ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 квітня 2019 року № 826/5280/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»
доГоловного управління Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
представники сторін:позивача - Тихонов В.В.; відповідача: Сірик А.О., Івах Г.В., Мазира Н.О.,
30.03.2018 Приватне акціонерне товариство «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2017 № 0040601207.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.11.2017 контролюючий орган провів камеральну перевірку щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування за період з січня по вересень 2017 року; таким чином контролюючим органом пропущено встановлений законодавством тридцятиденний строк на проведення камеральної перевірки; спірне податкове повідомлення-рішення суперечить п. 86.8 ст. 86 ПК України, яка встановлює, що податкове повідомлення-рішення приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем вручення акту перевірки або протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень на акт перевірки; позивач отримав акт перевірки 20.11.2017, а отже, податкове повідомлення-рішення мало бути прийнято не раніше 24.11.2017; втім контролюючий орган виніс спірне податкове повідомлення-рішення 20.11.2017; отже податкове повідомлення-рішення є передчасним та прийнятим з порушенням вимог ПК України.
Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.
05.04.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5280/18 та призначено підготовче судове засідання на 01.06.2018.
29.05.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що в ході проведення камеральної перевірки позивача було встановлено, що податкові накладні за січень-вересень 2017 року зареєстровані позивачем із порушенням встановлених ст. 201 ПК України термінів; тому, на підставі п. 120-1.1 ст. 120 до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 86 391,84 грн.
В судовому засіданні 01.06.2018 суд заслухав представника відповідача та відклав розгляд справи до 17.07.2018.
В судовому засіданні 17.07.2018 суд, заслухавши представників сторін, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 21.08.2018.
В судовому засіданні 21.08.2018 суд, заслухавши представника відповідача, оголосив перерву в судовому засіданні до 02.10.2018.
25.09.2018 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній зазначає, що ним 11.07.2017 було здійснено оплату орендної плати за користування земельною ділянкою за період з січня по травень 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 148 від 11.07.2017; отже, на виконання вимог ст. 201 ПК України позивач зареєстрував податкові накладні 31.07.2018, 01.08.2017 та 02.08.2017.
В судовому засіданні 02.10.2018 суд, заслухавши представника відповідача, оголосив про відкладення розгляду справи до 06.11.2018.
В судовому засіданні 06.11.2018 суд, заслухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, поставив на обговорення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС України у м. Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПрАТ «Укрреставрація» за січень-вересень 2017 року, в ході якої встановлено порушення ПрАТ «Укрреставрація» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме:
- податкової накладної № 1 від 28.04.2017 (дата реєстрації 02.08.2017, порушення граничних термінів - 79 днів);
- податкової накладної № 1 від 31.03.2017 (дата реєстрації 01.08.2017, порушення граничних термінів - 108 днів);
- податкової накладної № 1 від 28.02.2017 (дата реєстрації 01.08.2017, порушення граничних термінів - 139 днів);
- податкової накладної № 2 від 31.01.2017 (дата реєстрації 31.07.2017, порушення граничних термінів - 166 днів);
- податкової накладної № 3 від 31.05.2017 (дата реєстрації 02.08.2017, порушення граничних термінів - 48 днів).
За результатами камеральної перевірки складено Акт № 12837/26-15-12-07-20/2405534 від 06.11.2017 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0040601207 від 20.11.2017, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 86 391,84 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою.
Рішенням про результати розгляду скарги (вих. № 9061/6/99-99-11-03-01-25 від 15.03.2018) Державна фіскальна служба України залишила спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, а податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято із порушенням п. 86.8. ст. 86 ПК України, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із п.п. «б» п. 185.1ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.185 п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно із п.п. 14.1.60. п. 14.1. ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п. 201.10 ст. 210 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як зазначає відповідач в Акті перевірки № 12837/26-15-12-07-20/2405534 від 06.11.2017, позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації наступні податкові накладні:
- податкова накладна № 2 від 31.01.2017, дата реєстрації 31.07.2017;
- податкова накладна № 1 від 28.02.2017, дата реєстрації 01.08.2017;
- податкова накладна № 1 від 31.03.2017, дата реєстрації 01.08.2017;
- податкова накладна № 1 від 28.04.2017, дата реєстрації 02.08.2017;
- податкова накладна № 3 від 31.05.2017, дата реєстрації 02.08.2017.
При цьому, в письмових поясненнях по справі позивач стверджує, що строк реєстрації податкових накладних ним не порушено. На підтвердження вказаної позиції позивач зазначає наступне.
16.10.1997 між ним та Київською міською державною адміністрацією було укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею № 91-5-00025, відповідно до умов якого позивачу надано в тимчасово довгострокове користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування виробничої бази на вул. Олени Теліги, 6 у м. Києві.
В подальшому позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2009 набуто у власність цілісний майновий комплекс, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 6.
В серпні 2013 року право власності на вказаний цілісний майновий комплекс було зареєстровано за ТОВ «Форум Вест Сайд».
09.08.2013 між позивачем та ТОВ «Форум Вест Сайд» було укладено договір б/н на компенсацію витрат по сплаті податку за землю, відповідно до умов якого ТОВ «Форум Вест Сайд» компенсує позивачу витрати, понесені позивачем при сплаті орендної плати за земельну ділянку, до дати оформлення договору оренди вказаної земельної ділянки на ТОВ «Форум Вест Сайд».
Згідно із п. п. 2.3., 3.1. договору б/н від 09.08.2013, ТОВ «Форум Вест Сайд» здійснює компенсацію фактично здійснених позивачем платежів, що підтверджені документально; компенсація витрат проводиться ТОВ «Форум Вест Сайд» у п'ятиденний строк з моменту пред'явлення позивачем рахунків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/11547/16, залишеним без змін апеляційною інстанцією, договір на право тимчасового довгострокового користування землею № 91-5-00025 від 16.10.1997 було розірвано.
Проте постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 у справі № 910/11547/16 рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 були скасовані, справа № 910/11547/16 направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Після ознайомлення із повним текстом постанови Вищого господарського суду України від 29.03.2017 у справі № 910/11547/16, позивач 11.07.2017 здійснив доплату орендної плати за договором на право тимчасового довгострокового користування землею № 91-5-00025 від 16.10.1997 в розмірі 948 490,85 грн., з яких:
- 44 445,85 грн. - доплата орендної плати (без ПДВ) за період з 26.01.2017 по 31.01.2017;
- 229 636,76 грн. - доплата орендної плати (без ПДВ) за лютий 2017 року;
- 229 636,76 грн. - доплата орендної плати (без ПДВ) за березень 2017 року;
- 229 636,76 грн. - доплата орендної плати (без ПДВ) за квітень 2017 року;
- 215 134,72 грн. - доплата орендної плати (без ПДВ) за травень 2017 року.
Вказаний факт відображений в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка була подана позивачем та отримана контролюючим органом 13.07.2017, що підтверджується відповідною квитанцією (копія якої наявна в матеріалах справи).
Відповідно до умов договору б/н на компенсацію витрат по сплаті податку за землю від 09.08.2013, позивач виставив ТОВ «Форум Вест Сайд» до сплати наступні рахунки:
- рахунок-фактура № 00000000005 від 02.08.2017 на суму 53 335,02 грн., в тому числі ПДВ 8 889,17 грн. (на компенсацію земельного податку за січень 2017 року);
- рахунок-фактура № 00000000006 від 02.08.2017 на суму 275 564,11 грн., в тому числі ПДВ 45 927,35 грн. (на компенсацію земельного податку за лютий 2017 року);
- рахунок-фактура № 00000000007 від 02.08.2017 на суму 275 564,11 грн., в тому числі ПДВ 45 927,35 грн. (на компенсацію земельного податку за березень 2017 року);
- рахунок-фактура № 00000000008 від 02.08.2017 на суму 275 564,11 грн., в тому числі ПДВ 45 927,35 грн. (на компенсацію земельного податку за квітень 2017 року);
- рахунок-фактура № 00000000009 від 02.08.2017 на суму 258 161,66 грн., в тому числі ПДВ 43 026,94 грн. (на компенсацію земельного податку за травень 2017 року);
- рахунок-фактура № 00000000010 від 02.08.2017 на суму 95 738,84 грн., в тому числі ПДВ 15 956,47 грн. (на компенсацію земельного податку за червень 2017 року);
- рахунок-фактура № 00000000011 від 02.08.2017 на суму 95 738,84 грн., в тому числі ПДВ 15 956,47 грн. (на компенсацію земельного податку за липень 2017 року).
За вказаними операціями позивачем було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
- податкова накладна № 2 від 31.01.2017 на суму 275 564,11 грн., в т.ч. ПДВ 45 927,35 грн. (компенсація земельного податку за січень 2017 року), дата реєстрації 31.07.2017;
- податкова накладна № 1 від 28.02.2017 на суму 275 564,11 грн., в т.ч. ПДВ 45 927,35 грн. (компенсація земельного податку за лютий 2017 року), дата реєстрації 01.08.2017;
- податкова накладна № 1 від 31.03.2017 на суму 275 564,11 грн., в т.ч. ПДВ 45 927,35 грн. (компенсація земельного податку за березень 2017 року), дата реєстрації 01.08.2017;
- податкова накладна № 1 від 28.04.2017 на суму 275 564,11 грн., в т.ч. ПДВ 45 927,35 грн. (компенсація земельного податку за квітень 2017 року), дата реєстрації 02.08.2017;
- податкова накладна № 3 від 31.05.2017 на суму 258 161,66 грн., в т.ч. ПДВ 43 026,94 грн. (компенсація земельного податку за травень 2017 року), дата реєстрації 02.08.2017.
Як зазначалось вище, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України (тобто за правилом «першої події»). Відповідно, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення «першої події», є помилково складеною податковою накладною.
Іншими словами, датою складання податкової накладної має бути дата виникнення податкових зобов'язань.
В даному ж випадку, позивач стверджуючи, що його податкові зобов'язання виникли після сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором на право тимчасового довгострокового користування землею № 91-5-00025 від 16.10.1997, тобто після 11.07.2017, датує відповідні податкові накладні 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 28.04.2017 та 31.05.2017.
Таким чином, реєструючи податкові накладні від 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 28.04.2017 та 31.05.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.07.2017, 01.08.2017 та 02.08.2017, позивач, фактично, порушує встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки реєстрації.
Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже, відповідачем за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, було обґрунтовано застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 86 391,84 грн., з яких:
- за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 43 026,94 грн. - 12 908,08 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 183 709,40 грн. - 73 483,76 грн.
Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем тридцятиденного строку проведення камеральної перевірки суд зазначає наступне.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях(розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (п. 76.3. ст. 76 ПК України).
В свою чергу, п. 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Враховуючи викладене, посилання позивача про порушення відповідачем тридцятиденного строку проведення камеральної перевірки є декларативним та не може бути підставою для визнання дій відповідача протиправними.
Суд критично ставиться і до твердження позивача про порушення відповідачем строку прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Так, відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
В даному випадку, Акт перевірки № 12837/26-15-12-07-20/2405534 від 06.11.2017 був отриманий представником позивача 10.11.2017, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється позивачем.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем 20.11.2017, тобто протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, як того вимагають приписи п. 86.8. ст. 86 ПК України.
Принагідно, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
В даному випадку в порушення ст. 77 КАС України позивач, звертаючись з позовом до суду, не надав до матеріалів справи ані копій податкових накладних, строки реєстрації яких є предметом дослідження по даній справі, ані копій договорів на право тимчасового довгострокового користування землею № 91-5-00025 від 16.10.1997 та на компенсацію витрат по сплаті податку за землю від 09.08.2013, ані доказів виставлення рахунків-фактур та здійснення оплат по вказаним договорам.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правові підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко