15 квітня 2019 р. Справа № 818/1567/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова Олега Миколайовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Хобота М. В., яка виразилась у ненаданні відповіді на питання 2-5 його заяви від 11 вересня 2017 року №433 та невиконанні законних вимог, викладених в пунктах 3, 5 цієї заяви;
- зобов'язати начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області надати відповідь на питання 2,4 його заяви від 11 вересня 2017 року № 433.
Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 23 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 скасовано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження від 23 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року. Справу в частині позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності заступника начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Хобота М.В., яка виразилася у ненаданні відповіді на питання, зазначені у пунктах 4 і 5 заяви ОСОБА_1 від 11.09.2017 № 433 та невиконанні вимоги, викладеної у пункті 5 вказаної заяви, а також щодо позовної вимоги про зобов'язання начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області надати відповідь на питання 4 зазначеної заяви направлено для продовження розгляду до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.
04.03.2019 позивач подав до суду уточнений позов до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова Олега Миколайовича, в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова О.М., що полягає в ненаданні відповіді на питання 2, 3, 4, 5 заяви від 11.09.2017 № 433 та невиконанні вимог, викладених у пунктах 3, 5 вказаної заяви;
- зобов'язати начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області надати відповідь на питання 2, 4 зазначеної заяви.
З урахуванням висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 суд відкрив провадження в частині позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова О.М., що полягає у ненаданні відповіді на питання, зазначені у пунктах 4 і 5 заяви ОСОБА_1 від 10.09.2017 № 433 та невиконанні вимоги, викладеної у пункті 5 вказаної заяви, а також щодо позовної вимоги про зобов'язання начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області надати відповідь на питання 4 зазначеної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.09.2017 позивач звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою № 433, яка містила п'ять питань. У пункті 1 заяви містилось повідомлення про злочин, інші пункти заяви були оформлені відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". Листом від 22.09.2017 № 162/13190 позивача повідомили про те, що за його заявою проведена перевірка, однак ознак кримінального правопорушення виявлено не було, у зв'язку із чим подальша перевірка була припинена.
Позивач не погодився із такими діями відповідача, оскільки на його думку, начальник Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області проігнорував вимоги заяви № 433, викладені в п. п. 4, 5 чим обмежив його право на отримання інформації.
Станом на 15.04.2019 відповідач правом на подання відзиву не скористався, позицію по справі, із посиланням на відповідні докази, не обґрунтував.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд задовольняє позовні вимоги, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою від 10.09.2017 № 433, в якій просив:
"1. внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ст. 383 КК України по факту невиконання Будильською сільською радою та ОСОБА_5 постанови Лебединського районного суду від 28.02.2017 р.;
2. якщо слідчий або інші працівники Лебединського ВП, писатимуть рапорти чи висновки в яких стверджуватимуть про відсутність в моїй заяві ознак кримінального правопорушення, прошу детально мотивувати своє рішення, назвати докази і повідомити обставини на підставі яких працівники поліції дійшли такого висновку, вказати статтю закону яка дає право слідчому робити такі висновки без проведення слідчих дій в досудовому розслідуванні, та назвати докази і зазначити обставини на підставі яких слідчий дійшов такого висновку та спростував факти викладені в моїй заяві, та описати процес здійснення слідчим оцінки обґрунтованості моєї заяви з повідомленнями про кримінальне правопорушення;
3. до внесення відомостей в ЄРДР, я забороняю проводити будь які інші дії пов'язані з даним моїм зверненням, в тому числі - робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб;
4. якщо до внесення зазначених мною відомостей в ЄРДР буде проведена будь яка перевірка з даного приводу, прошу назвати осіб які ініціювали та виконали цю перевірку, а також вказати закони якими вони керувались при проведенні перевірки;
5. якщо Лебединський ВП все ж таки буде проводити перевірку, без внесення відомостей до ЄРДР, прошу залучити мене до цієї перевірки." (а.с. 112).
Листом від 22.09.2017 № 162/13190 позивача було повідомлено про те, що за його зверненням проведена перевірка. Подальшу перевірку припинено у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення (а.с. 113).
На думку позивача, відповідачем не виконано вимоги заяви від 10.09.2017, що порушує його права на отримання інформації та у зв'язку із чим він змушений звернутись до суду для їх захисту.
Суд, з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019, погоджується із такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону).
За приписами ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
З матеріалів справи, судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 10.09.2017 № 433 була розглянута відповідачем та лише частково надана відповідь, із змістом якої позивач не погоджується.
Так, у пункті 4 заяви № 433 позивач просив у разі проведення перевірки, назвати осіб які ініціювали та виконали цю перевірку, а також вказати закони якими вони керувались при проведенні перевірки.
У пункті 5 позивач просив, у разі якщо Лебединський ВП буде проводити перевірку, без внесення відомостей до ЄРДР, залучити його такої перевірки.
Проте, листом від 22.09.2017 № К-162/13192 відповідач лише повідомив позивача про те, що перевірка за зверненням ОСОБА_1 була проведена, а ознак кримінального правопорушення не виявлено, а перевірка припинена.
Тобто, Лебединський ВП ГУНП України в Сумській області не виконав вимоги Закону України "Про звернення громадян" та не надав усієї інформації, яку просив надати позивач, а саме не було названо осіб, які ініціювали та виконали перевірку, не вказано норми закону, якими такі особи керувались при її проведенні.
Крім того, поза увагою залишено питання пункту 5 заяви щодо залучення позивача до проведення перевірки, а саме не надано ні позитивної відповіді, ні обґрунтованої відмови.
Враховуючи зазначене, суд визнає протиправною бездіяльність начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова О.М. щодо ненадання відповіді на питання, зазначені у пунктах 4 і 5 заяви ОСОБА_1 від 10.09.2017 № 433 та невиконання вимоги, викладеної у пункті 5 вказаної заяви.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2017 № 433 та надати відповідь на 4 питання заяви, з урахуванням п. 5 вказаної заяви.
Суд звертає увагу на те, що у позовних вимог позивачем невірно вказано дату заяви № 433, а саме зазначено - "11.09.2017", тоді як правильно - "10.09.2017", що є очевидною опискою позивача та підтверджено копією вказаної заяви, яка була надана позивачем (а.с. 112).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова Олега Миколайовича (вул. Тараса Шевченко, 12, м. Лебедин, Сумська область, 42200) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова Олега Миколайовича щодо ненадання відповіді на питання, зазначені у пунктах 4 і 5 заяви ОСОБА_1 від 10.09.2017 № 433 та невиконання вимоги, викладеної у пункті 5 вказаної заяви.
Зобов'язати начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2017 № 433 та надати відповідь на 4 питання заяви, з урахуванням пункту 5 вказаної заяви.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько