15 квітня 2019 р. Справа № 2040/7381/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року, (ухвалене суддею Панченко О.В.) по справі № 2040/7381/18
за позовом Нгуєн Тхі ОСОБА_1 Лієна
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Нгуєн Тхі ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.08.2018 р. про скасування громадянки ОСОБА_2 Нгуєн Тхі ОСОБА_1, 23.01.1997 р. н., дозволу на імміграцію в Україну.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 р. позов задоволено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки судовий збір за подання адміністративного позову та витрати на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі № 2040/7381/18 залишено без змін.
21.03.2019 р. представником позивача подано заяву про вирішено питання щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
29.03.2019 р. представником Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області подано заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, у якій предствник відповідача просив зменшити розмір судових витрят , у зв'язку із її необгрунтованістю.
Під час прийняття постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. не вирішено питання щодо відшкодування судових витрат пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, зазначає наступне.
Відповідно до пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою на підтвердження витрат з оплати правової допомоги подано наступні документи: копію договору № Д-18/18 від 15.02.2018 р. про надання правничої допомоги, укладеного між позивачкою та адвокатом ОСОБА_3, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5876/10 від 02.12.2016 р.; копію додаткової угоди № 2 до договору № Д-18/18 від 15.02.2018 р. про надання правничої допомоги; копію додаткової угоди № 3 від 20.03.2019 р. до договору № Д-18/18 від 15.02.2018 р. про надання правничої допомоги; копію акту виконаних робіт № 3 від 20.03.2019 р. до договору № Д-18/18 від 15.02.2019 р.; копію довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" про відкриття розрахункового рахунку на ім'я ОСОБА_3; копію квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» про сплату коштів в якості оплати послуг адвоката за договором № Д-18/18 в загальній сумі 2500 грн., копію звіту банку ПАТ КБ «ПриватБанк» за р/рахунком 26201052201976 за березень 2019 р.
Таким чином, враховуючи, що позивачем надано необхідні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600 грн.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 р. (справа № 820/4263/17).
Враховуючи, що позивачем надано необхідні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні достатні правові підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь Нгуєн Тхі ОСОБА_1 Лієна витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.
Відповідно до п. 3 ч.1. ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти додаткову постанову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код 37764460, вул. Римарська, буд. 24, м.Харків, 61057) на користь Нгуєн Тхі ОСОБА_1 Лієна (ІНПП НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятьсот) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6