15 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1308/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання рішення суду,-
Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (далі-заявник), звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з заявою в якій просив:
- розстрочити виконання рішення суду про стягнення із Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" заборгованість у сумі 7121262,12 грн. починаючи з 2 кварталу 2019 року по 1 квартал 2023 року по 445078,88 грн. щоквартально.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що 13 лютого 2019 року у справі №824/1308/18-а прийнято рішення про задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Чернівецькій області. Згідно вказаного рішення, яке набрало законної сили - стягнуто з рахунків у банках ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 31963989), обслуговуючих такого платника податків - податковий борг в сумі 7121262,12 грн. до Державного бюджету України.
На даний час, у боржника не достатньо власних обігових коштів для погашення усієї суми податкового боргу. При одноразовому виконанні рішення суду буде стягнуто значну суму коштів, що в свою чергу пов'язано із здійсненням господарської діяльності заявника, і як наслідок паралізує його діяльність та загрожує банкрутством.
Заявник, звертаючись до суду і обґрунтовуючи свою позицію, посилався на норми матеріального права - Постанови Кабінету Міністрів України №1235 від 27.12.2010 року, якою затверджено перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 ПК України, а також норми процесуального права визначені в частині 1 статті 263 КАС України.
Розглянувши подану заяву про розстрочення рішення суду та додані до неї матеріали, суд вважає, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з наступниз підстав.
Нормами статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, за змістом частини першої цієї статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення (окрім іншого) повинні містити:
- перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
- інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. (пункти 6, 7)
Звертаючись до суду, заявником не дотримано вказаних вище вимог, а саме останнім подано до суду заяву в одному екземплярі та без додатків, які підлягають врученню відповідачу, а також не сплачено судовий збір відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір». А саме, за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначалось вище, заявник звертаючись до суду посилався на вимоги статті 263 КАС України, які не стосуються даних правовідносин. Натомість, питання розстрочення рішення суду врегульовано нормами статті 378 КАС України - що в свою чергу не узгоджується з наведеними в заяві обґрунтуваннями в частині строку, на який може бути розстрочено рішення суду.
Окрім вказаного вище, суд вважає за необхідне також зазначити і те, що питання розстрочення рішення суду за нормами матеріального права, які визначені в статті 100 ПК України, та за нормами процесуального права, які визначені в статті 378 КАС України є двома відмінними поняттями, які визначають окремі процедури щодо розгляду і вирішення питання про розстрочення рішення суду.
Іншими словами, за нормами статті 100 ПК України законодавець визначив чітку адміністративну процедуру розгляду питання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, яка проводиться - як адміністративна процедура в досудовому порядку та визначає (окрім іншого) повноваження і строки на які саме уповноважена особа фіскального органу може розстрочити суму податкового боргу.
Разом з тим, норми статті 378 КАС України визначають повноваження суду з розгляду і вирішення питання відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини 5 цієї статті відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Заявник в прохальній частині заяви, з якою звернувся в суд, просить розстрочити податковий борг до 1 кварталу 2023 року, що вочевидь є безпідставним та необгрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи наведені вище висновки суду, заява про розстрочення рішення суду є такою, що не відповідає вимогам статті 167 КАС України. Відтак, суд дійшов висновку, що подану заяву слід повернути заявнику без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 167, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" про розстрочення виконання рішення суду - повернути заявнику без розгляду.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Боднарюк О.В.