2/130/364/2019
130/368/19
"15" квітня 2019 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Райчук Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Представник позивача 19 лютого 2019 року звернувся в інтересах позивача з до суду з цим позовом і просив визнати відповідачів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування належним позивачу житловим будинком №64 по вул. Училищна в м.Жмеринка Вінницької області (а.с.2-6).
Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.40).
Ухвалою суду від 18 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, постановлено повідомити відповідачів про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду (а.с.46).
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. Представнк позивача подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Згідно з довідкою міської ради ОСОБА_4 значиться зареєстрованим по адресі, вказаній у позовній заяві (а.с.39). Інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 відсутня (а.с.38). Направлена по цій адресі повістка з документами повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Разом з тим, відповідачі були вчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, однак відзиву на позовну заяву не подавали, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини першої статті 281 ЦПК України 15 квітня 2019 року судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи в її відсутність.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову являється матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування належним позивачу житловим будинком. Підставою позову є неможливість здійснювати позивачем в повній мірі своє право власності на належний їй будинок, а також правові норми Цивільного та Житлового кодексів України, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.
У судовому засіданні установлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 вересня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міского нотаріального округу ОСОБА_6, позивач є власником 41/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських удівель і споруд по вул. Училищна, 64 в м. Жмеринка Вінницької області (а.с.8-9).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач зареєструвала своє право власності на вищевказане майно (а.с.10).
Згідно з довідками про зареєстрваних у житловому приміщенні (будинку) осіб від 85 лютого 2019 року квартального комітету "Центральний" №38 та №39, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_3, однак тривалий час (пона рік) не проживають (а.с.11, 12).
Вищевказане підтверджується також актом сусідів від 14 лютого 2019 року (а.с.13).
Згідно з копією домової книги відповідачі значаться зареєстрованими ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14-21). Як видно з копії домової книги ОСОБА_5, остання є єдиною особою, яка зареєстрована в іншій частині житлового будинку по вул. Училищна, 64 в м. Жмеринка (а.с.22-27).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 є власницею 59/100 (тобто іншої частини) житлового будинку по вул. Училищна, 64 в м. Жмеринка (а.с.28).
Згідно із нотаріально-посвідченою заявою ОСОБА_3, остання дала згоду своєму чоловіку ОСОБА_7 на продаж набутої за час шлюбу частини житлового будинку по вул. училищна, 64 в м. Жмеринка 4 вересня 2018 року (а.с.29).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 383 цього ж Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перераховані вище норми цивільного законодавства дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Виходячи з того, що даний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, то положення статті 7 Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.
Згідно з частиною другою статті 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи, що позивач є власником будинку на підставі договору купівлі-продажу, відповідачі, які не є членами сім'ї позивача, а є членами сім'ї попереднього власника житлового будинку, в цьому будинку не проживають понад рік, їхня реєстрація в будинку перешкоджає реалізації права власності позивача, то відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування цим жилим приміщенням.
Відповідно до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, які затверджені постановою КМУ від 2 березня 2016 року №207, рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що позов підставний і підлягаючий задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати позивача у розмірі 1536,80 грн судового збору підтверджені відповідними квитанціями (а.с.1, 1а) і підлягають стягненню з відповідачів на її користь.
Керуючись статтями 12, 13, 77, 78, 141, 247, 263, 264, 265 ЦПК України, статтями 16, 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, статтею 72 ЖК України, статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд, -
Позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_4 такою, що втратила право користування будинком № 64 по вулиці Училищна в м. Жмеринка Вінницької області.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування будинком № 64 по вулиці Училищна в м. Жмеринка Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент.номер НОМЕР_1, громадянки України, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6 судові витрати в сумі 1536 (тисячу п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп. - по 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Головуючий суддя К.Шепель
Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2019 року.