16 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/829/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській про визнання протиправними та скасування вимог,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування вимог від 12.10.2015 № Ф-0000401701 на суму 1274,22 грн. та № Ф-0000391701 на суму 194387,70 грн.
29.03.2019 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданого адміністративного позову шляхом надання клопотання або заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску та відомостей щодо власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, оригінал документу про сплату судового збору.
04.04.2019 позивачем отримано копію ухвали суду від 29.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
15.04.2019 позивачем подано оригінал документа про сплату судового збору, а також заяву, в якій зазначено відомості, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Одночасно у заяві позивач посилається на положення статті 102 Податкового кодексу України, тому вважає, що платник податків може звертатися з вимогою щодо протиправності податкової вимоги протягом 1095 днів, а відтак, строк звернення до суду з даним позовом не пропущений. Клопотання або заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, позивачем не подано.
Розглянувши подані позивачем документи на виконання вимог ухвали суду від 29.03.2019, суд встановив таке.
12.10.2015 контролюючим органом винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000391701 та № Ф-0000401701, які отримані позивачем 23.03.2016.
Вважаючи вимоги від 12.10.2015 №Ф-0000391701 та № Ф-0000401701 про сплату боргу (недоїмки) протиправними, позивач 25.03.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Як передбачає частина перша статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Згідно з частиною четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі- Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
За положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.
В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Як встановлено судом, позивач отримав спірні вимоги 23.03.2016. Правом на оскарження вимоги в адміністративному порядку не скористався і до адміністративного суду звернувся лише 25.03.2019.
Таким чином, звернувшись до суду лише 25.03.2019 з позовом про визнання протиправними та скасування податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2015 №Ф-0000391701 та № Ф-0000401701, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI. При цьому, позивачем клопотання про поновлення строку, які б вказували на поважність причин пропуску строку, не надано.
За положеннями пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а.
За правилами частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачу про оскаржувану вимогу було стало відомо 23.03.2016 до суду він звернувся лише 25.03.2019, відтак, позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду.
Клопотання про поновлення строку та доказів поважності таких причин пропуску строку звернення, позивачем суду не надано.
Отже, вимоги ухвали суду від 29.03.2019 позивачем повністю не виконано.
При цьому не виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви в частині, вважається невиконання її в цілому.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви повністю, яку залишено без руху, тому суд дійшов висновку, що така має бути повернута позивачеві.
У свою чергу суд роз'яснює позивачу, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Водночас відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема повернення заяви або скарги.
Керуючись ст. 123, п. 1 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248 КАС України суд,-
Позовну заяву повернути позивачу.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (вул. Оболонська, 6/8, м. Київ, 04071, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1956,62 грн., сплачений згідно квитанції від 09.04.2019 № 101.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтею 295 КАС України.
Суддя І.І. Соломко