Справа № 127/29932/18
Провадження № 2/127/5111/18
10.04.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позов мотивовано тим, що 27 серпня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір щодо визначення місця проживання та виконання обов'язків стосовно дитини ОСОБА_3, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 й зареєстровано в реєстрі правочинів за №741. Відповідно до п.1.3. Договору його сторони погодили, що Дитина проживає разом із позивачем. Згідно із п.4.2.3 Договору на відповідача покладено обов'язок стосовно сплати аліментів на користь Дитини у розмірі 1/3 заробітку (доходу) до 5 числа кожного місяця шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок позивача. Однак, положення Договору відповідачем не виконуються, у результаті чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.11.2016 року, яке залишене без змін на підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 09.02.2017 року, в цивільній справі № 686/20257/16 стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 заборгованість по сплаті аліментів за Договором в період із 1 квітня 2013 року по 12 квітня 2016 року в розмірі 114287гривень 67 копійок та 16 706 гривень 06 копійок - неустойки, а всього 130 993 гривні 73 копійки. Додатково рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2018 року в цивільній справі №127/22957/17, яке набрало чинності 31.03.2018 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 заборгованість по сплаті- аліментів за Договором в розмірі 10 693 грн. 76 коп. й неустойку в розмірі 3275 гри. 55 коп. за період з 01 квітня 2013 року по 12 квітня 2016 року та заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 59 815 грн. 31 коп. й неустойку в розмірі 17 868 гри. 08 коп. за період із 13 квітня 2016 року по 25 квітня 2017 року, а разом 91652 грн. 70 коп. Відтак, із вказаних рішень вбачається, що із ОСОБА_6 стягнуто заборгованість за Договором, в загальному, за період із 01 квітня 2013 року по 25 квітня 2017 року. Останнім днем за яким відбулось грошове стягнення по сплаті боргу із ОСОБА_6 виступило 25 квітня 2017 року. Позивачем сформовано межі позовних вимог по 25 квітня 2017 року, включно, враховуючи те, що 26 квітня 2017 року набрала чинності ухвала апеляційного суду Хмельницької області в цивільній справі №686/20825/15-ц, якою залишено без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 жовтня 2016 року, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання Договору задоволено, вищевказаний Договір розірвано. Однак, 10.10.2018 року постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду України ухвалу апеляційною суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року скасовано, справу №686/20825/15-ц передано на новий розгляду до суду апеляційної інстанції. Відтак, у зв'язку із прийняттям Верховним судом України постанови від 10.10.2018 року судом скасовано розірвання спірного Договору, яке мало місце в період із 26.04.2017 року по 10.10.2018 року, а відтак за відсутності будь-якого судового рішення, яке набрало чинності, про розірвання Договору, останній с чинним, відповідно до положень ч.3 ст. 653 ЦК України. Таким чином, враховуючи чинність Договору протягом періоду із 26 квітня 2017 року по 10 жовтня 2018 року, що встановлено поставною Верховного суду України від 10 жовтня 2018 року. ОСОБА_6 зобов'язаний виконати обов'язок, встановлений п.4.2.3 Договору щодо сплати аліментів, за вказаний період. Окрім того, і після 10 жовтня 2018 року ОСОБА_6 не виконує обов'язок встановлений п.4.2.3 Договору. Як вбачається із декларації розмір отриманого ОСОБА_6 доходу за 2017 рік склав 407 257 гривень, відтак середньомісячний дохід становить 33 938 гривень 08 копійок, 1/3 частини коштів, що підлягає до стягнення за 1 місяць становить 11312 грн. 69 копійок. Період за який позивач просить стягнути заборгованість - із 26 квітня 2017 року по 31 грудня 2018 року, з врахуванням майбутнього періоду, який настане під час розгляду справи. У випадку, якщо такий період не настане суд не позбавлений можливості задовольнити позов частково в межах встановлених ним строків. Отож, названий період налічує 20 календарних місяців, а тому розмір заборгованості відповідача становить: 11 320 грн. 19 коп. х 20 місяців - 226 253 гривні 88 копійок. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_5 згідно договору від 27 серпня 2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 й зареєстровано в реєстрі правочинів за №741 заборгованість по сплаті аліментів в період із 26.04.2017 року по 31.12.2018 року в розмірі 225 000 гривень, й неустойку в період із 26.04.2017 року по 31.12.2018 року в розмірі 65 000 гривень, а разом 290 000 гривень.
Ухвалою суду від 05.12.2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
07.03.2019 року позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_5 згідно договору від 27 серпня 2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 й зареєстровано в реєстрі правочинів за №741 заборгованість по сплаті аліментів в період із 26.04.2017 року по 31.12.2018 року в розмірі 223 826,53 гривень, й неустойку в період із 11.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 9521,63 гривень, а разом 233348,16 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився надав суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з службовими справами.
Враховуючи вимоги п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки вважає, що ОСОБА_2 не з'явився в судове засіданні без поважних на те причин.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 7 лютого 2009 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2012 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_7, 25.09.2009року народження.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень №00016312259, сформованого 12.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, відповідно до ст. 148 СК України, на підставі заяви батьків про зміну прізвища малолітньої дитини №26/02-05.06, 23.01.2016 року прізвище дитини змінено з "Бондар" на "Савченко", при цьому прізвище матері також змінено з "Шмігель" на "Савченко".
Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
27 серпня 2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого цей договір укладено стосовно визначення місця проживання, здійснення батьківських прав, виконання обов'язків батьком, який проживає окремо від доньки - ОСОБА_7
Вказаний договір 27.08.2012р. посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 й зареєстровано в реєстрі правочинів за №741.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3 договору відповідно до цього договору батьки домовилися про місце проживання доньки, порядок здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків батьком, який проживатиме окремо від доньки. Місцем проживання доньки батьки визначили місце проживання матері.
В той же час, пунктом 4.2.3 вказаного договору сторони узгодили, що до обов'язків батька, з поміж іншого, відноситься сплата аліменти в розмірі 1/3 заробітку (доходу) та виплата вказаних коштів до 5 числа кожного місяця шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок вказаний матір'ю. У випадку відсутності постійного заробітку до 5 числа кожного місяця батько зобов'язується перераховувати на утримання доньки грошові кошти в сумі прожиткового мінімуму для дитини певного віку, що визначається ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2016 року у справі №686/20257/16, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 09 лютого 2017 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 114287 грн. 67 коп. та 16706 грн. 06 коп. неустойки, а всього 130993 грн. 73 коп., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1309 грн. 93 коп.
Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що суму заборгованості в розмірі 130993 грн. 73 коп. із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто за період з 01 квітня 2013 року по 12 квітня 2016 року.
При цьому, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 09.02.2017р. встановлено, що борг ОСОБА_9 за договором від 27.08.2012 року в період з 01.04.2013 року по 12.04.2016 року склав 144963 грн. 04 коп., з яких: 124981 грн. 43 коп. заборгованість по аліментам та 19981 грн. 61 коп. - розмір неустойки.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Вінницького міського суду від 28.02.2018 року в цивільній справі №127/22957/17 стягнуто заборгованість по аліментах за вказаним договором за період з 01.04.2013 року по 12.04.2016р. в розмірі 10 693 грн. 76 коп. та 3275 грн. 55 коп. неустойки, а також стягнуто заборгованість по аліментах за вказаним договором за період з 13.04.2016 року по 25.04.2017р. в розмірі 59 815 грн. 31 коп. та 17 868 грн. 08 коп. неустойки, всього стягнуто 91625 грн. 70 коп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.10.2016року договір від 27.08.2012року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу - ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №741 - розірвано.
26 квітня 2017 року набрала чинності ухвала Апеляційного суду Хмельницької області в цивільній справі № 686/20825/15-ц якою залишено без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 жовтня 2016 року про розірвання Договору щодо визначення місця проживання та виконання обов'язків стосовно Дитини - ОСОБА_5 від 27 серпня 2012 року.
10 жовтня 2018 року постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 26.04.2017року в цивільній справі № 686/20825/15-ц було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Хмельницького апеляційного суду.
Згідно резолютивної частини постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10.10.2018 року з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року в цивільній справі № 686/20825/15-ц втрачає законну силу.
Крім того, після повторного перегляду справи № 686/20825/15-ц Хмельницьким апеляційним судом від 15 січня 2019 року винесено постанову про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та про залишення в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 жовтня 2016 року про розірвання Договору щодо визначення місця проживання та виконання обов'язків стосовно Дитини - ОСОБА_5 від 27 серпня 2012 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скасована Верховним Судом ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017року втратила законну силу з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції а саме 10.10.2018року.
Враховуючи зміст вказаної постанови Верховного Суду суд приходить до висновку, що до 10.10.2018року була чинною ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 26 квітня 2017 року якою було розірвано договір щодо визначення місця проживання та виконання обов'язків стосовно Дитини - ОСОБА_5 від 27 серпня 2012 року. Нова ухвала Хмельницького апеляційного суду про залишення без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду про розірвання вказаного договору набрала чинності з 15 січня 2019 року.
Відповідно до положень статей 1-3 Конвенції ООН Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Частиною першою статті 9 СК України (далі СК України) визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою та другою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За правилами статті 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ країни).
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини першої статті 612 ЦКУ країни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз зазначених рішень судів апеляційної та касаційної інстанції у справі №686/20825/15-ц свідчить про те, що рішення Хмельницького міськрайсуду від 13.10.2016 року про розірвання зазначеного договору не було чинним лише з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції 10.10.2018року по день винесення ухвали Хмельницького апеляційного суду про залишення без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду про розірвання вказаного договору 15.01.2019 року, а саме впродовж трьох місяців, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню за період з 10.10.2018 року по 31.12.2018 року, оскільки позивачем заявлено вимоги по 31.12.2018року, однак при цьому слід врахувати аліменти, які були стягнуті за вказаний період з відповідача на підставі Рішення апеляційного суду Вінницької області від 15 листопада 2017року у розмірі 1/6 частини усіх видів доходу відповідача, які стягувались з відповідача згідно виконавчого документа.
Відповідачем у відзиві надано розрахунок, з яким погоджується суд, згідно якого за жовтень 2018 підлягає стягненню сума 3161,01 гривень (дохід за жовтень склав 28003,18. Сума утворена з різниці між нарахованим заробітком та фактично отриманими коштами після здійснення утримання 34786,59 -(521,8+6261,58)) З врахуванням того, що рішення суду касаційної інстанції прийнято 10.10.2018. Підлягають стягненню кошти з розрахунку доходу за 21 день жовтня 2018, тобто з суми 18969,9 = (28003,18/31 )*21). 1/3 доходу за 21 день жовтня 2018 складає 6323,3, з вказаної суми відраховуються сплачені аліменти за рішенням суду, так само за 21 день, 3162,29= (4668,13/31)*21). За листопад 2018 підлягає стягненню сума 5786,34 гривень. Дохід за жовтень склав 34724,92. Сума утворена з різниці між нарахованим заробітком та фактично отриманими коштами після здійснення утримання 43136,55 - (647,05+7764,58). 1/3 доходу за листопад 2018 складає 11574,98, з вказаної суми відраховуються сплачені аліменти за рішенням суду 11574,98-5788,64=5786,34. За грудень підлягає додатковому стягненню сума 6593,72 гривень. Дохід за грудень 2018 склав 39570,22. Сума утворена з різниці між нарахованим заробітком та фактично отриманими коштами після здійснення утримання 49155,55 -(737,33+8848,00). 1/3 доходу за грудень 2018 складає 13190,08, з вказаної суми відраховуються сплачені аліменти за рішенням суду 13190,08 - 6596,36=6593,72.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_5, згідно договору від 27.08.2012року, заборгованість по сплаті аліментів за період з 10.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 15 541,07 гривень.
Відповідно до статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У випадку порушення батьком умов п. 4.2.3 договору від 27.08.2012року, які полягають в несвоєчасній сплату коштів, він сплачує на користь матері визначену статтею 196 СК України неустойку в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Враховуючи, що за жовтень місця 2018 року підлягають стягненню аліменти в розмірі 3161,01грн., а тому розмір неустойки становить 663,81грн. (3161,01*1%/100= 31,61*21(день) = 663,81). За листопад 2018 року підлягають стягненню аліменти в розмірі 5786,34грн., а тому розмір неустойки становить 1735,80грн. (5786,34*1%/100=57,86*30(днів)= 1735,80грн.). За грудень 2018 року підлягають стягненню аліменти в розмірі 6593,72грн., а тому розмір неустойки становить2044,14грн. (6593,72*1%/100=65,94*31(день)= 2044,14грн.). Всього розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4443,75гривень.
Згідно ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 704,80 гривень судового збору.
Керуючисьст.ст.4, 10, 12, 76- 82, 89, 141, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої ОСОБА_5, згідно договору від 27.08.2012року, заборгованість по сплаті аліментів за період з 10.10.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 15 541,07 гривень, та неустойку в розмірі 4443,75гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704,80 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 16.04.2019року.
ОСОБА_1, м. Вінниця, вул. М. Литвиненко - Вольгемут, 24, кв. 14, ІПН НОМЕР_1.
ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2.
Суддя: