ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 квітня 2019 року № 826/2391/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система»
доДержавної аудиторської служби України
провизнання протиправними та скасування пунктів вимоги в частині
представники сторінпозивача - Сапунцов В.Д.; відповідача: Доля В.М., Шевелєва Ю.Е.,
13.02.2018 Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просило суд пункти 15, 16, 17, 18 вимоги Державної аудиторської служби України від 15.01.2018 № 1802/01 про усунення порушень законодавства визнати протиправними та скасувати.
В якості підстав позову позивач посилався на те, що за результатами проведеної відповідачем ревізії прийнято вимогу щодо усунення порушень законодавства, однак пункти 15, 16, 17, 18 викладені у цій вимозі прийняті відповідачем без дослідження всіх обставин виявлених порушень. Зокрема, за результатами ревізії відповідачем складено акт від 28.11.2017 № 05-21/7, на який надавались заперечення, що не були прийняті; на підставі акту ревізії відповідачем складено та направлено на адресу позивача вимогу від 09.01.2018 № 05-14/13 (отримана позивачем 15.01.2018 вх. № 1802/01) про усунення порушень законодавства (далі - вимога); щодо пункту 15 вимоги - невідповідність підписаних актів фактичному обсягу робіт було виявлено підконтрольним об'єктом самостійно, а саме персоналом Дніпровської ЕС при перевірці траси ПЛ у вересні 2017 року, про що листом Дніпровської ЕС № 43/25 від 28.09.2017 було проінформовано генпідрядника з вимогою виконати коригування актів за листопад-грудень 2016 року; генпідрядником невідповідність було підтверджено та надано й підписано корегуючи акти № 9/174-17 від 17.10.2017 та № 10/175-17 від 17.10.2017, проте які позивачем також не було прийнято; натомість у наступному були оформлені нові корегуючи акти приймання виконаних будівельних робіт № 9-06/193-17 від 17.10.2017, № 10-06/194-17 від 17.10.2017 та № 11-06/195-17 від 17.10.2017 (зняті роботи з підвішування проводів та тросів на переходах (ділянка опор 69-90) на суму 341 434,65 грн. з ПДВ), саме які вже були прийняті та у відповідності до яких зареєстровано розрахунки корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, тобто корегування було офіційно проведено та зафіксовано у бухгалтерсько-податковому обліку; оплата за виконані роботи Дніпровською ЕС взагалі не проводилась; таким чином збитків Дніпровській ЕС ДП «Укренерго» не було завдано, а порушення відсутнє. Щодо пункту 16 вимоги - в актах виконаних робіт КБ-2в при виконанні монтажу вимикачів елегазових напругою 150кВ LTB 170 (фірма АВВ), HPL 170 (фірма АВВ), GL 313 (фірма ALSTOM), 3АР1FG-170 (фірма SIMENS) застосовані крани на автомобільному ході та автогідропідіймачі; норма часу використання цих механізмів визначена як норма часу роботи бригади, задіяної на виконання цієї роботи; роз'яснення щодо правомірності застосування механізмів при визначенні вартості робіт згідно збірника НД СОУ 40.1.00130044-834:2012 Том 5. Частина 2 надаються від розробника ДП «Львівське конструкторське бюро» у листі № 09/02-455 від 31.10.2017; з огляду на це відповідачем неправомірно зроблено висновок про безпідставне завищення вартості виконаних робіт по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Січ Енерго» (49 078,3 грн.) і ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» (12 665,79 грн.). Щодо пункту 17 вимоги - на думку відповідача щодо розбирання плит стельових «Армстронг» (п. 7/7 акту) - до норми витрат ЕН15-76-2 зайво застосований коефіцієнт 0,8 до обсягу робіт до 20 м2; проте, згідно п. 2.8 ДСТУ-Н Б Д2.2-48:2012 у разі відсутності прямої розцінки на демонтажні роботи, витрати ресурсів на роботи демонтажу окремих конструкцій будівель можуть визначатися за нормами відповідних Збірників кошторисних норм на будівельні роботи без урахування норм витрат труда робітників-будівельників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, механізованого виробничого знаряддя, що застосовуються при демонтажі, таких коефіцієнтів: при демонтажі збірних залізобетонних і бетонних конструкцій, збірних дерев'яних конструкцій - 0,8, до внутрішнього санітарно-технічного і електро-технічного обладнання (водопроводу, каналізації, водостоків, опалення, вентиляції, електропостачання) - 0,4, до зовнішніх мереж водопроводу, каналізації, теплопостачання, газопостачання, електропостачання - 0,6 та до металевих конструкцій - 0,7; даний вид робіт не відноситься до водо- або електромереж та до металоконструкцій, тому до розцінки ЕН15-76-2 «Укладання плит стельових в каркас стелі «Амстронг» був правомірно застосований к=0,8. Щодо «Улаштування стін гіпсокартонними плитами по металевому каркасу» помилково застосовано норму витрат ЕН10-9-1 (п. 9/10 акту) замість ПР15-40-55 «Каркас із гнутих оцинкованих профілів» та ПР15-40-60 «Облицювання внутрішніх стін гіпсокартоном і панелями» (у зв'язку з тим, що склад матеріалів передбачає застосування саме цієї норми), проте, згідно п. 4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 кошторисні норми поділяються на державні стандарти України та стандарти організацій України; державні кошторисні норми застосовуються всіма організаціями, установами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будівництва із залученням державних коштів; до стандартів організації України належать кошторисні норми, які розробляються на спеціальні види робіт за відсутності відповідних норм у чинних збірниках; норми застосовуються у тій організації або галузі, для якої вони розроблені; ПР15-40-55 та ПР15-40-60 відносяться до відомчих норм підприємств, підлеглих Міністерству промислової політики України, що призначені для визначення вартості спеціальних і ремонтно-будівельних робіт на промислових підприємствах різних галузей промисловості; при улаштуванні стін підрядник застосовує стрічку армувальну та шпаклівку уніфлот, тобто, виконував шпаклювання швів з обклеюванням армувальною стрічкою; дана робота є у складі робіт розцінки ЕН10-9-1; отже, робота виконувалась у адміністративній будівлі та не належить до промисловості, розцінка ЕН10-9-1 відноситься до державних кошторисних норм і відповідає технології виконання робіт за виключенням установлення мінераловатних плит з наклеюванням на стіну, у зв'язку з чим до розцінки застосований понижувальний коефіцієнт 0,7 на виключення даної роботи. Щодо «помилково розраховано кількість матеріалів, застосованих у відповідності до норми витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» (п. 27/43 акту): профілю Kraft Nova Т-24 3000 RAL включено 4 шт. (п. 30/46 акту) замість 15 шт., профілю Kraft Nova Т-24 1200 RAL (п.31/47) включено 37 шт. замість 15 шт., профілю Kraft Nova Т-24 600 RAL (п.32/48) включено 37 шт. замість 8 шт.», проте, кількість матеріалів у акті виконаних робіт не перевищує нормативної кількості матеріалів відповідно до норми витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг», а саме: згідно нормативу на площу 26,16 м2 профілю Kraft Nova Т-24 3000 RAL необхідно 28,25 м (9,4 шт.) - у акті виконаних робіт включено 4 шт., профілю Kraft Nova Т-24 1200 RAL необхідно 49,704 м (41,42 шт.) - у акті виконаних робіт включено 37 шт., профілю Kraft Nova Т-24 600 RAL необхідно 24,852 м (41,42 шт.) - у акті виконаних робіт включено 37 шт.; таким чином, кількість профілів застосовано у відповідності до норми витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг». Щодо «нормою витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» (п. 27/43 акту) не передбачено взагалі застосування матеріалів: розжимний елемент «метелик» С111-1856-1 (п. 33/49 акту), спиця-кільце 250 (п. 34/50 акту), у кількості 18 шт., спиця-крючок 250 (п. 35/51 акту) у кількості 18 шт.», то у нормі витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» вказані матеріальні ресурси, а саме підвіс в комплекті та тяга підвісу з нормою витрат у кількості 80 шт. на 100 м2; відповідно до п. 6.3.1.4 (редакція Зміни № 1) ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 у разі необхідності заміни будь-яких матеріальних ресурсів, передбачених державними ресурсними кошторисними витратами та інші матеріальні ресурси і це не призводить до зміни технології виконання робіт та показники цих норм (крім витрат змінених матеріальних ресурсів) не змінюються, вартість будівельних робіт визначається за тими самими ресурсними нормами із замінними матеріальними ресурсами; таким чином, замість підвісу в комплекті та тяги підвісу правомірно застосовані Розжимний елемент «метелик», спиця-кільце та спиця-крючок у кількості, що відповідає нормі витрат в комплекті та тяги підвісу розцінки ЕН15-16-1. Щодо «Улаштування обшивки стін гіпсокартонними плитами по металевому каркасу» помилково застосовано норму витрат ЕН10-9-1 (п. 17 акту) до обсягу 175 м2 замість ПР15-40-55 «Каркас із гнутих оцинкованих профілів» та ПР15-40-60 «Облицювання внутрішніх стін гіпсокартоном і панелями» (у зв'язку з тим, що склад матеріалів передбачає застосування саме цієї норми) - як вже зазначалось вище, робота виконувалась в адміністративній будівлі, що не належить до промисловості, розцінка ЕН10-9-1 відноситься до державних кошторисних норм і відповідає технології виконання робіт за виключенням установлення мінераловатних плит з наклеюванням на стіни, у зв'язку з цим до розцінки застосовано понижувальний коефіцієнт 0,7 на виключення цієї роботи. Щодо помилкового розрахунку кількості матеріалів, застосованих у відповідності до норми витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» (п. 55 акту): профілю Kraft Nova Т-24 1200 RAL (п. 59 акту) включено 122 шт. замість 49 шт., профілю Kraft Nova Т-24 600 RAL (п. 60 акту) включено 122 шт. замість 25 шт., то варто зазначити, що кількість матеріалів у акті виконаних робіт не перевищує нормативної кількості матеріалів у відповідності до норми витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» а саме: згідно нормативу на площу 86,84 м2 профілю Kraft Nova Т-24 1200 RAL необхідно 164,996 м (137,5 шт.) - у акті виконаних робіт включено 122 шт., профілю Kraft Nova Т-24 600 RAL необхідно 82,498 м (137,5 шт.) - у акті виконаних робіт включено 122 шт.; таким чином кількість профілів застосовано у відповідності до норми витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг». Щодо «нормою витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» (п. 27/43 акту) не передбачено взагалі застосування матеріалів: спиця-кільце 250 (п. 62 акту), у кількості 62 шт., спиця-крючок 250 (п. 63 акту) у кількості 62 шт.», то у нормі витрат ЕН15-76-1 «Улаштування каркасу підвісних стель «Армстронг» вказані матеріальні ресурси, а саме підвіс в комплекті та тяга підвісу з нормою витрат у кількості 80 шт. на 100 м2; відповідно до п. 6.3.1.4 (редакція Зміни № 1) ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 у разі необхідності заміни будь-яких матеріальних ресурсів, передбачених державними ресурсними кошторисними витратами та інші матеріальні ресурси і це не призводить до зміни технології виконання робіт та показники цих норм (крім витрат змінених матеріальних ресурсів) не змінюються, вартість будівельних робіт визначається за тими самими ресурсними нормами із замінними матеріальними ресурсами; таким чином, замість підвісу в комплекті та тяги підвісу правомірно застосовані спиця-кільце та спиця-крючок у кількості, що відповідає нормі витрат в комплекті та тяги підвісу розцінки ЕН15-16-1. Щодо встановлення відсутності первинних документів, підтверджуючих витрати щодо вивезення сміття згідно актів форми № КБ-2в за листопад 2016 року № 1-07/181-16 та за грудень 2016 року № 2-07/207 до договору від 24.10.2016 № 20-4/3982 у сумі 1 627,14 грн. без ПДВ та 586,66 грн. без ПДВ (п. 119 акту) відповідно, то варто зазначити, що витрати щодо вивезення будівельного сміття визначені розрахунковим шляхом згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013; ДСТУ не передбачено, що при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт кошти на вивезення будівельного сміття враховуються на підставі підтверджених документально фактичних витрат на ці цілі. Щодо не виконання розрахунку за усередненими показниками без застосування понижуючих коефіцієнтів, то застосування таких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників при підрядному способі виконання робіт стандартом не передбачено. Щодо пункту 18 вимоги згідно порушень п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та зайвого включення ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» робіт з нанесення бітумних мастик на поверхню стін, які фактично не виконувалися, то порушення усунуто в повному обсязі згідно з корегуючим актом приймання виконаних будівельних робіт № 8-09/403-17 за листопад 2017 року на суму 106 303,48 грн. з урахуванням ПДВ. Таким чином, на думку позивача, відповідачем висунуто вимоги 15, 16, 17, 18 без достатньої доказової бази, за відсутності детальних розрахунків сум, без дослідження всіх обставин виявлених порушень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
19.02.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2391/18 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 05.04.2018.
27.03.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що стосовно пункту 15 вимоги - корегувальні акти приймання виконаних будівельних робіт від 17.10.2017 № 9/174-17 та від 17.10.2017 № 10/175-17 при проведенні вибіркового контрольного обстеження 18.10.2017 замовником надані не були, також не було повідомлено головного аудитора усно або письмово щодо виявлення завищення обсягів виконаних робіт, вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, не повідомлено про наявність листа Дніпровської ЕС від 28.09.2017 № 45/23 «Стосовно актів виконаних будівельних робіт по договору підряду № 20-4/2879 від 01.07.2016», про наявність корегувальних актів від 17.10.2017 № 9/174-17 та від 17.10.2017 № 10/174-17; під час зустрічної звірки у ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський», проведеної 19.09.2017-10.10.2017, лист Дніпровської ЕС від 28.09.2017 № 45/23 «Стосовно актів виконаних будівельних робіт по договору підряду № 20-4/2879 від 01.07.2016» також надано не було; отже, на момент проведення ревізії зазначені документи не були складені та фактично були відсутні. Стосовно пункту 16 вимоги - лист ДП «Львівське конструкторське бюро» від 31.10.2017 № 09/02-455 не є підставою для застосування позивачем інших розцінок, ніж ті, що затверджені в установленому порядку. Стосовно пункту 17 вимоги - порушення, що вказані в цьому пункті вимоги, встановлені під час зустрічної звірки в ТОВ «Дніпроелектропром», що відображено в довідці зустрічної звірки від 28.09.2017 № 04.0521/55, яка підписана без заперечень; будь-яких документів або заперечень, що спростовують викладені порушення, представниками ТОВ «Дніпроелектропром» під час зустрічної звірки не надано. Стосовно пункту 18 вимоги - розрахунок проведено в комп'ютерній програмі «Інпроект-Випуск кошторисів», яка рекомендована Мінрегіонбудом України від 12.01.2009 № 9/13-14 для застосування для визначення вартості будівництва; при виконанні розрахунку завищеної вартості застосовувалися коефіцієнти, передбачені чинним законодавством та вказані у програмному комплексі; застосування будь-яких знижувальних коефіцієнтів не передбачено (роз'яснення з цього приводу опубліковано в Збірнику офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення у будівництві» № 1, січень 2016 року, стор. 59-63). У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача, а позаяк оскаржувана вимога Держаудитслужби вказує на виявлені збитки та їх розмір, та зважаючи на те, що збитки стягуються в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною; зважаючи на викладене, пункти 15, 16, 17, 18 вимоги від 15.01.2018 № 1802/01 є такими, що безпосередньо не породжують прав чи обов'язків для позивача та вказують на виявлені збитки та їх розмір та, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку, то правильність їх обчислення не може перевірятися судом за позовом про визнання вимоги протиправною в адміністративному провадженні.
05.04.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачу було відомо про проведення корегування вартості робіт та відсутність збитків у позивача ще до направлення вимоги; щодо застосування знижувальних коефіцієнтів до усереднених показників при підрядному способі виконання робіт ДСТУ прямо не передбачено, але і прямо не заборонено; предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування положень індивідуального акта, а отже спір є підсудним адміністративному суду.
05.04.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні 31.05.2018.
31.05.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва зважаючи на заявлене клопотання позивача та відповідача про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державна аудиторська служба України відповідно до п. 2.7 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на ІІІ квартал 2017 року провела ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за період з 01.08.2015 по 31.07.2017, якою встановлено низку порушень, що відображені в акті ревізії від 28.11.2017 № 05-21/7. Так, зокрема, але не обмежуючись, в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача було встановлено такі порушення: порушення п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, - відокремленим підрозділом «Дніпровська електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» від ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» прийнято роботи з підвішування проводів та тросів на переходах (ділянка опор 69-90) на суму 282 606,55 грн. та їх оплачено у повному обсязі, тоді як проведеним контрольним обстеженням робіт установлено, що ці роботи фактично не виконані, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму (пункт 15 вимоги); порушення пунктів 4.1, 4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та пункту 1.1 СОУ Н ЕЕ 40.1-00130044-834:2010 «Норми часу на ремонт і технічне обслуговування електричних мереж», затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 01.07.2010 № 265, - ТОВ «Січ Енерго» (49 078,3 грн.) і ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» (12 665,79 грн.) безпідставно завищено вартість виконаних робіт на суму 61 774,09 грн., які прийняті та оплачені ВП «Дніпровська ЕС», чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму (пункт 16 вимоги); порушення пунктів 4.1, 4.2, 6.4.1.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та пункту 4.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, - ТОВ «Дніпроелектропром» завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 27 391,55 грн. через невідповідність складу прямих та загальновиробничих витрат вимогам відповідних Ресурсних елементних кошторисних норм, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму (пункт 17 вимоги); порушення пункту 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, - ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» зайво включено на об'єкті «Реконструкція систем водопостачання та пожежогасіння» роботи з нанесення бітумних мастик на поверхню стін обсягом 245,76 м2 на суму 106 578,43 грн., які фактично не виконувалися, що призвело до завищення вартості виконуваних робіт, які прийняті ВП «Дніпровська ЕС»; відповідно до коригувального акта приймання виконаних будівельних робіт № 8-09/403-17 за листопад 2017 року відкореговано на суму 106 303,48 грн., залишок невідшкодованої суми становить 274,95 грн. (пункт 18 вимоги).
На підставі акта вимоги позивачу було направлено письмову вимогу від 09.01.2018 № 05-14/13 щодо усунення порушень законодавства, а саме: опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства в установленому порядку, розглянути питання про притягнення працівників ДП «НЕК «Укренерго», винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності, вичерпну інформацію про вжиті заходи щодо усунення порушень із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих документів надати Держаудитслужбі до 12.02.2018.
Не погоджуючись із наведеними в акті ревізії розрахунками, на підставі яких було направлено оскаржувану вимогу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550, акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. п. 7, 10, 13 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Отже, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У справі, що розглядається, Державна аудиторська служба України пред'явила вимоги лише щодо опрацювання матеріалів ревізії та усунення виявлених порушень законодавства, притягнення працівників ДП «НЕК «Укренерго», винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності та наступного інформування у встановлений строк про вжиті заходи.
Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.
Зазначене відповідає правовій позиції, висловленій Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові від 20.02.2018 по справі № 822/2087/17 (провадження № К/9901/5402/17) та у постанові від 07.08.2018 у справі № 2а-0770/2438/12 (провадження № К/9901/4839/18).
На підставі наведеного суд доходить висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (caseofChuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог, а відповідач, який заперечував проти позову, довів що діяв в межах Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпровська електроенергетична система» - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко