Справа № 420/582/19
10 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левчук О.А.
за участю секретаря Балабан М.К.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення середнього заробітку, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2017 року по 12 жовтня 2018 року в сумі 157656,80 грн.
Представником Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надано клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що строк звернення до суду є необмеженим, проте для стягнення заборгованості за зарплатою працівник має право звернутися до суду без обмеження жодним строком, проте звернення за стягненням середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні обмежується трьома місяцями. Таким чином, крайнім строком звернення до суду є 12.01.2019 року, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Позивачем до суду надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки відповідач здійснив з ним остаточний розрахунок при звільненні шляхом перерахування на картковий рахунок 12 жовтня 2018 року грошових коштів в розмірі 28388,08 грн., про що він дізнався лише 19.12.2018 року, отримавши виписку від ТВБВ № 10015/0605 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк». Таким чином, звернення до суду відбулося в межах тримісячного строку звернення до суду.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, просив його задовольнити.
Позивач та представник позивача зазначили, що строк звернення до суду не пропущений, проте якщо суд дійде до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, просили його поновити, з підстав, викладених в заяві.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, які з'явились до судового засідання, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.03.2017 року № 632 о/с майора поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеській області з 31.03.2017 року було звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", відрахувавши з грошового забезпечення за 34 доби надмірно нарахованої частини відпустки за 2017 рік (а.с. 60).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі № 815/1581/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо невиконання вимог законодавства про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 23.09.2016 року по 15.11.2016 року в сумі 11381,58 грн. та грошової компенсації за невикористану відпустку за 2016 рік тривалістю 43 календарних дні в сумі 17006,50 грн. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 23.09.2016 року по 15.11.2016 року в сумі 11381,58 грн. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2016 рік тривалістю 43 календарних дні в сумі 17006,50 грн. (а.с. 23-33).
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі № 815/1581/18 набрало законної сили 22.08.2018 року.
12 жовтня 2018 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі № 815/1581/18 на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 28388,08 грн. (а.с. 34).
Згідно ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 по справі № 1-5/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу, зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення заробітку за весь час затримки розрахунку визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № 813/558/18, в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 року по справі № 806/1568/17.
Отже, датою, з якої ОСОБА_1 мав би довідатися про порушення своїх прав, є дата остаточної виплати належних йому на підставі судового рішення сум грошового забезпечення та грошової компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, остаточний розрахунок з позивачем проведено 12 жовтня 2018 року, шляхом перерахування на його рахунок грошових коштів у розмірі 28388,08 грн. (а.с. 34).
Таким чином, саме з 12 жовтня 2018 року розпочався перебіг тримісячного строку для звернення до суду з позовною заявою про стягнення сум грошових коштів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а тому позивач повинен був звернутися з відповідним позовом до 14 січня 2019 року (12 січня 2019 року - вихідний).
Разом з тим, позивач звернувся з даним позовом 01 лютого 2019 року, а отже поза межами тримісячного строку встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому, посилання позивача на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду на отримання ним 19.12.2018 року виписки по картковому рахунку від ТВБВ № 10015/0605 філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних належних та допустимих доказів того, що починаючи з 12.10.2018 року, дати перерахування та надходження на його, позивача, картковий рахунок коштів у сумі 28388,08 грн., існували непереборні обставини, які перешкоджали йому звернутися за отриманням виписки по картковому рахунку до 19.12.2018 року, позивачем не надано.
Доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з 19.12.2018 року (дня отримання виписки) до 14.01.2019 року позивачем суду також не надано.
За таких підстав, з урахуванням викладених обставин, суд вважає що відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають статус стабільних.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право доступу, яке не є абсолютним і може підлягати законним обмеженням, які мають законну мету та використаними засобами та досягнутими цілями. Таким законним обмеженням є передбачені законом строки звернення до суду, які можуть бути поновлені за заявою заявника із зазначенням та обґрунтуванням поважних причин та надання належних доказів щодо причин пропуску строків звернення до суду.
Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обовязком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
За таких підстав, суд дійшов до висновку, що клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 6, 9, 122, 123, 183, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 квітня 2017 року по 12 жовтня 2018 року в сумі 157656,80 грн., - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 квітня 2019 року.
Суддя О.А. Левчук