16 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/856/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про
- визнати протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії інваліду ІІ групи з 01.01.2014 по 02.08.2014, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесеного до 1-ої категорії державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до вимог статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2014 по 02.08.2014 ОСОБА_1 пенсії інваліду ІІ групи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесеного до 1-ої категорії державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до вимог статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У період з 01.01.2014 по 02.08.2014 законами України не було надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З огляду на це, він звернувся із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній на час призначення йому пенсії. Однак, листом Решетилівського ОУ ПФУ Полтавської області йому повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.04.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011, якою визначено розміри державної пенсії по інвалідності для осіб, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Пояснює, що вказана постанова була чинною і її положення діяли впродовж 2014 року. Зазначив, що з урахуванням положень Бюджетного кодексу України та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.01.2012 у справі №3-рп/2012, Кабінет Міністрів України має достатні правові підстави врегульовувати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011, якою визначено розміри державної пенсії по інвалідності для осіб, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, відповідач вказував, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
За змістом частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2, виданого Київською облдержадміністрацією 01.04.1993, вкладка до цього посвідчення НОМЕР_3, видана Київською облдержадміністрацією №3 01.04.1999), а також є особою з інвалідністю, згідно довідки МСЕК №022375, друга група інвалідності встановлена з у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ЛНА на ЧАЕС з 24.04.1992.
Позивач перебуває на обліку в Решетилівському ОУ ПФУ Полтавської області та отримує державну та додаткову пенсії по інвалідності як інвалід ІІ групи та учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що призначені відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
21.02.2019 позивач звернувся до Решетилівського ОУ ПФУ із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 державну пенсію (основну та додаткову) відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.
Листом Кременчуцького ОУ ПФУ Полтавської області №6/О-02 від 27.02.2019 позивача повідомлено, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачав надання повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат виходячи з наявних фінансових ресурсів, однак постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 залишалася чинною, а тому Кабінет Міністрів України мав право регулювати порядок розмір соціальних виплат. Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не передбачалось видатків на виплату пенсій у розмірі 8-мінімальних пенсій з нарахуванням додаткових підвищень.
Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із пунктом 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 9.07.2007, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Частиною першою статті 50 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04.06.2011 №3491-VI, який набрав чинності 19.06.2011, зокрема пунктом 7 частиною 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014, який набрав чинності 03.08.2014, доповнено Розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".
Крім того, 28.12.2014 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII, який набув чинності 01.01.2015, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
З 01.01.2014 Законом України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014, розділ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відтак, з 03.08.2014 Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вказаний висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2018 у справі №552/6810/17 (провадження №К/9901/24102/18), та узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.02.2018 у справі №619/2262/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72366914), від 19.06.2018 у справі №344/14522/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР ) та від 11.09.2018 у справі №522/6810/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 7639771).
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про порушення свого права на проведення перерахунку та виплату пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 позивач дізнався з листа відповідача вих. №6/О-02 від 27.02.2019, а з позовом до суду звернувся 11.03.2019, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Такий висновок суду також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.09.2018 у справі №522/6810/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 76397714).
Отже, адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Решетилівського ОУПФУ Полтавської області подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписом вказаної норми покладення такого зобов'язання на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від вчинення дій на виконання судового рішення.
Також клопотання позивача про зобов'язання відповідача виконати рішення суду негайно в межах суми платежу за один місяць задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість та наступне.
Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу пункту 1 частини першої вказаної статті негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи ту обставину, що судом питання про стягнення конкретної суми пенсії не вирішується та в якості належного способу відновлення порушеного права позивача обрано зобов'язання Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат, то відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення в частині стягнення пенсії за один місяць.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та є звільненим від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Покровська, 41, смт. Решетилівка, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 40377619) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Решетилівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Решетилівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2014 по 02.08.2014 державної пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко