15 квітня 2019 року м. Рівне №460/537/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження граничного розміру пенсії позивача при проведенні її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.01.2018 з врахуванням матеріалів пенсійної справи, без обмеження граничного розміру пенсії, в 100% розмірі пенсії, встановленої на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 09.08.2015, після звільнення з військової служби у Збройних силах України, йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та станом на даний час він перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Згідно з пунктами 1, 2 вказаної Постанови, Кабінет Міністрів України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, відповідач провів перерахунок пенсії позивача та проводить виплату підвищення в порядку, визначеному пунктом 2 вказаної Постанови. Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 визнанні протиправними та нечинними. Таким чином, на думку позивача він набув право на виплату підвищеної пенсії, перерахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, в розмірі 100% з 01.01.2018, оскільки перерахунок його пенсії був пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії та при визначенні її розміру не може застосовуватися законодавство, яке прийняте після призначення пенсії, крім випадків покращення становища пенсіонера. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №564/2288/16-а. Крім того, позивач зауважив, що виплата підвищеної пенсії, перерахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, здійснювалася йому з обмеженням її максимального розміру, передбаченим частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме, зокрема, частини 7 статті 43 вказаного Закону. Тобто, виплата пенсії позивачу має здійснюватися без обмеження її максимального розміру. З наведених підстав, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що позивач дійсно перебуває у нього на обліку з 09.05.2015 та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/121/18 відповідача було зобов'язано здійснити з липня 2017 року перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з включенням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці, які передують даті звільнення. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі №817/121/18, відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2018 із врахуванням при обчисленні і перерахунку розміру пенсії за вислугу років правових висновків та резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/121/18. На виконання вказаної ухвали суду відповідачем проведені відповідні перерахунок та виплата пенсії позивачу. При цьому, виплата перерахованої пенсії здійснювалася відповідачем в порядку, визначеному пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, який був чинним на момент проведення перерахунку пенсії. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 24.12.2015 №911-VIII. Натомість, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII внесені зміни до частини 7 статі 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». При цьому, відповідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII неконституційними не визнавалися, а тому виплата перерахованої пенсії позивачу здійснювалася з обмеженням її максимального розміру. Щодо вимоги про зобов'язання виплатити різницю перерахованої пенсії, то відповідач, посилаючись на пункти 10, 11 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, вказав, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону. Таким чином, за відсутності фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, відповідач позбавлений можливості здійснювати виплату коштів. Одночасно, відповідач зауважив, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які позивач отримує безпосередньо як особа, якій вони призначені. Перерахунок пенсії позивачу проведений з 24.03.2018, а виплату після перерахунку здійснено у квітні 2018 року. Таким чином, на думку відповідача, саме у квітні 2018 року позивач повинен був дізнатися про виплату пенсії в меншому розмірі та, відповідно, порушення свої прав. Разом з тим, до суду з вказаним позовом позивач звернувся у березні 2019 року, що вказує на пропуск останнім шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на вказане, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
11.03.2019 позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою суду від 15.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 22.03.2019 у відповідача витребовувалися докази.
28.03.2019 відповідачем поданий відзив на позовну заяву, а також докази, що витребовувалися ухвалою суду від 22.03.2018.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач з 09.08.2015 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказане не заперечується сторонами згідно зі змістом позовної заяви та відзиву.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/121/18, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково, а саме: зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 оформити та подати до Рівненського обласного військового комісаріату довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці, які передують даті звільнення; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з включенням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці, які передують даті звільнення, а також подати відповідну довідку з Військової частини НОМЕР_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з включенням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці, які передують даті звільнення, з липня 2017 року; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі №817/121/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/121/18 при перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2018, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 із врахуванням при обчисленні і перерахунку розміру пенсії за вислугу років правових висновків та резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №817/121/18.
На виконання вказаної ухвали, 24.03.2018 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії в порядку, встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Вказане також не заперечується учасниками справи згідно зі змістом позову та відзиву.
В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" визнано протиправними та нечинними.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з того, що спірними питаннями в межах вказаної адміністративної справи є:
1) правомірність дій відповідача, які полягають у виплаті пенсії позивачу, після її перерахунку з 01.01.2018, з обмеженням максимального розміру згідно з частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
2) правомірність дій відповідача, які полягають у виплаті позивачу з 01.01.2018 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, а з 01.01.2019 - 75% такого підвищення пенсії, відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII (в редакції, чинній до 01.01.2017), Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону №2262 (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку таких пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок №45).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774) частину 4 статті 63 Закону №2262 викладено у новій редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій".
Таким чином, із прийняттям Закону №1774 Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Так, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (ділі - Постанова №103).
Зазначеною постановою були внесені зміни, зокрема і до пунктів 1, 2 Порядку №45, які викладені у новій редакції: "Пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).".
Таким чином, до прийняття Постанови №103 перерахунок пенсії згідно з Порядком №45 здійснювався на підставі рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, а із прийняттям Постанови №103 - на підставі рішення Кабінету Міністрів України щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Так, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у зв'язку із яким позивачу було перераховано пенсію відбулося на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою передбачені збільшені види грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно з пунктом 10 Постанови №704 вона набирає чинності з 01.03.2018.
У зв'язку із прийняттям Постанови №704 пунктом 1 Постанови №103 Кабінет Міністрів України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) вирішив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 Постанови №103 вирішено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
За змістом частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 №794-VII, акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.
Таким чином, відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу не мав правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення норм статті 63 Закону №2262, Постанови №103 та у інший спосіб здійснювати виплату перерахованої пенсії позивачу.
Разом з тим, під час судового розгляду справи встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
За приписами частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тобто, пункт 2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019 (з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18) та, відповідно, саме з вказаної дати виплата суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, здійснюється в розмірі 100%, а не в розмірі 50% підвищення пенсії - з 01.01.2018, 75% підвищення пенсії - з 01.01.2019 та 100% підвищення пенсії - з 01.01.2020, як це встановлено пунктом 2 Постанови №103.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату йому підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, в розмірі 100% з 01.01.2018 по 04.03.2019, позаяк, у вказаний період пункт 2 Постанови №103 був чинним та відповідач правомірно виплачував підвищення пенсії позивачу з врахуванням його положень.
При цьому, посилання позивача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №564/2288/16-а як підставу для виплати йому підвищеної пенсії в розмірі 100% з 01.01.2018, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки зміст спірних правовідносин у справі 564/2288/16-а та цій справі не є тотожним.
Так, в межах адміністративної справи №564/2288/16 вирішувався спір щодо зменшення територіальним органом Пенсійного фонду України основного розміру пенсії, призначеної особі відповідно до Закону України «Про державну службу», під час проведення її перерахунку з 90% до 80% заробітної плати. Тобто, у вказаній справі спір стосувався зменшення розміру складових, з врахуванням яких проводився перерахунок пенсії.
Натомість, у цій справі спірним є виплата позивачу пенсії в меншому розмірі, ніж був визначений за наслідками перерахунку.
В ході судового розгляду, судом також встановлено, що під час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідачем застосовані положення частини 7 статті 43 Закону №2262 щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Такі дії, як слідує з відзиву на позов, відповідач обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 24.12.2015 №911-VIII (далі - Закон №911). Проте, в подальшому Законом №1774 внесені зміни до частини 7 статі 43 Закону №2262, а саме: слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». При цьому, відповідні положення Закону №1774 неконституційними не визнавалися, а тому виплата позивачу перерахованої з 01.01.2018 пенсії здійснювалася з обмеженням її максимального розміру.
Вказані доводи відповідача суд вважає помилковими, з огляду на наступне.
Статтю 43 Закону №2262 було доповнено положенням про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно із Законом №911.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Згідно з пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262 втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262.
Відповідно до Закону №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, внесенні зміни до частини 7 статті 43 Закону №2262, а саме: слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом №1774 з врахуванням рішення Конституційного Суду України 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262 відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що з 20.12.2016 стаття 43 Закону №2262 не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом №1774 до частини 7 вказаної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок суду узгоджується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно застосовані положення частини 7 статті 43 Закону №2262 щодо обмеження максимального розміру пенсії під час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, внаслідок чого порушено право позивача на гідне пенсійне забезпечення, гарантоване Законом №2262.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження граничного розміру його пенсії при проведенні її перерахунку з 01.01.2018 та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з 01.01.2018 з врахуванням матеріалів пенсійної справи без обмеження граничного розміру пенсії, - є обґрунтованими та належать до задоволення.
Одночасно суд зауважує, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує право позивача мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).
Окремо щодо доводів сторони відповідача, викладених у відзиві на адміністративний позов стосовно пропуску строку звернення до суду, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Так, обґрунтовуючи свою позицію щодо відмови у задоволені позову, відповідач вказує, крім іншого, на те, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду. При цьому, питання щодо необхідності залишення позову без розгляду, що тягне за собою прийняття відповідного процесуального рішення, перед судом не ставиться.
Стосовно зазначених аргументів, суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які позивач отримує безпосередньо як особа, якій вони призначені. Перерахунок пенсії позивачу проведений з 24.03.2018, а виплату після перерахунку здійснено у квітні 2018 року. Таким чином, на думку відповідача, саме у квітні 2018 року позивач повинен був дізнатися про виплату пенсії в меншому розмірі та, відповідно, порушення свої прав.
Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, оскільки з інформації про розмір фактично виплаченої пенсії позивачу не могло стати відомо про те яким став розмір його пенсії після перерахунку з 01.01.2018 та чи були відповідачем застосовані положення частини 7 статті 43 Закону №2262 під час проведення такого перерахунку.
Натомість, до позовної заяви позивачем була додана копія довідки про перерахунок пенсії в пенсійній справі №1701005056, із змісту якої слідує, що під час перерахунку пенсії позивача, відповідачем був обмежений її максимальний розмір.
Вказана довідка засвідчена представником відповідача 06.03.2019, а тому, на переконання суду, саме з вказаної дати позивач дізнався про порушення свої прав та, відповідно, строк звернення до адміністративного суду ним не пропущений.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу було відомо (могло бути відомо) про порушення його прав раніше, ніж з 06.03.2019, відповідачем суду не надано та судом в ході судового розгляду не встановлено.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, то суд зазначає, що вона не підлягає до задоволення.
Так, предметом судового розгляду у вказаній справі є перевірка правомірності дій відповідача, які полягають у виплаті пенсії позивачу, після її перерахунку з 01.01.2018, з обмеженням максимального розміру згідно з частиною 7 статті 43 Закону №2262, а також в розмірі 50% підвищення пенсії - з 01.01.2018, 75% підвищення пенсії - з 01.01.2019, відповідно до пункту 2 Постанови №103.
Натомість, пункт 1 частини 1 статті 371 КАС України передбачає негайне виконання рішень суду про присудження виплати пенсій, а не про перерахунок пенсій. Тобто, застосування приписів пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України можливе у випадку, наприклад, коли пенсія взагалі не виплачувалася особі та така особа звернулася до суду з позовом про зобов'язання органу Пенсійного фонду виплатити їй пенсію.
Крім того, на переконання суду, застосування положень пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України також передбачає необхідність встановлення судом конкретного розміру суми пенсійних виплат, які належить присудити до виплати позивачу, з подальшим визначенням суми стягнення за один місяць.
Разом з тим, в межах вказаної адміністративної справи позивачем не заявлено вимогу про визначення та присудження на його користь конкретних сум пенсійних виплат.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат згідно з статтею 139 КАС України відсутні, оскільки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач був звільнений від спати судового збору за подання вказаного позову до суду.
Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з врахуванням матеріалів його пенсійної справи, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, та виплатити останньому перераховану пенсію за період з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року з застосуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а за період з 05 березня 2019 року - без застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01 січня 2018 року по 04 березня 2019 року без застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076).
Повний текст рішення складений 15 квітня 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.