15 квітня 2019 року Р і в н е №460/2842/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №460/2842/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління містобудування та архітектури) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
27.12.2018 судом у справі №460/2842/18 ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Управління містобудування та архітектури щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1078га (з кадастровим номером НОМЕР_1) для будівництва індивідуального будинку та господарської споруди; зобов'язано Управління містобудування та архітектури повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1078га (з кадастровим номером НОМЕР_1) для будівництва індивідуального будинку та господарської споруди з урахуванням правової оцінки, наданої судом в даному судовому рішенні.
Вказане судове рішення набрало законної сили 29.01.2019.
05.04.2019 ОСОБА_1 звернувся в порядку ст.383 КАС України до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №460/2842/18, які полягають в поверненні йому пакету документів щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки згідно з листом від 22.02.2019 за №01-П/27 85011. Також, позивач просив поновити йому строк для подання відповідної заяви, встановлений частиною 4 статті 383 КАС України, оскільки після отримання листа відповідача від 22.02.2019 №01-П/27 85011 він звернувся зі скаргою до міського голови Рівненської міської ради щодо усунення перешкод, створених відповідачем у видачі йому будівельного паспорта забудови земельної ділянки. 29.03.2019 позивач отримав відповідь за №П-805/19, із змісту якої слідує, що на думку Рівненської міської ради, відповідач належним чином виконав рішення суду в справі №460/2842/18.
Ухвалою суду від 09.04.2019 заявнику поновлено строк звернення до суду із вказаною заявою. Водночас, на виконання вимог ч.5 ст.383 КАС України заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження протягом 10 днів з дня її надходження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Разом з тим, статтею 383 КАС України передбачено можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, згідно з частиною 1 стаття 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Відтак, суд має з'ясувати, чи були оскаржувані дії пов'язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).
Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).
Так, перевіряючи правильність застосування заявником підстав звернення із такою заявою судом встановлено, що предметом спору у справі №460/2842/18 повернення Управлінням містобудування та архітектури заяви ОСОБА_1, поданої для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Судовим рішенням у справі №460/2842/18 підтверджено наявність порушеного права ОСОБА_1, яке одночасно було відновлене таким рішенням (а.с.44-49).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2019, на виконання рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до Управління містобудування та архітектури із заявою щодо розгляду його заяви для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Проте, Управління містобудування та архітектури листом від 22.02.2019 №01-П/27 85011 повідомлено ОСОБА_1, що його заява повернута заявнику з підстав не подання повного пакету документів, визначених Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640 (далі - Порядок №103).
Такі дії Управління містобудування та архітектури були оскаржені заявником в адміністративному порядку до міського голови Рівненської міської ради (а.с.70).
Однак, така скарга залишена без задоволення з підстав правильності дій Управління містобудування та архітектури (а.с.71), що змусило ОСОБА_1 звернутися до суду із даною заявою.
З огляду на викладене, оскаржені дії Управління містобудування та архітектури пов'язані з виконанням судового рішення від 27.12.2018 у справі №460/2842/18, а тому їх слід розглядати в порядку, визначеному ст.383 КАС України, з огляду на наступне.
Порушене право особи-позивача було відновлено рішенням суду шляхом зобов'язання Управління містобудування та архітектури повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1078га (з кадастровим номером НОМЕР_1) для будівництва індивідуального будинку та господарської споруди з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному судовому рішенні.
Водночас, у такому рішенні суд зазначає, що для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки ОСОБА_1 подав до Управління містобудування та архітектури заяву за формою, встановленою Порядком №103, до якої був доданий повний пакет документів, визначений вказаним Порядком.
Таким чином, вказаним судовим рішенням достеменно встановлено подання ОСОБА_1 необхідної заяви з повним пакетом документів для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тому дії Управління містобудування та архітектури, які полягають у поверненні такої заяви позивачу з підстав не подання повного пакету документів, визначених Порядком №103, спрямовані на невиконання рішення суду від 27.12.2018 у справі №460/2842/18.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов'язком такого боржника.
Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Управління містобудування та архітектури, які полягають у поверненні заяви позивачу з підстав не подання повного пакету документів, визначених Порядком №103, оскільки у такий спосіб суб'єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права власності позивача на землю, яке гарантоване ст.14 Конституції України та відновлене у судовому порядку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6 ст.383 КАС України).
Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відтак, на виконання ч.4 ст.249 КАС України, суд зазначає, що Управлінням містобудування та архітектури повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 для отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, порушено положення статтей 14 та 129-1 Конституції України, статтей 14 та 370 КАС України, статті 152 Земельного кодексу України, пункту 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640.
Разом з тим, судом, на виконання ч.5 ст.249 КАС України, встановлюється Управлінню містобудування та архітектури строк для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, до 31.05.2019.
Керуючись статтями 243, 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради на виконання рішення суду, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року в адміністративній справі №460/2842/18 щодо повернення ОСОБА_1 документів згідно з листом від 22 лютого 2019 року №01-П/27 85011.
Постановити окрему ухвалу про виявлені під час розгляду заяви порушення закону, яку довести до відома суб'єктів владних повноважень, Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради та Виконавчого комітету Рівненської міської ради, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону шляхом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,1078га (з кадастровим номером НОМЕР_1) для будівництва індивідуального будинку та господарської споруди з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду від 27 грудня 2018 року в адміністративній справі №460/2842/18.
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, в строк до 15 травня 2019 року.
Копію ухвали надіслати Управлінню містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Лермонтова, 6, м. Рівне, 33002) - для виконання, та Виконавчому комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12а, м. Рівне, 33028) - до відома.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комшелюк Т.О.