Справа № 137/2161/18
15.04.19
Літинський районний суду Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні смт.Літин справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області в особі поліцейського роти Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що 22.12.2018 р. він керуючи автомобілем ДАФ, д.нз. ВС 9112 ЕН, (ВО 5762 ХТ), не порушуючи правил дорожнього руху рухався на автошляху в Запорізькій області. В Запорізькому районі, позивача було зупинено відповідачем та винесено постанову про порушення п. 31.4.5 г ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, в результаті чого на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн.
З даним рішенням позивач не погоджується та вважає його безпідставним та неправомірним. Просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився.
Представник позивача адвокат ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника. Позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про день час та місце розгляду справи сторона відповідача були повідомлені заздалегідь та належним чином. Заперечень на позовну заяву суду не надали.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.293 КУпАП при розгляді скарги на постанову, суд перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та приймає рішення, яким залишає постанову без змін, а позов без задоволення; скасовує постанову і надсилає її на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення.
Із копії постанови серії АР № 625277 від 22.12.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с. 4) судом встановлено, що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень за вчинення порушення, відповідальність за яке передбачена п. 31.4.5. «г» ПДР України, тобто встановлення на одну вісь транспортного засобу шини різних конструкцій, з різними типами малюнків протектора.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Посилання на жоден із цих доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 625277 від 22.12.2018 року - протокол про адміністративне правопорушення інспектором УПП не складався, будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому правопорушення ні до постанови про накладення адміністративного стягнення, ні до суду відповідачем не надано.
За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача, крім того в постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні даного порушення.
Оскільки відповідачем у наданому запереченні не зазначено та не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_2 допустив вказане правопорушення, а відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому постанова про адміністративне правопорушення серії АР № 625277 від 22.12.2018 року є незаконною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення.
Крім того, єдиним доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи ту обставину, що позов задоволено, тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 гривень на відповідний рахунок.
Керуючи ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 229, 241-246, 250 КАС України, ст.ст. 251, 268,280,288,293 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії АР № 625277 від 22.12.2018 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.
Стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 768,40 гривень на відповідний рахунок.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Желіховський Віктор Миколайович