Справа №2-1660/09
16 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Чередніченко Н.П.,
при секретарі Миколенко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві ради, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно» про визнання права власності на майно у присутності
встановив:
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання та реєстрацію права власності на одноповерховий будинок жилою площею 40, 5 кв.м, загальною площею 67, 4 кв.м., який складається з жилих кімнат 14, 5 кв.м, 15, 9 кв.м, 10.1 кв.м, коридорів 6, 5 кв.м, 3.5 кв.м, кухонь 3, 3 кв.м., 6.2 кв.м., веранди 7, 4 кв.м, та розташований в АДРЕСА_1 посилаючись на те, що вказаний будинок вона успадкувала від свого чоловіка - ОСОБА_2 після його смерті згідно із заповітом № 3-6016 від 20.05.1988 року, фактично вступивши у його володіння та користування. Оскільки позивач втратила свідоцтво про право власності на зазначений вище жилий будинок, видане на ім'я її чоловіка, вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно та здійснити реєстрацію жилого будинку у встановленому законом порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача-Голосіївської районної у м. Києві ради позов не визнав посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність .
Відповідач - КП БТІ у м. Києві у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.05.1988 р. Стещинським ЗАГС Поліського району Київської області був зареєстровано шлюб (а.с.6).
ОСОБА_2 заповів після смерті Позивачці належний йому жилий будинок з прилеглими до нього надвірними будівлями, що знаходиться в місті Києві, Голосіївського району (до 2001р. - Московського району) по АДРЕСА_1, про що складено та нотаріально посвідчено Мироненко О.Ф., державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Заповіт за № 3-6016 (а.с.8).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., про що свідчить свідоцтво про смерть, видане Радянським ЗАГС м. Києва (а.с.7).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року, який діяв на момент прийняття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Позивач після смерті чоловіка прийняла спадщину, фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, оскільки продовжувала проживати у зазначеному вище жилому будинку після смерті чоловіка.
Відповідно до ч. 1 ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкування, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з п. 123 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Мінюсту УРСР від 31.10.1975, № 45/5, яка діяла на час відкриття спадщини: «Видача свідоцтва про спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена».
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року: «Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності».
Відповідно до п.1 ст. 1297 ЦК України: «Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно».
У зв'язку із втратою оригіналу заповіту 20.12.2008 р. позивачу державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Абісовою Т.Ф., за реєстровим №6-4574 був виданий його дублікат, що має силу оригіналу. Із вказаним дублікатом заповіту позивач звернулася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
21.12.2008р., позивачу державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної Основенко Л.М., відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, про що видано постанову про відмову у виконанні нотаріальної дії.
При цьому, державним нотаріусом був направлений запит до Державного архіву м. Києва про надання інформації щодо наявності в документах виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів від 22.12.1986 р. № 682/4 свідоцтва про право власності на зазначений вище жилий будинок.
Своїм листом Державний архів м. Києва Київської міської державної адміністрації № 2670 від 24.12.2008 року надав інформацію про те, що в документах виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не виявлено. Одночасно Державним архівом м. Києва Київської міської державної адміністрації Позивачці надано копію Рішення виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів № 682/4 від 22.12.1986 року (а.с. 12).
Відповідно до вказаного рішення встановлено, що на земельній ділянці площею 0, 15 га, по АДРЕСА_1 яка відведена у встановленому законом порядку ОСОБА_2, побудований одноповерховий будинок жилою площею 40, 5 кв.м, загальною площею 67, 4 кв.м., який складається з жилих кімнат 14, 5 кв.м, 15, 9 кв.м, 10.1 кв.м, коридорів 6, 5 кв.м, 3.5 кв.м, кухонь 3, 3 кв.м., 6.2 кв.м., веранди 7, 4 кв.м. Будинок відповідає санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам. Рішення міськвиконкому про знесення будинку не приймалося. Виходячи з вищенаведеного виконавчий комітет Московської районної ради народних депутатів від 22.12.1986 року № 682/4 вирішив прийняти в експлуатацію вказаний жилий будинок, зареєструвати його в міському бюро технічної інвентаризації та видати свідоцтво про право особистої власності на ім'я ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 392 ЦК України «Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».
У зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по даній справі судом було направлено запит № 2-1660/09 від 02.02.2009 р. до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно» про надання інформації за ким та на підставі якого правовстановлюючого документу зареєстрований вищезазначений жилий будинок.
Листом № 7131 від 13.02.2009р. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно» надало інформацію, що станом на 09.02.2009 р. за даними книг реєстрації Бюро цілий жилий будинок по АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Московської райради 04.02.1987р, на підставі рішення виконкому Московської райради № 682/4 від 22.12.1986 р.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 212-215 ЦПК -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві ради, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно» про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії СН № НОМЕР_2, виданий Ленінградським РУГУ МВС м. Києва від 05.11.1998 року, право власності на жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).
Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно» зареєструвати право власності на нерухоме майно: жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.