Справа № 127/32995/18
Провадження № 2/127/5599/18
15.04.2019 Вінницький міський суд Вінницької області
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Бойко В. М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Вінницького міського центру зайнятості про розірвання трудового договору , суд-
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача з вимогами Трудовий договір між працівником і фізичною особою, укладений 18 серпня 2008 року між фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, зареєстрований 19 серпня 2008 року за №02520802504 у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці - розірвати.
Позов мотивовано тим, що 18серпня 2008 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою (далі - Трудовий договір), згідно з яким позивача прийнято на посаду робітника з обслуговування лазні. Запис в трудовій книжці про прийняття на роботу Відповідачем не робився. 18 серпня 2008 року Трудовий договір було зареєстровано у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниця за №02520802504. Правонаступником Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці, згідно відомостей з ЄДР, є Вінницький міський центр зайнятості. В лютому 2017 року, згідно відомостей в ЄДР, Відповідач припинив свою підприємницьку трудову) діяльність, а тому і сплату заробітної плати. Встановити його місцезнаходження неможливо. Згідно з вимогами ст. 38КзПП України, працівник має право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з власної ініціативи, попередивши роботодавця за два тижня до цього. 13 грудня 2018 року, з метою дотримання вимог ст. 38 КзПП України, позивач янадіслала за відомими можливими адресами місцезнаходження відповідача (згідно Трудового договору та відомостей з ЄДР), заяву про звільнення позивача із займаної посади за власним бажанням. Але 15 та 17 грудня 2018 року, надіслані заяви було повернуто позивачу в зв'язку з відсутністю відповідача за вказаними в заявах адресами. Доказами надіслання та повернення заяв є документи оформлені ТОВ «Нова Пошта». Внаслідок того, що фактичне місцезнаходження відповідача не відоме, не може розірвати укладений безстроково трудовий договір, та, як наслідок, зняти Трудовий договір з реєстрації в Вінницькому міському центрі зайнятості. Це, в свою чергу, позбавляє права працевлаштуватися на законних підставах.
До суду повернувся конверт з ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику осіб та копію позовної заяви з додатками, із приміткою за закінченням терміну зберігання. Відзиву на позов до суду не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов ча обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 серпня 2008 року між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою згідно з яким позивача прийнято на посаду робітника з обслуговування лазні. Запис у трудовій книжці про прийняття на роботу відповідачем не робився. 19 серпня 2008 року трудовий договір було зареєстровано у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниця за №02520802504. Правонаступником Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці, згідно відомостей з ЄДРЮО, є Вінницький міський центр зайнятості. (а.с. 4, 8)
Суд бере до уваги, що 13 грудня 2018 року, з метою дотримання вимог ст. 38 КЗпП України, позивач надіслала за відомими їй можливими адресами місцезнаходження відповідача (згідно Трудового договору та відомостей з ЄДР), заяву про звільнення позивача із займаної посади за власним бажанням. Але 15 та 17 грудня 2018 року, надіслані заяви було повернуто в зв'язку з відсутністю відповідача за вказаними в заявах адресами, на підтвердження чого суду надано відповідні докази а саме надіслання та повернення заяв є документи оформлені ТОВ «Нова Пошта» (а.с. 10-16)
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін'юсті України 27 червня 2001 року за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами- роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відн фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї з осіб у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке на законної сили, про припинення дії трудового договору.
Нормою ст.24-1 КзПП України, яка була чинною в період укладання Трудового договору передбачено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за адресою свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Згідно із вимогами ч. 3 ст.38 КЗпП України, Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно до п.8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою -підприємцем у разі припинення строку дії трудового договору достроково, у трудовому договорі фізична особа- підприємець робить запис про підстави його припинення, з посиланням на відповідні статті КЗпП України, сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації Трудового договору.
Вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що виконання судових рішень є невід'ємною стадією процесу у правосудді.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів та з метою недопущення порушення трудових прав позивача суд вважає позов обґрунтований, повністю обґрунтований, підтверджений матеріалами справи задовольнити в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Керуючись 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. ст.ст. 38, 232, КЗпП України суд, -
Позов задовольнити .
Розірвати трудовий договір між працівником і фізичною особою, укладений 18 серпня 2008 року між фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 19 серпня 2008 року за №02520802504 у Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.