Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 березня 2019 р. № 520/9679/18
Харківський окружний адміністративний суд
в складі головуючого - судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 , представників: позивача - Старченка Г.В., відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 58-ої окремої механізованої бригади, в якому просить суд, з урахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог:
- визнати незаконним та протиправним наказ військової частини НОМЕР_4 від 10.09.2018 за №191, в частині звільнення з військової служби у запас (за станом здоров'я) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та наказ військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2018 за №264 щодо виключення із списку особового складу частини , з усіх видів забезпечення 25.09.2017;
- визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я, відповідно до наказу МО України за №260 від 07.06.2018, лише за три календарних років, а не за п'ять, з урахування часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі;
- визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо не виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 , щодо оформлення довідки про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарних місяців, та не включення до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: премію, щомісячну винагороду; винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, індексацію, а також одноразову грошову допомога у разі звільнення з військової служби;
- визнати незаконними та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 , щодо оформлення грошового атестату, в якому не вказана пільгова вислуга років, та вказана вислуга років в календарному обчисленні лише 3 роки, без урахування часу навчання у вищому навчальному закладі, на підставі ст. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуга років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» після закінчення якого позивачу присвоєно офіцерське звання молодший лейтенант, в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, тобто не враховано 2 роки, що вплинуло на розмір надбавки за вислугу років, яка має складати 30 %, а ні 25%;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 внести зміни до наказу № 191 від 10.09.2018, в частині підстави та дати звільнення, а саме звільнення 29.09.2018 з військової служби у відставку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та внести зміну до наказу військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2018 за №264 щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 29.09.2017, а також в частині: - підстави звільнення, тобто звільнення у відставку, згідно висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача непридатним за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку; - вислуги років у Збройних ситалах України, яка складає 5 років 0 місяців 26 днів, з урахування строку навчання у цивільному вищому навчальному закладі; - виплати грошової компенсації за не використану основну щорічну відпустку за 2017 рік та 20 діб 2018 року; - виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за станом здоров'я, відповідно до наказу МО України №260 від 11.06.2018 у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за п'ять календарних років;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги у зв'язку зі звільненням з військової за станом здоров'я за п'ять календарних років служби, з урахуванням виплачених коштів відповідно до наказу МО України за №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», і провести індексацію цих грошових доходів та здійснити відповідну виплату.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 з розміру якого обчислюється пенсія, тобто до довідки про додаткові види грошового забезпечення, наступні виплати: премію, щомісячну винагороду, винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, за останні 22 календарних місяці перед звільненням, та видати відповідну довідку, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 , внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 , щодо розміру надбавки за вислуги років 30% замість 25%; та до вислуги років у календарному обчисленні п'ять років та п'ять днів, з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі, після закінчення якого було присвоєно офіцерське звання.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за не використані 20 діб щомісячної основної відпустки за 2018 рік, відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації вартості за неотримане речове майно протягом проходження військової служби за контрактом;
- на відшкодування моральної шкоди стягнути солідарно з військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 200000 грн.
Ухвалою суду від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій адміністративній справі, призначено розгляд адміністративної справи у підготовчому судовому засіданні 06 грудня 2018 року о 10:00 у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 3 “Б-6”, каб. 18.
Ухвалою суду від 07.12.2018 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 29.11.2018. Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів - Військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) та Військову частину НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ).
Протокольною ухвалою суду від 30.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 27.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача - Військової частини НОМЕР_3 у передачі справи на розгляд Сумського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в Збройних Силах України у званні молодшого лейтенанта на посаді головного сержанта 3 мотопіхотної роти - заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення. Наказом начальника військової частини НОМЕР_4 від 10.09.2018 за №191 позивача звільнено з військової служби у запас та наказом начальника військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2018 за №264 виключено зі списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25.09.2017. Позивач не погоджується з цими наказами у частині звільнення у запас, а не у відставку, та вважає, що відповідачі не мали права його звільняти під час перебування на лікуванні та зазначає про оформлення документів на його відпустку перед звільненням за рапортом, якого він не подавав, та підписання невідомою особою аркушу співбесіди перед звільненням, про що ним подано заяву до правоохоронних органів. Виплата позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я, відповідно до наказу МО України за №260 від 07.06.2018, проведена за три календарних років, а не за п'ять, з урахування часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі, що позивач також вважає протиправним. Позивач також вважає протиправними дії відповідачів щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, щодо оформлення довідки про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарних місяців, та не включення до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: премію, щомісячну винагороду; винагороду за участь в антитерористичні операції, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціальних проблем, індексацію, а також одноразову грошову допомога у разі звільнення з військової служби; щодо оформлення грошового атестату, в якому не вказана пільгова вислуга років, та вказана вислуга років в календарному обчисленні лише 3 роки, без урахування часу навчання у вищому навчальному закладі, після закінчення якого позивачу присвоєно офіцерське звання молодший лейтенант, в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, тобто не враховано 2 роки, що вплинуло на розмір надбавки за вислугу років, яка має складати 30 %, а ні 25%. Також позивач вважає, що відповідачі мають нарахувати та виплатити грошову компенсацію за не використані 20 діб щомісячної основної відпустки за 2018 рік. У зв'язку з наведеними, на думку позивача, порушеннями його прав, він вважає, що має право на стягнення з відповідачів моральної шкоди.
Представник відповідача, Військової частини НОМЕР_2 - не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством та повідомив, що внести зміни до наказу про звільнення позивача неможливо, оскільки відповідачу не відомо, коли саме позивач перебував на стаціонарному лікуванні, та зазначив, що усі виплати, що належали позивачу відповідачем нараховані та виплачені у правильному та повному обсязі.
Представник відповідача, Військової частини НОМЕР_4 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») - не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством та повідомив, що на виконання зазначених вище вимог нормативно-правових актів, командиром військової частини НОМЕР_2 02.09.2018 було підготовлено та направлено до військової частини НОМЕР_4 подання про звільнення Позивача з військової служби у відставку відповідно до п.2 ч.5 ст. 26 Закону № 2232 за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку). До подання було долучено копію рапорту військовослужбовця, аркуша бесіди та свідоцтва про хворобу № 1320. Вказане подання було реалізоване у вигляді видання наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.09.2018 № 191. За таких обставин рішення про звільнення Позивача з військової служби, на думку відповідача, було здійснено у суворій відповідності до вимог Положення та в межах повноважень оперативного командування "Північ". Представник відповідача також зазначив, що посилання Позивача на порушення, які були допущені під час розрахунку при звільненні, не може бути підставою для скасування наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.09.2018 № 191.
Представник відповідача, Військової частини НОМЕР_3 , не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством та повідомив, що Військова частина НОМЕР_3 виступає як орган військового управління відносно військової частини НОМЕР_2 та здійснює виплати на підставі довідок та документів, наданих військовою частиною НОМЕР_2 , оскільки вона безпосередньо розраховує військовослужбовців, які проходять там службу. Також зазначив, що оскільки ОСОБА_1 , не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , тому у відповідача немає відомостей стосовно позивача (особова справа, послужний список тощо), тому усі виплати позивачу були здійснені виключно на підставі даних, наданих командуванням військової частини НОМЕР_2 .
Позивач, ОСОБА_1 , та його представник, Старченко Г.В., у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та уточнених позовних заявах.
Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_2 Гріненко Я.В. - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.
Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_3 Заславська О.Є. - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.
Представник відповідача, Військової частини НОМЕР_4 , в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань з приводу причин неявки в судове засідання не надав.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив такі обставини.
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України із 14.08.2015 по 19.09.2016 та з 05.10.2016 по 25.09.2018.
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 (по стройовій частині) №114 від 03.05.2017 відповідно до пунктів 16, 18, 23, 27, 82, 83 та 104 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Сил України молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 3 мотопіхотної роти, який закінчив курси перепідготовки та підвищення кваліфікації при Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за наступними військово-обліковими спеціальностями, увільнено від займаних посад, прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та призначено заступником командира з мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення. Встановлено оклад за посадою 999 гривень на місяць, шпк "старший лейтенант". Відповідно до пункту 50 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України присвоєно первинне звання офіцерського складу молодший лейтенант. Підстава: наказ Міністра оборони України №287 від 29.04.2017 (т. 1 а.с. 133)
З довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.04.2018 № 420, судом встановлено, що 23 листопада 2017 року молодший лейтенант ОСОБА_1 одержав множинні вогнепальні поранення, наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна, осколкові поранення лівої та правої гомілки, наскрізне поранення правого плеча (23.11.2017), під час участі в антитерористичній операції в населеному пункті с. Кримське Новоайдарського р-ну Луганської обл. під час прицільного обстрілу СП «Вороб'ї» з великокаліберних кулеметів, автоматичних гранатометів в тому числі БМП, з боку незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Поранення отримане внаслідок прицільного обстрілу зі гранатометної зброї та АГС 74, мінний обстріл позицій з міномету 82 мм, ПК, з боку незаконних збройних формувань в районі ведення бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції під час виконання військового обов'язку з захисту територіальної цілісною та державного суверенітету України. Потерпілий в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував. Знаходився у засобах особистого захисту (бронежилеті та касці). Підстава: наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_2 від "23" листопада 2017 року.(т. 1 а.с. 34)
Довідками військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 07.06.2018 №967 та військової частини НОМЕР_7 від 08.09.2017 підтверджено, що захворювання позивача, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. (т. 1 а.с. 32-33).
Також з наданої позивачем копії посвідчення серії НОМЕР_8 , вбачається, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (т. 1 а.с. 91).
Судом встановлено, що у період 13.08.2018 по 28.09.2018 позивач перебував на лікуванні у Республіканському центрі лікування та реабілітації наслідків нейротравми (КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради), що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого, що підтверджується довідкою від 04.09.2018 №783/10-08/18 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2591(т. 2 а.с. 72, т. 1 а.с. 27-28)
Обставини перебування на лікуванні у КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради у смт Клевань з 13.08.2018 по 28.09.2018 позивач підтвердив у судовому засіданні, однак відповідачем по справі надані документи щодо перебування у цей період ОСОБА_1 у щорічній відпустці за 2018 рік з 03 серпня 2018 року по 02 вересня 2018 року, а саме:
- рапорт ОСОБА_4 про надання відпустки від 03.08.2018 (т. 1 а.с.138).
- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №213 від 03.08.2018, яким позивача наказано вважати таким, що 03 серпня 2018 року прибув до пункту постійної дислокації з шпиталю: з військової частини НОМЕР_6 м. Харків. Підстава: рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_5 №697 від 03.08.2018 (т. 1 а.с.137)
- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №213 від 03.08.2018, яким позивача наказано вважати таким, що 03 серпня 2018 року вибув з пункту постійної дислокації у частину щорічної основної відпустки за 2018 рік з виїздом до смт Клевань Рівненської області терміном на 30 діб з 03 серпня по 01 вересня 2018 року та про зняття з продовольчого забезпечення з 04 серпня 2018 року. Підстава: рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_1 №716 від 03.08.2018. (т. 1 а.с.139)
- наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №241 від 02.09.2018, яким позивача наказано вважати таким, що 02 вересня 2018 року прибув до пункту постійної дислокації з відпустки. Підстава: рапорт молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 141)
- відпускний квиток №60 від 03.08.2018 до смт Клевань, Рівненської області, з відмітками про вибуття та прибуття, просчтавленими у ІНФОРМАЦІЯ_2 04.08.2018 та 01.09.2018 відповідно (т. 1 а.с. 140).
Позивач в судовому засіданні зазначив, що не складав та не подавав цей рапорт, а цей рапорт складений від його імені, у зв'язку з чим позивач звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.
Щодо рапорту про надання відпустки судом встановлено, що в ньому зазначено, що він написаний та підписаний ОСОБА_4 (як з вказанням ініціалів, так і у повному написанні), в той час як позивачем у справі є ОСОБА_1 , з огляду на що у суду виникають додаткові обґрунтовані сумніви щодо справжності зазначеного рапорту.
Також, суд не приймає в якості належного доказу перебування у відпустці позивача відпускний квиток №60 від 03.08.2018, оскільки він свідчить про прибуття позивача 04.08.2018 до Харківського обласного військового комісаріату та вибуття з ІНФОРМАЦІЯ_3 01.09.2018, в той час, як з наданих представником військової частини НОМЕР_2 , позивач перебував у відпустці у Рівенській області, та, відповідно, мав робити відмітки з приводу обліку на час відпустки у відповідному військовому комісаріаті Рівненської області, а не у військовому комісаріаті Харківської області.
Відповідно до п. 189 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 №1153/2008 після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
З огляду на наявні очевидні суперечності між медичними документами позивача щодо лікування ОСОБА_1 у смт Клевань у період з 13.08.2018 по 28.09.2018 та одночасного перебування у щорічній основній відпустці у період з 03 серпня 2018 року по 02 вересня 2018 року, щодо чого він заперечує, суд критично ставиться до складених військовими частинами А 1376 та А 4590 документів щодо направлення позивача у відпустку у період з 03 серпня 2018 року по 02 вересня 2018 року та вважає, що позивач фактично є таким, що не використав своє право на щорічну відпустку у 2018 році.
Відповідно до абз. 2, 3 ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно з п. 3 розділу XXXI «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, який набрав чинності з 20.07.2018, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання грошової компенсації за невикористану відпустку за 20 діб 2018 року, пропорційно часу перебування на військовій службі у 2018 році.
При цьому щодо позовних вимог в частині виплати компенсації за невикористану відпустку за 2017 рік, судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №330 від 28.11.2018 у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до підпункту 1 пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №264 від 25 вересня 2018 року, додано абзац «Виплатити компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2017 рік.». Підстава: рапорт капітана ОСОБА_6 від 28.11.2018. (т. 1 а.с. 144)
В ході судового засідання судом встановлено та не заперечувалося позивачем та представниками сторін по справі, що на підставі зазначеного вище наказу №330 від 28.11.2018 під час розгляду цієї справи в суді, компенсація за невикористану відпустку за 2017 рік позивачу була нарахована та виплачена у повному обсязі.
З огляду на те що, відповідачами самостійно здійснено виплату компенсації за невикористану відпустку за 2017 рік, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо підстав та порядку звільнення позивача, судом встановлені такі обставини.
Зі свідоцтва про хворобу №1320 від 31.07.2018 вбачається, що госпітальна військово-лікарська комісія терапевтичного профілю військової частини НОМЕР_6 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 від 13.072018 № 726 з метою визначення ступеня придатності до військової служби провела огляд ОСОБА_1 та прийшла до висновків, що захворювання та поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини та на підставі статей 14а, 41б, 31б, 26б графи ІІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку та потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів. (т. 1 а.с. 29-30)
Так, до матеріалів справи надані представником відповідача та залучені рапорт про звільнення позивача від 02.09.2018 ім'я командира військової частини НОМЕР_2 та аркуш бесіди з позивачем від 02.09.2018 з приводу його звільнення (т. 2 а.с. 87-88).
В судовому засіданні позивач зазначив, що він рапорт на звільнення не подавав, бесіда з ним не проводилася, з приводу підробки зазначених документів позивач звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про злочин.
З огляду на зазначене, суд критично ставиться до можливості подання позивачем рапорту 02.09.2018 та проведення з ним бесіди 02.09.2018, оскільки судом встановлено, що позивач у період 13.08.2018 по 28.09.2018 перебував на лікуванні у смт Клевань Рівненської області, що підтверджено належними медичними документами, наявними в матеріалах справи.
Наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) № 191 від 10.09.2018 відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я). (т. 2 а.с. 142)
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №264 від 25.09.2018 виключено 25 вересня 2018 року зі списків частини молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 №191 від 10 вересня 2018 року з військової служби у запас на підставі статті 26 частини 5 пункту 2 підпункту "б" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я). Виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25 вересня 2018 року. Направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вислуга у Збройних Силах України календарних 03 роки 0 місяців 26 дні. Щорічну основну відпустку за 2018 рік використав в повному обсязі. Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі. Виплатити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 10% відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в держаних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, та на підставі спеціального дозволу СМ2-2018-004 від 19.03.2018, виданого військовій частині НОМЕР_2 . Припинити з 25 вересня 2018 року доступ військовослужбовцю до робіт в умовах режимних обмежень, та виплату надбавки до посадових окладів. Виплатити вихідну допомогу згідно наказу МОУ №260 від 11.06.2008 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 01 календарний рік. Грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік отримав. Матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань за 2018 рік згідно наказу МОУ №260 від 11.06.2008 не отримав. На квартирному обліку під час проходження служби в частині не перебував. Постійним або службовим житлом не забезпечувався. Підстава: стаття 26 частини 5 пункту 2 підпункту "б" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 (зі змінами), наказ командира військової частини НОМЕР_4 №191 від 10.09.2018. (т. 1 а.с. 26)
В ході судового розгляду цієї справи відповідачами частково змінені вказані накази, на задоволення заявлених позовних вимог, а саме:
- наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по стройовій частині) № 42 від 26.02.2019, пункт 26 параграфу 6 наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 10.09.2018 року №191 щодо звільнення з військової служби у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади, викладено в такій редакції: "Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" нижчепойменованих осіб офіцерського складу оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", звільнити з військової служби у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров'я): Молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , заступника командира мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення 16 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади. Народився 16 липня 1994 року. У ЗС - із 14.08.2015 по 19.09.2016, та з 05.10.2016. Підлягає направленню на військовий облік до Шевченківського РВК міста Харків. 3453012831." Підстава: клопотання командира 58 окремої мотопіхотної бригади від 08.02.2019 №162-ос. (т. 2 а.с. 86)
- наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №323 від 20.11.2018 у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до підпункту 1 пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №264 від 25 вересня 2018 року, абзац «Виплатити вихідну допомогу згідно наказу МОУ №260 від 11.06.2008 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 01 календарний рік.» скасовано та викладено в наступній редакції: «Виплатити вихідну допомогу згідно наказу МОУ №260 від 07.06.2018 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 03 календарних роки.». Підстава: рапорт капітана ОСОБА_6 від 20.11.2018. (т. 1 а.с. 143)
- наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №330 від 28.11.2018 у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до підпункту 1 пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №264 від 25 вересня 2018 року, додано абзац «Виплатити компенсацію за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2017 рік.». Підстава: рапорт капітана ОСОБА_6 від 28.11.2018. (т. 1 а.с. 144)
- наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №33 від 01.02.2019 у зв'язку із виявленням помилки в обліково-послужних даних внесено зміни до підпункту 1 пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №264 від 25 вересня 2018 року, додано абзац «Вислуга Збройних Силах України пільгових 05 років 10 місяців 03 дні». Підстава: рапорт молодшого сержанта ОСОБА_8 від 01.02.2019. (т. 2 а.с. 65)
- наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №61 від 28.02.2019 внесено зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_2 : Абзац підпункту 1 пункту 8 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25 вересня 2018 року №264 «Молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 №191 від 10 вересня 2018 року з військової служби у запас на підставі статті 26 частини 5 пункту 2 підпункту "б" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я) виключити зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25 вересня 2018 року. Направити для постановки на військовий облік до Шевченківського РВК м. Харків.» скасовано та викладено в наступній редакції: «Молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_4 №191 від 10 вересня 2018 року з військової служби у відставку на підставі статті 26 частини 5 пункту 2 підпункту "б" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я). Виключити зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25 вересня 2018 року. Направити для постановки на військовий облік до Шевченківського РВК м. Харків.». Підстава: наказ командувача військ ОК «Північ» від 26.02.2019 №42.
Щодо дати звільнення позивача з військової служби судом встановлено, що у період 13.08.2018 по 28.09.2018 позивач перебував на лікуванні у Республіканському центрі лікування та реабілітації наслідків нейротравми.
Відповідно до п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказ Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які на день звільнення з військової служби перебувають на лікуванні в лікарняному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, грошове забезпечення виплачується до дня повернення до місця служби включно, але не більше загального терміну перебування на лікуванні в лікарняних закладах, а тим, які перебувають у щорічній основній чи додатковій відпустці, - до дня закінчення відпустки включно. Грошове забезпечення військовослужбовцям, які не здали до вибуття на лікування або у відпустку справи та посаду, виплачується також за період здавання справ та посади в межах установлених строків. Грошове забезпечення військовослужбовцям, які не використали до вибуття на лікування щорічну основну відпустку, виплачується за час такої відпустки. Військовослужбовцям, які у період перебування у відпустці або під час здавання справ та посади захворіли, грошове забезпечення за цей період виплачується у разі набуття права на продовження відпустки (на підставі довідки лікарняного закладу) або продовження строків здавання справ та посади (на підставі відповідного наказу).
В судовому засіданні позивач повідомив, що до відправлення до лікувального закладу в смт Клевань дій щодо здавання справ та посади не вчиняв. Доказів протилежного відповідачами до суду не надано.
З огляду на це у відповідачів, військової частини НОМЕР_4 та військової частини НОМЕР_2 , були відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення з 25 вересня 2018 року під час його перебування на стаціонарному лікуванні, та враховуючи, що позивач завершив лікування 28.09.2018, суд вважає наявними підстави вважати, що вірною датою звільнення позивача, виключення його зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення є 29 вересня 2018 року.
Щодо спірних питань, пов'язаних з розрахунком вислуги років у Збройних Силах України ОСОБА_1 , судом встановлені такі обставини.
З розрахунку вислуги років військовослужбовця молодшого лейтенанта ОСОБА_1 вбачається, що позивачу враховано календарний строк служби за період з 14.08.2015 по 19.09.2016 - 01 рік 01 місяць 05 днів, з 05.10.2016 по 25.09.2018 - 01 рік 11 місяців 20 днів, тобто, всього 03 роки 00 місяців 25 днів, той же час, строк навчання у вищому навчальному закладі не враховувався до загальної вислуги років позивача. (т. 2 а.с. 64).
Представником позивача до матеріалів справи були надані належним чином завірені копії Диплома бакалавра В15№051068, виданого 27.06.2015 разом з додатком до нього 12ВТ № 280504, з якого вбачається, що термін навчання склав чотири роки (т. 2 а.с. 67-68) та копію диплома спеціаліста з відзнакою НОМЕР_9 , виданого 10.02.2017. (т. 2 а.с. 69)
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393, до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
З огляду на приписи Порядку № 383, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення половини строку навчання у цивільному вищому навчальному закладі до вислуги років.
При цьому, суд також враховує, що листом №ФХ-125726/2906/ВСЗ від 10.12.2018 Військовий комісар Харківського обласного військового комісаріату повідомив командира військової частини НОМЕР_3 та ОСОБА_1 про те, що до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.12.2018 надійшли особова справа молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , грошовий атестат серія ЗУ № 339739 та довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 08.11.2018 № 1722 на ім'я ОСОБА_1 , які видані фінансовою службою військової частини НОМЕР_3 . Після перевірки встановлено, що згідно даних послужного списку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 він проходив військову службу в періоди з 14.08.2015 по 19.09.2016, з 05.10.2016 по 25.09.2018, що складає 03 роки 25 днів. Згідно довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданих військовою частиною НОМЕР_10 та військовою частиною НОМЕР_2 , строк, зарахований у загальну вислугу років в пільговому обчисленні складає 02 роки 07 місяців 28 днів. Копії зазначених довідок надіслані до військової частини НОМЕР_3 . Враховуючи періоди його безпосередньої участі в антитерористичній операції, загальна вислуга років станом на 25.09.2018 становить 05 років 08 місяців 23 дня, що дає право ОСОБА_1 на встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 30%. Згідно наданих фінансовою службою військової частини НОМЕР_3 грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії вищезазначена надбавка встановлена ОСОБА_1 у розмірі 25%. У зв'язку з затримкою оформлення документів для призначення пенсії по інвалідності громадянину ОСОБА_1 , інваліду 2 групи від поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини, викладено прохання доручити відповідним посадовим особам перевірити правильність нарахування грошового забезпечення молодшому лейтенанту ОСОБА_1 з березня 2018 року та надати на адресу Харківського обласного військового комісаріату довідку форми 21 та оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії.(т. 1 а.с. 239)
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до п.п. 1-3 Розділу IV «Виплата надбавки за вислугу років» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах, зокрема: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків. Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди, зокрема, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (зі змінами). Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби. Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачу до вислуги років мав враховуватися час навчання у цивільному вищому навчальному закладі, та, як наслідок, позивач має право на отримання надбавки за вислугу років у розмірі 30% та одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за п'ять календарних років служби. У зв'язку з цим суд вважає, що відповідачі мають внести відповідні зміни до грошового атестату позивача.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», судом встановлені такі обставини.
Позивач на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 поштою направляв заяву від 01.10.2018, в якій просив виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби, оскільки таку компенсацію він не отримував (т. 1 а.с. 35). Докази направлення вказаної заяви надані представником позивача до матеріалів справи (т.2, а.с. 27-28)
Також позивачем була надана та долучена судом до матеріалів справи копія грошового атестату серії ЗУ №33973 від 25.09.2018, з якої вбачається, що позивач речовим майном не забезпечувався (т. 1 а.с. 113).
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, апорядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України..
Відповідно до п. 1, 8 розділу І Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 29.04.2016 № 232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за № 768/28898 (далі за текстом - Інструкція №232), ця Інструкція визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці). Військовослужбовцям речове майно особистого користування та інвентарне майно видається за встановленими нормами і порядком, визначеними цією Інструкцією.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції №232 офіцери, прапорщики, мічмани набувають права на отримання речового майна за встановленими Нормами одночасно з присвоєнням їм першого офіцерського звання чи військового звання “прапорщик” або “мічман”. Наступна видача предметів речового майна вказаним категоріям військовослужбовців проводиться після закінчення встановлених строків носіння раніше отриманих речей.
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції №232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
У разі дострокового звільнення осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, у зв'язку із скороченням штатів, хворобою та іншими випадками … військовослужбовці забезпечуються речовим майном, яке не було отримане впродовж служби, право на отримання якого настало, або їм виплачується грошова компенсація за цінами, що діють на час звільнення.”
Згідно з п. 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 178 (далі за текстом - Порядок № 178) цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п. 2 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Згідно з п. 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Отже, право на отримання речового майна та право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно регламентовані різними приписами чинного законодавства, при цьому право на отримання компенсації в будь-якому випадку є наслідком наявного права на отримання речового майна.
З приписів зазначених вище Інструкції №232 та Порядку № 178 судом встановлено, що позивач набув право на отримання речового майна за встановленими Нормами одночасно з присвоєнням йому першого офіцерського звання та у зв'язку зі звільненням зі служби за станом здоров'я позивач набув право на отримання речового майна, яке не було отримане під час проходження служби, або грошової компенсації за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Посилання відповідачів на те, що до звільнення зі служби позивач не подав відповідний рапорт про виплату компенсації суд не вважає належним та достатнім обґрунтуванням заперечень проти позову в цій частині, оскільки в ході розгляду справи встановлено порушення прав позивача його звільненням з військової служби у період перебування на лікуванні, що об'єктивно позбавило його можливості подати рапорт у вказаний період.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та як наслідок позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна протягом проходження військової служби за контрактом - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо оформлення довідки про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарних місяців, та щодо невключення до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: премії, щомісячної винагороди; винагороди за участь в антитерористичні операції, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціальних проблем, індексації, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, судом встановлені такі обставини.
Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) була складена довідка про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 08.11.2018 №1720, якою позивачу надано інформацію щодо його заробітної плати (грошового забезпечення) за період з жовтня 2017 по вересень 2018 року. (т. 1 а.с. 82)
Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) була складена довідка № 1722 від 08.11.2018 про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат та підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, відповідно до якої позивачу до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, були включені такі види грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад - 4230,00 грн на місяць, оклад за військове звання - 1060,00 грн на місяць, надбавка за вислугу років 25% - 1322,50 грн на місяць) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби (абз.4 пп.1 п. 5 ПКМУ № 704) 10% - 661,25 грн на місяць) та премія (за період з березня 2018 року по квітень 2018 у розмірі 90,80% - 3840,84 грн на місяць та за період з травня 2018 по серпень 2018 у розмірі 67,00% - 2834,10 грн на місяць).(т. 1 а.с. 83)
Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ) була складена довідка №1823 від 30.11.2018 про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат та підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абз. 8 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, відповідно до якої позивачу до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія були включені такі види грошового забезпечення за період з березня 2018 року по серпень 2018 року: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад - 4230,00 грн на місяць, оклад за військове звання - 1060,00 грн на місяць, надбавка за вислугу років 25% - 1322,50 грн на місяць) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби (абз.4 пп.1 п. 5 ПКМУ № 704) 10% - 661,25 грн на місяць, надбавка, доплата, підвищення на підставі Рішення МОУ №248/2734 від 15.05.2018 за період з травня 2018 по серпень 2018 у розмірі 23,80% - 1006,74 грн на місяць) та премія (за період з березня 2018 року по квітень 2018 у розмірі 90,80% - 3840,84 грн на місяць та за період з травня 2018 по серпень 2018 у розмірі 67,00% - 2834,10 грн на місяць).(т. 1 а.с. 130)
Щодо складання довідок про розміри грошового забезпечення (надбавок, доплат та підвищень) та премій для обчислення пенсії суд зазначає таке.
Відповідно до п. 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач перебував на службі менше 24 календарних місяців на посаді заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення, то обрахунок грошового забезпечення для призначення пенсії має проводитися за повний період перебування позивача на посаді - тобто, за 22 календарних місяці.
Щодо врахування до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: премії, щомісячної винагороди; винагороди за участь в антитерористичні операції, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціальних проблем, індексації, а також одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, суд виходить з такого.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон № 2262-ХІІ).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 1992 року № 393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 06.02.2019 по справі № 522/2738/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії за останні 22 календарних місяці перед звільненням, включивши до неї щомісячну премію, та направити відповідну довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Щодо звернення позовних вимог одночасно до військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_2 та висновку суду про наявність підстав для їх часткового задоволення судом враховано також порядок організації матеріального забезпечення військовослужбовців вказаних військових частин.
Так, наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_3 ) (по стройовій частині) № 344 від 10.03.2016 «Про створення об'єднаної бухгалтерської служби військової частини-польова пошта НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_12 (військової частини НОМЕР_13 ), НОМЕР_14 (військової частини НОМЕР_15 ), НОМЕР_5 (військової частини НОМЕР_2 )», з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки фінансового забезпечення та фінансового господарства військової частини польова пошта НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_12 (військової частини НОМЕР_13 ), НОМЕР_14 (військової частини НОМЕР_15 ), НОМЕР_5 (військової частини НОМЕР_2 ) створено об'єднану бухгалтерську службу військової частини польова пошта НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_12 (військової частини НОМЕР_13 ), НОМЕР_14 (військової частини НОМЕР_15 ), НОМЕР_5 (військової частини НОМЕР_2 ).
Вказаним наказом визначено, що основним завданням бухгалтерської служби, зокрема, є: ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності військової частини польова пошта НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_12 (військової частини НОМЕР_13 ), НОМЕР_14 (військової частини НОМЕР_15 ), НОМЕР_5 (військової частини НОМЕР_2 ) та складання звітності, у тому числі зведеної; відображення у документах достовірної та у повному обсязі інформації про господарські операції і результати діяльності військової частини польова пошта НОМЕР_11 (військової частини НОМЕР_3 ) та військових частин НОМЕР_12 (військової частини НОМЕР_13 ), НОМЕР_14 (військової частини НОМЕР_15 ), НОМЕР_5 (військової частини НОМЕР_2 ), необхідної для оперативного управління бюджетними призначеннями (асигнуваннями) та фінансовими і матеріальними (нематеріальними) ресурсами (т. 2 а.с. 95).
Отже, здійснення усіх нарахувань та видатків, пов'язаних з витрачанням бюджетних коштів військовою частиною польова пошта НОМЕР_11 (військовою частиною НОМЕР_3 ) та військовою частиною польова пошта НОМЕР_5 (військовою частиною НОМЕР_2 ) є спільною відповідальністю вказаних військових частин, а отже, позовні вимоги стосовно оформлення документів та здійснення виплат позивачу на підставі таких документів обґрунтовано адресовані одночасно до військових частин НОМЕР_3 (військова частина польова пошта НОМЕР_11 ) та НОМЕР_2 (військова частина польова пошта НОМЕР_5 ).
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Також пунктом 9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Оскільки в ході розгляду справи судом встановлені очевидні порушення вимог чинного законодавства при звільненні позивача, очевидні помилки, допущені саме військовою частиною НОМЕР_2 , в якій безпосередньо проходив службу позивач та мав безпосереднє підпорядкування, при оформленні документів щодо здійснення виплат, оформлення відпускних документів за 2018 рік, звільнення позивача, які навіть після відкриття провадження у справі були частково виправлені впродовж невиправдано тривалого часу, та які розцінюються судом як зневажливе відношення до позивача як особи, яка проходила військову службу за контрактом в особливий період, є учасником АТО, та яка отримала тяжкі поранення, пов'язані із захистом України, що стало можливим через неналежне виконання обов'язків його командуванням з підтримання у військовій частині порядку, яке мало діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством та в повній мірі забезпечувати дотримання прав та свобод військовослужбовців, в тому числі тих, які припиняють службу у Збройних Силах України у зв'язку з отриманими під час захисту Суверенітету України пораненнями та травмами, суд вважає доведеним факт завдання моральної шкоди позивачу саме військовою частиною НОМЕР_2 .
Разом з цим, суд вважає, що розмір завданої моральної шкоди, виходячи з принципів розумності, виваженості, справедливості та співмірності заподіяній шкоді, тривалості порушення прав позивача, протягом якого з боку відповідача не було вчинено належних та достатніх дій на відновлення таких прав, має бути стягнутий з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 50000 грн.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним наказ військової частини НОМЕР_4 від 10.09.2018 за №191 (з урахуванням внесених змін), в частині звільнення з військової служби у відставку (за станом здоров'я) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та наказ військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2018 за №264 (з урахуванням внесених змін) щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 25.09.2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 внести зміни до наказу № 191 від 10.09.2018, в частині дати звільнення, а саме звільнення 29.09.2018 з військової служби у відставку молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , та внести зміни до наказу військової частини НОМЕР_2 від 25.09.2018 за №264 щодо виключення із списку особового складу частини, з усіх видів забезпечення 29.09.2018, а також в частині вислуги років у Збройних Силах України, яка складає 5 років 0 місяців 26 днів, з урахуванням строку навчання у цивільному вищому навчальному закладі; виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 20 діб 2018 року; виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за станом здоров'я, відповідно до наказу МО України №260 від 11.06.2018 у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за п'ять календарних років.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби за станом здоров'я, відповідно до наказу МО України за №260 від 07.06.2018, за три календарних років, а не за п'ять, з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільненням з військової за станом здоров'я додатково за два календарних роки служби, з урахуванням виплачених коштів, відповідно до наказу МО України за №260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна протягом проходження військової служби за контрактом.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо оформлення довідки ОСОБА_1 про додаткові види грошового забезпечення за шість календарних місяців перед звільненням, а не за 22 календарні місяці.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 скласти нову довідку про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії за останні 22 календарних місяці перед звільненням, включивши до неї щомісячну премію, та направити відповідну довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 , щодо оформлення грошового атестату ОСОБА_1 , в якому вказана вислуга років в календарному обчисленні 3 роки, без урахування часу навчання у вищому навчальному закладі, на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», після закінчення якого позивачу присвоєно офіцерське звання молодший лейтенант, в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців, тобто неврахування двох років.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 щодо розміру надбавки за вислугу років 30% замість 25% та до вислуги років у календарному обчисленні п'ять років та п'ять днів, з урахуванням часу навчання у цивільному вищому навчальному закладі, після закінчення якого було присвоєно офіцерське звання.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані 20 діб щомісячної основної відпустки за 2018 рік, відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
На відшкодування моральної шкоди стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення, з урахуванням відрядження судді, складено 16 квітня 2019 року.
Суддя Білова О.В.