Справа № 2а- 1445/10
Іменем України
16 лютого 2010 року
Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Луганський В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа Управління Державного Казначейства в м. Луганську Головного Управління Державного Казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
У січні 2010 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення дії ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конституції України тому не можуть застосовуватись. З підстав не відповідності ст.22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу 11 закону україни „Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вважає неможливе їх застосування з 01.01.2009 року. Позивачка просила суд визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу за січень - грудень 2009 рік в сумі 1 225,20 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, щопорядок пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено.Законм України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” длія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” призупинена. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” були внесені зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правоий статус „дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.7).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст.6 вказаного Закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року №3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рн/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів україни”, закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен провести позивачці перерахунок та виплату щомісячнї державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд вважає, що позивачкою строк для звернення до суду за захистом порушеного права не пропущено.
Судом встановлено, що протягом 2009 року відповідач нараховував та сплачував позивачці надбавку до пенсії як дитині війни у розмірі 49, 80 коп.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача. У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни” фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Судом встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини. На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з зобов'язанням відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соцільний захист дітей війни”.
Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 105,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не підвищенння ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соцільний захист дітей війни” з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: В.І. Луганський