Справа № 500/412/19
11 квітня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Канюка Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Скакун Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського обласного центру зайнятості (далі - відповідач), в якому просить:
визнати дії Тернопільського обласного центру зайнятості щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 31.01.2019 року протиправними;
зобов'язати Тернопільський обласний центр зайнятості надати запитувану інформацію у запиті на інформацію ОСОБА_1 від 31.01.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Тернопільського обласного центру зайнятості з запитом про доходи, отримані в центрі зайнятості, в період з серпня 2016 року по теперішній час у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проте, відповідачем протиправно відмовлено у наданні інформації з підстав невідповідності звернення вимогам ст.5 Закону України "Про звернення громадян", а саме - не зазначено місця проживання заявника, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог ухвали, Тернопільським обласним центром зайнятості подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.10-12), просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що зміст звернення позивача, у якому йдеться про отримання інформації, що є персональними даними, не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації". Доступ особи до її персональних даних проводиться згідно ч.6 ст.16 Закону України "Про захист персональних даних" та Закону України "Про звернення громадян". Тернопільським обласним центром зайнятості у строки та порядки визначені законодавством було повернуто заяву ОСОБА_1 без розгляду та роз'яснено про не зазначення місця проживання заявника. Вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою суду від 05.03.2019 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 19.03.2019 року.
Ухвалою суду від 19.03.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкладено розгляд справи на 11.04.2019 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, та наголосив про порушення його права, як суб'єкта інформаційних відносин, що полягає у ненаданні відповіді на звернення надіслане електронною поштою.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві та додаткових поясненнях (а.с.25-27), просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що позивачу запропоновано надати інформацію про місце проживання з метою забезпечення захисту персональних даних від незаконного доступу до них третіх осіб в мережі Інтернет, а також ідентифікації особи заявника, оскільки на обліку в Тернопільському обласному центрі зайнятості перебувало дві особи ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, та ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2. Додатково повідомив, що за результати усного звернення 19.03.2019 року позивача надіслано на адресу останнього довідки про отриману допомогу по безробіттю.
Представник відповідача також вказала, що за надання інформації на схожі запити, які надійшли електронною поштую, посадову особу Тернопільського обласного центру зайнятості притягнено до адміністративної відповідальності за не усунення порушень законодавства про криптографічний та технічний захист (а.с. 31-32).
З огляду на викладені обставини, відповідач не вбачає у своїх діях порушень прав позивача.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що 31.01.2019 року на адресу Тернопільського обласного центру зайнятості надійшов запит на інформацію від ОСОБА_4, в якому він просив надати на електронну адресу копію довідки про доходи, отримані в центрі зайнятості, в період з серпня 2016 року по теперішній час (а.с.4). Щодо запитувача вказано лише прізвище ім'я і по батькові з адресою електронної пошти.
Тернопільський обласний центр зайнятості листом №09/408 від 06.02.2019 року повідомлено про повернення заяви без розгляду, оскільки звернення позивача не відповідає вимогам ст.5 Закону України "Про звернення громадян", а саме не зазначено місце проживання заявника (а.с.5).
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Статтею 40 Конституції України закріплено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Деталізацію наведене право отримало у Законі України "Про звернення громадян", ст.5 якого визначено вимоги до звернення.
Зокрема, вказаною законодавчою нормою визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
При цьому, згідно із ч.8 ст.5 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Як встановлено судом, 31.01.2019 року на адресу Тернопільського обласного центру зайнятості надійшов запит на інформацію від ОСОБА_4, в якому він просив надати на електронну адресу копію довідки про доходи, отримані в центрі зайнятості, в період з серпня 2016 року по теперішній час (а.с.4).
У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України "Про зайнятість населення" інформація з Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, надається та використовується відповідно до законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних".
За приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Зі змісту ст.11 Закону України "Про інформацію" слідує, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних врегульовано положеннями Закону України "Про захист персональних даних". Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Згідно термінів наведених у ст.2 Закону України "Про захист персональних даних", володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця; суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних" об'єктами захисту є персональні дані.
В той же час за визначенням п.3 ч.2 ст.8 Закону України "Про захист персональних даних" суб'єкт персональних даних має право на доступ до своїх персональних даних.
Згідно ч.6 ст.16 Закону України "Про захист персональних даних" суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.
Так п.1 ч.4 ст.16 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що у запиті зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника).
Отже, порядок надання доступу до запитуваної позивачем інформації повинен узгоджуватись із положеннями ч.6 ст.16 Закону України "Про доступ до персональних даних", тобто в разі відсутності випадків, установлених законом, фізична особа - заявник має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови зазначення прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу.
Як встановлено судом, звернення позивача про надання копії довідки про доходи, отримані в центрі зайнятості, в період з серпня 2016 року по теперішній час, не містить відомості про місце проживання заявника, а відтак оформлене без дотримання ст.5 Закону України "Про звернення громадян" та ч.6 ст.16 Закону України "Про доступ до персональних даних".
Так, відповідач листом №09/408 від 06.02.2019 року повідомив про повернення заяви без розгляду, оскільки звернення позивача не відповідає вимогам ст.5 Закону України "Про звернення громадян", а саме не вказано місце проживання заявника (а.с.5).
Водночас, з огляду на не зазначення у зверненні позивачем також реквізитів документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит, чи місця проживання, унеможливила нележну ідентифікацію особи заявника, оскільки на обліку в Тернопільському обласному центрі зайнятості перебувало дві особи ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, та ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2.
З приводу твердження позивача про те, що вказаний запит підлягає розгляду у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Як визначено ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та є відкритою.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.05.2018 року у справі №826/25226/15.
З огляду на те, що відомості про доходи, отримані в центрі зайнятості, потребують підготовки інформації та формування нового документа, а відтак не підпадають під дію ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Тернопільським обласним центром зайнятості правомірно та обґрунтовано запит на інформацію, який за своїм змістом є зверненням громадянина, розглянуто як звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Більше того, в ході судового розгляду з'ясовано, і це не заперечується позивачем, що за результати усного звернення 19.03.2019 року ОСОБА_1 згідно ч.5 ст.5 Закону України "Про звернення громадян" про надання довідок про доходи, отримані в центрі зайнятості, з серпня 2016 року по теперішній час, Тернопільським обласним центром зайнятості листом №09/1006 від 26.03.2019 року на адресу позивача вул.Бережанська, 3, с.В.Ходачків, Козівський район, Тернопільська область, 47660 (а.с.36) направлено довідку від 25.03.2019 року №247 про отриману допомогу по безробіттю з 04.08.2016 року по 01.09.2016 року (а.с.34) та довідку від 25.03.2019 року №248 про отриману допомогу по безробіттю з 03.07.2017 року по 01.08.2018 року (а.с.35), з серпня 2018 року по 26.03.2019 року позивач не отримував допомогу по безробіттю.
Наведене в сукупності свідчить про обгрунтуваність заперечень відповідача щодо необхідності забезпечення захисту персональних даних позивача при неналежному оформленні електронного запиту від 31.01.2019 року та правомірність в контексті ч.2 ст.2 КАС України оспорюваних дій відповідача при прийняті рішення щодо не відповідності звернення вимогам ст.5 Закону України "Про звернення громадян", та а тому позовні вимоги щодо визнання дій Тернопільського обласного центру зайнятості щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_1 від 31.01.2019 року до задоволення не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Тернопільського обласного центр зайнятості надати запитувану інформацію у запиті на інформацію ОСОБА_1 від 31.01.2019 року, слід зазначити, що остання є похідною вимогою від розглянутої вище (основної вимоги), у розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 КАС України, а тому також не підлягає задоволенню.
В силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України, суд приходить до висновку про правомірність оспорюваних дій відповідача при прийняті рішення щодо не відповідності звернення вимогам ст.5 Закону України "Про звернення громадян", доводи позивача та представлені ним докази не спростовують вказаних висновків суду, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.