08 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/2595/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника заявника - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №1640/2595/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії, -
22.01.2019 представником позивача ОСОБА_1 подано клопотання, про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 1640/2595/18, в якому зазначити спосіб виконання судового рішення, оскільки суд, вирішивши питання про право, не зазначив способу виконання судового рішення, а саме: “зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5323084400:00:003:0075) гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради, Машівського району, Полтавської області (за межами населених пунктів) та надати у власність громадянці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323084400:00:003:0075) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів”.
В судовому засіданні представник позивача вимоги заяви підтримав, просив роз'яснити рішення суду обраним ним способом.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував. В письмових поясненнях зазначав, що при зверненні до суду із позовною заявою позивачем було заявлено лишено одну позовну вимогу, яка була задоволена рішенням від 12.09.2018 в повному обсязі, отже позивач отримав той судовий захист, про який просив. Зауважив, що фактично позивач просить доповнити резолютивну частину рішення від 12.09.2018 у справі № 1640/2595/18 шляхом включення до неї вимоги, яка не заявлялась та не вирішувалася судом. Посилався на те, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а у зв'язку із винесенням наказу від 26.12.2018 № 9065-СГ відповідач фактично виконав рішення суду.
Розглянувши клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до таких висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36029, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) про зобов'язання вчинити певні дії задоволено; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5323084400:00:003:0075) гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради, Машівського району, Полтавської області (за межами населених пунктів); стягнуто на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36029, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
На виконання даного рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області видано наказ від 26.12.2018 № 9065-СГ, яким у відповідності до резолютивної частини вищевказаного рішення суду затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5323084400:00:003:0075) гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради, Машівського району, Полтавської області за межами населених пунктів.
Однак, даним наказом не вирішено питання про надання у власність позивачу означеної земельної ділянки.
У зв'язку з цим представником позивача ОСОБА_1 22.01.2019 подано клопотання про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 1640/2595/18, в якому просить зазначити спосіб виконання рішення, а саме: “зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5323084400:00:003:0075) гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Машівської селищної ради, Машівського району, Полтавської області (за межами населених пунктів) та надати у власність громадянину ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 5323084400:00:003:0075) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населених пунктів”.
В обґрунтування цих вимог представник позивача посилався на ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, згідно норм якої відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Тож представник позивача вважає, що відповідач навмисно вириває з контексту закону та не зазначає у своєму наказі “та надати її у власність”, чим перешкоджає реалізації права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки без цього пункту в наказі відповідача орган реєстрації не погоджується здійснити реєстрацію означеної земельної ділянки за позивачем.
А тому просив ухвалити додаткове судове рішення, в якому зазначити спосіб виконання судового рішення у запропонованій ним редакції, оскільки суд, вирішивши питання про право, не зазначив способу виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення суду чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до принципу диспозитивності кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Як слідує із змісту позовної заяви позивач у позові заявляла лише одну позовну вимогу - “зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою земельної ділянки кадастровий номер 5323084400:00:003:0075 на ім'я ОСОБА_3 площею 2,00 га”.
Рішенням від 12.09.2018 дана позовна вимога задоволена в повному обсязі з виходом за межі позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.06.2018 № 5219/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Тож позивач отримав той судовий захист, про який просив.
Позовна вимога про надання земельної ділянки у власність позивачем не заявлялася та відповідно судом не вирішувалася в означеному рішенні.
Суд погоджується із доводами представника позивача, що надання земельної ділянки це дія, яка витікає із факту затвердження відповідачем проекту землеустрою. Однак це самостійне рішення, яке не можливе без етапу затвердження проекту землеустрою.
Отже, представник позивача фактично просить доповнити резолютивну частину рішення від 12.09.2018 шляхом включення до неї вимоги, яка позивачем не заявлялася в адміністративному позові та відповідно не вирішувалася судом в ході судового розгляду, що по суті є зміною рішення, яке набрало законної сили.
Мотиви звернення до суду за ухваленням додаткового рішення у справі № 1640/2595/18, наведені заявником, є фактичною незгодою із бездіяльністю ГУ Держгеокадарстру у Полтавській області щодо не вирішення клопотання позивача в частині надання земельної ділянки у власність та наказом від 26.12.2018 № 9065-СГ, що може бути предметом самостійного адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 1640/2595/18.
Керуючись статтями 243, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №1640/2595/18 відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
Повний текст ухвали складено 15 квітня 2019 року.
Суддя А.Б. Головко