки саме ОСОБА_2 поліцією України встановленого зразка про середньо місячний розмір грошового забезпечення (заробітної плати) працівника ОСОБА_2 поліції України за 2018 рік.
ОСОБА_2 поліція України саме листом від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018 проінформувала ОСОБА_1, що Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 поліції України в межах компетенції розглянуто повторне звернення на Урядову гарячу лінію від 20.11.2018 та на викладені питання ОСОБА_1 надіслано відповідь листом ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 та від 03.12.2018 за №Б-630/29/2/01-2018.
З текстів, як відповіді від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018, так і повідомлення Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 27.11.2018 за вих. №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018, судом встановлено, що відповідачем не розглянуто питання порушене у зверненні, не зазначено про заходи, вжиті в межах компетенції щодо питань, порушених у зверненні, не наведено відомостей про прийняте рішення за вимогами позивача.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 відповідачем не прийнято рішення по суті звернення, а відтак, відповідачем взагалі не розглядалося питання порушене у вищевказаному зверненні від 20.11.2018, поданому позивачем повторно.
Відсутність належним чином оформленого рішення ОСОБА_2 поліції України про надання довідки або про відмову у наданні довідки середньомісячний розмір грошового забезпечення працівника ОСОБА_2 поліції України за 2018 рік після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Вирішуючи питання про ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що за нормами Конституції України, як нормами прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.
Тому визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції, дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_2 поліції України щодо не надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 року та зобов'язання ОСОБА_2 поліцію України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.11.2018 № БІ-8754394 із наданням відповіді у порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян".
З приводу позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не надання роз'яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України від 20.11.2018, реєстраційний №БІ-8754394, доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами третьою та четвертою ст. 15 Закону України “Про звернення громадян”, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на ОСОБА_6 і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.
Листом від 05.12.2018 за вих. №Б-635/29/201-2018 ОСОБА_2 поліція України проінформувала ОСОБА_1, що Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОСОБА_2 поліції України в межах компетенції розглянуто повторне звернення на Урядову гарячу лінію від 20.11.2018 та на викладені питання ОСОБА_1 було надіслано відповідь листом ДФЗБО ОСОБА_2 поліції України від 27.11.2018 №341зі, Б-619, Б-622/29/2/01-2018 та від 03.12.2018 за №Б-630/29/2/01-2018.
Таким чином, ОСОБА_2 поліцією України повторне звернення ОСОБА_1 від 20.11.2017 №БІ-8754394 розглянуто не було, рішення по суті звернення не прийнято, тому лист відповідача, який не є рішенням, не має містити роз'яснення щодо порядку його оскарження.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що права позивача відсутністю роз'яснення порядку оскарження в листі, який не є рішенням, не були порушені.
Доводи апеляційних скарг з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 308, 310, п. 1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 по справі № 440/4442/18- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_6
Повний текст постанови складено 16.04.2019 року