Справа № 500/609/19
10 квітня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Хоменко Л.В.
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Фреяк О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 09.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Однак, відповідач листом від 14.09.2019 № 2533/02 відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що відповідно до поданих документів стаж роботи позивача за списком № 2 складає 3 роки 8 днів, а тому підстав для призначення пенсії на пільгових умовах немає. При цьому, період роботи з 22.08.1992 по 30.11.2006 відповідач не зарахував позивачу до пільгового стажу, мотивуючи тим, що висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 197/05 від 27.12.2001 не підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку № 2 працівникам робочого місця "електрогазозварник".
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки він працював понад 12 років 6 місяців на роботах зі шкідливими та важками умовами праці, а тому він має право на призначення зазначеної пенсії.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 10.04.2019.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 03.04.2019, просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позовних вимог, суду пояснила, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки відповідно до поданих документів стаж роботи позивача за списком № 2 складає 3 роки 8 днів.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що у серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача зі заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.
За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 14.09.2019 № 2533/02 відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, мотивуючи тим, що відповідно до поданих документів стаж роботи позивача за списком № 2 складає 3 роки 8 днів, а тому підстав для призначення пенсії на пільгових умовах немає. При цьому, період роботи з 22.08.1992 по 30.11.2006 відповідач не зарахував позивачу до пільгового стажу, мотивуючи тим, що висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 197/05 від 27.12.2001 не підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку № 2 працівникам робочого місця "електрогазозварник" (арк. справи 21).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як слідує з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (арк. справи 17-20) та не заперечується сторонами у справі, що:
- з 18.08.1987 позивач переведений електрозварником 2 розряду в складальну дільницю Бучацького філіалу;
- з 01.03.1988 позивачу присвоєно 2 розряд електрозварника ручної зварки;
- з 27.09.1988 позивачу присвоєно 3 розряд електрозварника;
- з 30.08.1989 позивачу присвоєно 4 розряд електрозварника ручної зварки;
- з 15.12.1989 позивачу присвоєно 2 розряд газорізальника;
- з 10.07.1990 по 29.08.1991 позивач працював електрогазозварником 5 розряду в кооперативі "Іскра" при Тернопільському ВТО "Надзбруччя";
- з 05.09.1991 по 31.12.1991 позивач працював електрогазозварником 4 розряду в Чортківському управлінні по експлуатації газового господарства, після чого переведений в Бучацьке управління по експлуатації газового господарства;
- з 02.01.1992 позивач працював у Бучацькому управлінні по експлуатації газового господарства електрогазозварником 4 розряду;
- з 01.03.1992 позивачу присвоєно 5 розряд електрогазозварника;
- з 01.09.1993 позивач працював у ДП "Бучачгаз" електрогазозварником 5 розряду;
-з 01.08.1996 позивачу присвоєно 6 розряд електрогазозварника;
- з 23.04.2009 позивач працював у Бучацькому управлінні газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування 3 розряду;
- з 09.06.2009 позивачу присвоєно 4 кваліфікаційний розряд слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування;
- з 26.08.2009 позивач переведений електрогазозварником 6 розряду;
- з 18.12.2009 позивач переведений на посаду слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування 4 розряду.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, що наказом директора філіалу Бучацького виробничого об'єднання металовиробів № 120 від 27.09.1988 на підставі рішення кваліфікаційної комісії протоколу № 20 від 27.09.1988 позивачу присвоєно третій розряд електрозварника (арк. справи 62).
Наказом директора Бучацького заводу "Астрон" № 114 від 30.08.1989 на підставі рішення кваліфікаційної комісії протоколів № 11 і 12 від 30.08.1989 позивачу присвоєно четвертий розряд електрозварника ручної зварки (арк. справи 51).
Наказом директора Бучацького заводу "Астрон" № 165 від 15.12.1989 на підставі рішення кваліфікаційної комісії позивачу присвоєно другий розряд газорізальника (арк. справи 52).
Довідкою ТОВ "Астрон" № 133 від 26.10.2018 та копією карточки форми Т-2 підтверджується стаж роботи електрозварника позивача на заводі "Астрон" з 16.02.1986 по 10.07.1990 (арк. справи 53-54).
Характеристикою виконуваної роботи електрогазозварника від 18.02.2019 № 05 підтверджується те, що позивач працював у кооперативі "Іскра" на посаді електрогазозварника 5 розряду з 10.07.1990 по 29.08.1991 (арк. справи 63).
Довідкою від 20.06.2018 № 112 підтверджується те, що позивач дійсно працював газоелектрозварювальником у Бучацькій газовій дільниці з 05.09.1991 (арк. справи 39).
Довідкою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз" № 18 від 10.07.2018 підтверджується стаж позивача на посаді електрогазозварника з 02.01.1992 по 22.04.2009, який складає 17 років 3 місяців 20 днів (арк. справи 23).
Також, як слідує з довідки ПАТ по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз" від 10.07.2018 № 19, що з 01.09.1993 Бучацьке управління по експлуатації газового господарства об'єднання "Тернопільгаз" реорганізоване у новостворене ДП по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз" об'єднання газових господарств "Тернопільгаз". Надалі, з 03.05.1995 ДП по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз" перейменовано у ВАТ по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз". Після чого, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз" перейменовано на ПАТ по газопостачанню та газифікації "Бучачгаз" (арк. справи 26).
Наказом Тернопільського виробничого об'єднання газового господарства "Тернопільгаз" № 148 від 31.12.1991 підтверджується, що Бучацьке управління по експлуатації газового господарства на базі Бучацького району газопостачання Чортківського УЕГГ створено з 01.01.1992 (арк. справи 42).
Довідкою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" № 02/529 від 21.05.2018 (арк. справи 60) підтверджується, що Тернопільське виробниче управління по експлуатації газового господарства "Облгаз" ліквідовано і на його базі створено Тернопільське виробниче об'єднання газового господарства "Тернопільгаз" об'єднання "Укргаз" на підставі наказу МКХ УРСР № 299 від 05.09.1975.
Надалі, Тернопільське виробниче об'єднання газового господарства "Тернопільгаз" об'єднання "Укргаз" перейменовано на державне підприємство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" згідно наказу НВО "Укргаз" від 20.12.1991 № 50.
Відкрите акціонерне товариство "Тернопільгаз" засноване відповідно до рішення Державного Комітету України по нафті і газу від 11.03.1994 № 105 шляхом перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" у ВАТ на підставі Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93.
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" перейменовано на ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" № 514 від 17.09.2008 та на виконання рішення загальних зборів акціонерів товариства від 27.05.2011 № 14.
Довідкою від 11.09.2018 № 02/1009 підтверджується, що Чортківське управління по експлуатації газового господарства створено 08.10.1975 та Бучацьке управління по експлуатації газового господарства створено 01.01.1992 та входило до складу Тернопільського виробничого об'єднання газового господарства "Тернопільгаз" об'єднання "Укргаз" (арк. справи 41).
Характеристикою ПАТ "Бучачгаз" № 20 від 10.07.2018 підтверджується, що за результатами проведення атестацій робочих місць за умовами праці згідно наказу № 61 від 31.05.1994 по об'єднанню газових господарств "Тернопільгаз", наказу № 127 від 15.09.1999 по об'єднанню газових господарств "Тернопільгаз", наказу № 136 від 01.12.2006 по ВАТ "Бучачгаз", наказу № 38 від 17.06.2008 по Бучацькому управлінню з експлуатації газового господарства позивач має право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 - електрогазозварник (код професії-33- КП 7212.2 (арк. справи 24).
Додатком № 2 до наказу ВАТ "Тернопільгаз" об'єднання газових господарств "Тернопільгаз" № 127 від 15.09.1999 "Про затвердження переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги та компенсації" підтверджується право на пільгові пенсії за списком № 2: ізолювальникам, газозварникам, електрозварникам ручного зварювання, електрогазозварникам (арк. справи 56-57).
Висновком Державної експертизи умов праці щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 059/05 від 09.04.2001 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 "електрогазозварник" (арк. справи 58).
Висновком Державної експертизи умов праці щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 234/05 від 26.11.2003, проведеної Об'єднанням газових господарств Тернопільської області "Тернопільгаз" у 1999 році, підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 "газозварник, електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник, ізолювальник на гідроізоляції" (арк. справи 59).
Висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 05- 02/909 від 28.12.2006 та наказом ВАТ "Бучачгаз" № 136 від 01.12.2006 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 "електрогазозварник" (арк. справи 27-28).
Висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 01- 02/432 від 18.08.2008 та наказом Бучацького управління з експлуатації газового господарства № 38 від 17.06.2008 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 "електрогазозварник" (арк. справи 35-38).
Висновком щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці № 01- 02/392 від 06.08.2010 та наказом начальника Тернопільського виробничого об'єднання газового господарства "Тернопільгаз" № 61 від 31.05.1994 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 2 "газозварник, електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник, ізолювальник" (арк. справи 29-30)
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач за періоди з 18.08.1987 по 10.07.1990, з 10.07.1990 по 29.08.1991, з 05.09.1991 по 31.12.1991, з 02.01.1992 по 18.12.2009 працював на різних підприємствах на посадах "електрозварника" та "електрогазозварника ".
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 210, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 11.03.1994 № 162 затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".
Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, передбачено посади "електрозварники" та "газозварники".
Таким чином, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 18.08.1987 по 10.07.1990, з 10.07.1990 по 29.08.1991, з 05.09.1991 по 31.12.1991, з 02.01.1992 по 18.12.2009 на посадах "електрогазозварника" та "електрозварника" відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 233/1254/17, від 07.03.2018 № 233/2084/17, від 12.09.2018 № 673/283/17, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи те, що на дату звернення із заявою про призначення зазначеної пенсії позивач мав загальний трудовий стаж більше 35 років, з них пільговий стаж не менше 12 років 6 місяців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить, зокрема збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 09 травня 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шухевича, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ: 40377488) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 09 травня 2018 року.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області судові витрати на суму 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.04.2019.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.