справа № ЗД/380/3/19
з питань забезпечення позову
16 квітня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Москаля Ростислава Миколайовича розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
15.04.2019 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, заявник) про забезпечення позову, подана до пред'явлення позову. Заявник просить суд зупинити дію наказу Міністра оборони України про накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю від 12.04.2019 № 67КП, заборонивши відповідачу вчиняти дії, спрямовані на звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «д» пункту 1 частини 5 стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (через службову невідповідність), видавати наказ про виключення заявника із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Заявник також просить суд розгляд цієї заяви здійснювати за його участі.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник повідомив такі обставини:
з 1996 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України, з 2017 року - на посаді начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції. Заявнику стало відомо, що 12.04.2019 Міністр оборони України прийняв наказ № 67КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого за неналежне виконання службових обов'язків, визначених вимогами статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції підполковника юстиції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. Заявник зазначає, що цього ж дня йому стало відомо про існування ще одного наказу № 64КП від 09.04.2019 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до котрого ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, визначених вимогами статей 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність. Заявник стверджує, що його двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне і теж правопорушення, що суперечить вимогам законодавства та принципу юридичної визначеності. Стверджує, що з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на котрі здійснено посилання в наказі № 67КП від 12.04.2019 (від 25.03.2019, 04.04.2019, 09.04.2019) його не ознайомлювали; такі видані заочно, без надання можливості прийняти участь у процесі ухвалення рішення. При цьому в період з 18.03.2019 по 25.03.2019 та з 26.03.2019 по 05.04.2019 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону та у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова відповідно. ОСОБА_1 посилається на те, що видання наказу № 67КП від 12.04.2019 тягне за собою видання наказів по особовому складу про звільнення з військової служби та виключення із списків частини.
Заявник наполягає на очевидній протиправності наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та стверджує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову його буде звільнено з лав Збройних Сил України та виключено із списків особового складу, без права на пенсійне забезпечення, при цьому він та члени його сім'ї будуть позбавлені права на володіння службовим житлом. Ці обставини заявник вважає незворотніми та такими, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Частиною третьою цієї статті визначено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. З огляду на зміст заяви про забезпечення позову та наведені заявником аргументи суд вважає такі достатніми для розгляду заяви по суті та не встановив відносити цю ситуацію до виняткових, тобто таких, що потребують розгляду заяви про забезпечення позову з викликом заінтересованих сторін та їх заслуховування в судовому засіданні.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, керується такими нормами процесуального закону:
статтею 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись у двох випадках:
1) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача;
2) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його подання, керується такими міркуваннями:
заявник просить зупинити дію наказу Міністра оборони України від 12.04.2019 № 67КП про накладення дисциплінарного стягнення у формі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, заборонивши відповідачу вчиняти дії, спрямовані на звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «д» пункту 1 частини 5 стаття 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (через службову невідповідність), видавати наказ про виключення заявника із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Із змісту заяви про забезпечення позову, а також доданих до заяви документів на стадії розгляду заяви суд не встановив очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки такий наказ видано уповноваженою на його прийняття посадовою особою (Міністр оборони України) з визначених Дисциплінарним статутом підстав (неналежне виконання військовослужбовцем службових обов'язків). Встановлення правомірності/неправомірності наказу від 12.04.2019 № 67КП можливе за наслідками судового розгляду по суті справи за позовом про скасування цього наказу. Тому суд не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
ОСОБА_1 на обґрунтування необхідності забезпечення позову також посилається на те, що його буде звільнено з лав Збройних Сил України та виключено із списків особового складу, без права на пенсійне забезпечення та володіння службовим житлом, без засобів для існування.
З цього приводу суд зазначає таке:
- забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністра оборони України від 12.04.2019 № 67КП про звільнення ОСОБА_1 з військової служби матиме наслідком те, що суд фактично продовжить службові відносини заявника з роботодавцем (Міністерством оборони України) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків та виплатою заробітної плати. Отже, в такий спосіб фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному процесі;
- законодавство передбачає ефективні засоби відновлення в судовому порядку прав незаконно звільненої особи роботодавцем: 1) рішення суду про поновлення на посаді підлягає до негайного виконання; 2) за весь час вимушеного прогулу на користь незаконно звільненої особи стягується середній заробіток; 3) у випадку затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді особа вправі стягнути з роботавця середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду. Отже, суд не встановив підстав вважати, що у випадку скасування за позовом ОСОБА_1 наказу про звільнення з військової служби таке рішення суду буде неможливо виконати чи його виконання буде суттєво ускладнено.
З огляду на наведені мотиви суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки заявник згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Судові витрати не розподіляти.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Москаль Р.М.
