Справа № 420/6833/18
04 квітня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Сидорівського С.А.,
представника позивача - Гнатенко А.В.,
представника відповідача - Грищенка С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ТОВ «Дельта Вілмар СНД» (місцезнаходження: 6481, Одеська обл., м. Южне, вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ: 33268860) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21а), за участі третьої особи на стороні відповідача Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо незадоволення заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» № 1307 від 24.09.2018 р. про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме: суму податку на додану вартість в розмірі 199 137,08 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов генерального директора ТОВ «Дельта Вілмар СНД» до Одеської митниці Державної фіскальної служби в якому просить визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо незадоволення заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» № 1307 від 24.09.2018 р. про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме: суму податку на додану вартість в розмірі 199 137,08 грн., зобов'язати Одеську митницю ДФС повторно розглянути заяву ТОВ «Дельта Вілмар СНД» №1307 від 24.09.2018 року про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів та зобов'язати Одеську митницю ДФС в установленому законодавством порядку скласти та направити до органу Держаної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з Державного бюджету України надмірно сплачених суми податку на додану вартість.
Ухвалою від 02.01.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Позивач, в обґрунтування позовної заяви зазначив, що між ТОВ «Дельта Вілмар СНД» та компанією «Alfa Trading Limited» (Малайзія) було укладено контракт №133/0816/АТ/574 від 01.08.2016р., згідно п. 1.1. якого компанія «Alfa Trading Limited» зобов'язалася здійснити поставку, а ТОВ «Дельта Вілмар СНД» прийняти та оплатити у встановленому контрактом порядку товар: рафінований дезодорований відбільний (РДВ) пальмовий стеарин Індонезійського походження у загальній контрактній кількості 200 (двісті) МТ+/- 10%, на виконання умов контракту на адресу ТОВ «Дельта Вілмар СНД» зазначений товар у загальній кількості - 200 МТ., загальною вартістю 141600,00 доларів США. Товар було заявлено до митного оформлення до Одеської митниці Державної фіскальної служби шляхом електронного декларування за митною декларацією №UА500170/2017/001121 від 22.03.2017р. із зазначенням митної вартості за основним методом - за ціною договору разом з документами, підтверджуючими заявлену митну вартість товару, однак митниця відмовила в оформлені товару шляхом видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2017 р. №UА500170/2017/00010 на підставі рішення про коригування митної вартості від 22.03.2017р. № UА 500170/2017/000003/2.
Також, позивачем зазначено, що між ТОВ «Дельта Вілмар СНД» та компанією «Alfa Trading Limited» було укладено контракт №047/0317/АТ/246 від 03.03.2017р., згідно п. 1.1. якого компанія «Alfa Trading Limited» зобов'язалася здійснити поставку, а ТОВ «Дельта Вілмар СНД» прийняти та оплатити у встановленому в контракті порядку товар: рафінований дезодорований відбільний (РДВ) пальмовий стеарин Індонезійського походження у загальній контрактній кількості 230 (двісті тридцять) МТ+/-10%, на виконання умов якого на адресу ТОВ «Дельта Вілмар СНД» надійшов зазначений товар у загальній кількості - 227 МТ., загальною вартістю 178 762,50 доларів США та який було заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією №UA500170/2017/000836 від 16.03.2017р. із зазначенням митної вартості за основним методом - за ціною договору разом з документами, підтверджуючими заявлену митну вартість товару, однак митниця також відмовила в оформлені зазначеного товару шляхом видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2017 року №UA500170/2017/00009 на підставі рішення про коригування митної вартості від 20.03.2017р. №UA500170/2017/000002/1.
Крім того, між ТОВ «Дельта Вілмар СНД» та компанією «Alfa Trading Limited» було укладено контракт №046/0317/АТ/245 від 13.03.2017р., згідно п. 1.1. якого компанія «Alfa Trading Limited» зобовязалася здійснити поставку, а ТОВ «Дельта Вілмар СНД» прийняти та оплатити у встановленому у контракті порядку товар: рафінований дезодорований відбільний (РДВ) пальмовий стеарин Індонезійського походження у загальній контрактній кількості 450 МТ+/-10%. На виконання умов контракту на адресу ТОВ «Дельта Вілмар СНД» надійшов зазначений товар у загальній кількості - 423 МТ., загальною вартістю 326 979,00 доларів США., який заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією №UA500170/2017/000835 від 16.03.2017р. із зазначенням митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) разом з документами, підтверджуючими заявлену митну вартість товару, але митницею було відмовлено в оформлені товару шляхом видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 березня 2017 року №UА500170/2017/00008 на підставі рішення про коригування митної вартості від 20.03.2017р. № UА500170/2017/000001/1.
16.06.2017 року Одеським окружним адміністративним судом винесено Постанову по справі №815/2365/17, якою визнанні протиправними та скасовані рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.03.2017 р. № 500170/2017/000003/2, 20.03.2017 р. №UA500170/2017/000002/1, від 20.03.2017 р. № UА500170/2017/000001/1.
Зазначену постанову залишено без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року та постановою Верховного суду від 11.09.2018 року по даній справі.
На підставі наведених рішень ТОВ «Дельта Вілмар СНД» звернулося до Одеської митниці ДФС із заявою №1307 від 24.09.2018 року про повернення надмірно сплачених внаслідок винесення даних неправомірних рішень коштів - ПДВ - в сумі 199 137,08 грн.
Листом №5182/10/15-70-19-02 від 19.10.2018 року Митницею відмовлено у задоволенні заяви, обґрунтувавши таку відмову тим, що «рішення суду по справі №815/2365/17 не передбачено повернення відповідних митних платежів ТОВ «Дельта Вілмар СНД» та в митниці відсутня інформація щодо рішення суду стосовно повернення сум митних платежів у справі №815/2365/17, в зв'язку з чим на час розгляду вищезазначеної заяви про повернення надмірно сплачених коштів відсутні підстави для повернення сум грошових зобов'язань з державного бюджету».
Позивач, вважає бездіяльність відповідача щодо неповернення надмірно сплачених коштів позивачу протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси.
21.01.2019 року представником Одеської митниці ДФС подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дельта Вілмар СНД» у повному обсязі, посилаючись на те, що ТОВ «Дельта Вілмар СНД» звертаючись до Одеської митниці ДФС з заявою №1307 від 24.09.2018 року не надали копій постанов Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 р. у справі №815/2365/17 та постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 у справі №815/2365/17 за адміністративним позовом ТОВ «Дельта Вілмар СНД» до Одеської митниці ДФС, які відповідають вимогам п. 6.8.8. Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 174. При цьому, відповідач у своїй відмові посилається на пункт 3 розділу III Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом МФУ 18.07.2017 № 643, яким передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені.
Зокрема, відповідач наголошує, що до заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» №1307 від 24.09.2018 р. також не було додано документів, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів - платіжних доручень або інших розрахункових документів, які підтверджують сплату податку на додану вартість в розмірі 199 137,08 грн., а тому ТОВ «Дельта Вілмар СНД» не виконано вимоги пункту 3 розділу III Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом МФУ 18.07.2017 № 643.
Задоволення вимог позивача без офіційного з'ясування того, чи були використані позивачем права зменшення своїх податкових зобов'язань відповідних податкових періодів, визначених згідно з розділом V Податкового кодексу України, які стосуються оскарженого в судовому порядку митного оформлення товарів за митними деклараціями № UA500170/2017/001104 від 21.03.2017, № UA500170/2017/001106 від 21.03.2017, № UA500170/2017/001324 від 24.03.2017 призведе до порушень положень пункту 4 частини 3 статті 2, частини 4 статті 9 КАС України, підпункту 3 пункту 180.1 статті 180, п. 187.8 статті 187, п. 190.1 статті 190, п. 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Крім того, відповідач вказує на те, що до заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» № 1307 від 24.09.2018 року не було додано доказів відсутності у позивача податкового боргу, тобто вказана заява ТОВ «Дельта Вілмар СНД» не відповідала вимогам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, п. 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затверджених наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 № 1146.
21.01.2019 року в судовому засіданні залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, так як рішення по даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
30.01.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, якою позивач просить задовольнити позов ТОВ «Дельта Вілмар СНД» в повному обсязі, відповідно до якого вважає, що посилання Відповідача безпідставними, оскільки, по-перше, як уже зазначалося в позовній заяві, пунктом 3 розділу ІІІ Порядку визначення необхідності надання рішення суду, яке набрало законної сили щодо повернення сум відповідних митних платежів лише за наявності такого рішення. Оскільки в спірних правовідносинах станом на теперішній час не існує судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо повернення Одеською митницею сум надміру сплачених грошових зобов'язань ТОВ «Дельта Вілмар СНД», подача копій постанов Одеського окружного адміністративного суду та Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/2365/17 не була необхідною.
Щодо посилання відповідача на те, що станом на час розгляду справи в Одеської митниці відсутні відомості щодо використання/невикористання позивачем права на зменшення своїх податкових зобов'язань відповідних податкових періодів, визначених згідно з розділом V Податкового кодексу України, які стосуються оскарженого в судовому порядку митних оформлень товарів, як зазначає сам відповідач у своєму відзиві, Державною фіскальною службою України листом № 26593/7/99-99-19-01-01-17 від 04 серпня 2016 року було повідомлено, про те, що митницям ДФС необхідно вживати інших заходів, зокрема, спрямовувати запити в податкову інспекцію за місцем реєстрації платника податків щодо використання/невикористання ним права зменшення своїх податкових зобов'язань відповідних податкових періодів.
Окрім того, Одеська митниця розглядала подану ТОВ «Дельта Вілмар СНД» заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань в позасудовому порядку та зобов'язана була перевірити всі необхідні обставини. За результатами всіх вжитих митницею заходів в задоволенні заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» було відмовлено виключно з тієї підстави, що відсутнє рішення суду про стягнення відповідної суми надміру сплачених грошових зобов'язань.
04.02.2019 року до суду від представника Одеської митниці ДФС надійшло заперечення проти відповіді на відзив, зі змісту якого, окрім тих фактів які наведені у відзиві, відповідач зазначає, що відповідно до ч. 4 статті 245 КАС України у випадку визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його сприяння виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Однак, відповідач також вказує, що суд не вправі втручатись у дискрецію суб'єкта владних повноважень, перебираючи на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо-організаційну специфіку роботи останнього. Отже суд не вправі перебирати на себе функції митниці до вчинення тих дій, які згідно із вказаним законодавством можуть здійснювати лише за їх розсудом.
11.02.2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду закрито провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання Одеської митниці ДФС у встановленому законом порядку скласти та направити до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 199 137,08 грн.
11.02.2019 року представником ТОВ «Дельта Вілмар СНД» в судовому засіданні подано заяву про зміну предмета позову, якою просить здійснювати розгляд справи з урахуванням наступної редакції позовних вимог ТОВ «Дельта Вілмар СНД» до Одеської митниці ДФС за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:
1. Визнати протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо незадоволення заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» №1307 від 24 вересня 2018 року про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме: суму податку на додану вартість в розмірі 199 137,08 грн.;
2. Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не складання та не направлення до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 199 137,08 грн.
3. Зобов'язати Одеську митницю ДФС повторно розглянути заяву ТОВ «Дельта Вілмар СНД» №1307 від 24 вересня 2018 року про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме суми податку на додану вартість в розмірі 199 137,08 грн.;
4. Зобов'язати Одеську митницю ДФС в установленому законодавством порядку скласти та направити до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з Державного бюджету України надмірно сплачених суми податку на додану вартість у розмірі 199 137,08 грн.;
5. Судові витрати розподілити в порядку, передбаченому ст. 143 КАС України.
15.02.2019 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про винесення окремої ухвали, яким просить суд окремою ухвалою звернутися до ДФС України з вимогою вжити заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Одеської митниці ДФС, відповідальних за неповернення ТОВ «Дельта Вілмар СНД» надміру сплачених грошових коштів.
25.02.2018 року представником Одеської митниці ДФС на адресу суду надіслано відзив на заяву про зміну предмету позову, яким просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дельта Вілмар СНД» до Одеської митниці ДФС у повному обсязі, посилаючись на ідентичні підстави зазначені в попередніх відзивах.
12.03.2019 року на адресу суду надійшло письмове пояснення представника позивача, в якому вона посилаючись на практику Верховного суду України висловлює думку щодо ухилення Одеською митницею ДФС від повернення добросовісному платнику податків надміру сплачених коштів, зловживаючи своїми правами та діючи в супереч чинному законодавству України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї позовної заяви у повному обсязі та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши адміністративний позов та додані до нього матеріали, враховуючи всі надані позивачем докази по справі, беручи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, приходить до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України, одним з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин справи.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 1 статті 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно Бюджетного та Податкового кодексів України.
Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України зазначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Пунктами 43.1, 43.2 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року № 643 визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам коштів помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.
Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затверджених наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 року №1146 з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 БК України.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року № 643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року № 643 передбачено, що у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До вказаної вище заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Згідно заяви генерального директора ТОВ «Дельта Вілмар СНД» вих. № 1307 від 24.09.2018 року адресованої начальнику Одеської митниці ДФС, а саме пункту 2 під назвою «причини виникнення такої суми коштів», генеральний директор зазначає: «Згідно постанови Верховного Суду України за справою №815/2365/17 визнано протиправним та скасованим рішенням про коригування митної вартості товарів від 22.03.2017 р. № 500170/2017/000003/2, 20.03.2017 р. №UA500170/2017/000002/1, від 20.03.2017 р. № UА500170/2017/000001/1.»
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року по справі №815/2365/17, адміністративний позов ТОВ «Дельта Вілмар СНД» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.03.2017 р. № 500170/2017/000003/2, 20.03.2017 р. №UA500170/2017/000002/1, від 20.03.2017 р. № UА500170/2017/000001/1.
Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку проведення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 року № 643 передбачено, що у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу, готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
ТОВ «Дельта Вілмар СНД» при написанні заяви, у пункті 2 потрібно було належним чином та поетапно описати обставини з яких виникли надміру сплачені суми коштів. Однак, при зверненні до Одеської митниці ДФС позивач не надав митному органу копії рішень Одеського окружного адміністративного суду та Одеського апеляційного адміністративного суду, при цьому надавши лише рішення Верховного суду від 11.09.2018 року. Отже, митний орган немає змоги виконати рішення Верховного суду та повернути надміру сплачені кошти.
Крім того, до вказаної заяви потрібно додати: копії карток відмови в прийнятті митних декларацій, копії рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, завірену належним чином копії постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року по справі №815/2365/17 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року у справі №815/2365/17, бухгалтерську довідку з зазначенням загальної суми сплачених сум зайво сплаченого ПДВ підписану бухгалтером для підтвердження виникнення надміру сплачених сум коштів.
Враховуючі вказані обставини, Одеською митницею ДФС, листом №5182/10/15-70-19-02 від 19.10.2018 року було вірно вказано ТОВ «Дельта Вілмар СНД» на відсутність підстав для повернення сум грошових зобов'язань з державного бюджету.
Вважаючи неприйняття відповідачем висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Порядок повернення надміру сплачених платежів визначається Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пунктів 1-4 Розділу ІІІ Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, платником податків до загального відділу митного органу подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.
Згідно із пунктом 11 Розділу ІІІ Порядку за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.
Отже, за результатами розгляду заяви митний орган приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів чи про відсутність підстав для повернення коштів.
За наслідками розгляду заяви позивача про повернення надміру сплачених сум митницею фактично прийнято рішення про відсутність підстав для повернення коштів. Таке рішення обґрунтоване тим, що позивачем не надано достатніх документів, що у відповідності до вимог статті 43 Податкового кодексу України є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно з частиною 8 статті 301 Митного кодексу України повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до вказаної статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Представником позивача, 15.02.2019 року на адресу суду надійшло клопотання про винесення окремої ухвали, яким просить суд окремою ухвалою звернутися до ДФС України з вимогою вжити заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Одеської митниці ДФС, відповідальних за неповернення ТОВ «Дельта Вілмар СНД» надміру сплачених грошових коштів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Вказана стаття дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.
Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення. Окрема ухвала є й реакцією на ті порушення, що не усуваються постановою.
Суд вважає за потрібне зазначити, що постановлення окремої ухвали є правом суду, під час розгляду справи суд не виявив будь-яких порушень закону з боку відповідача, що потягнуло б за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Одеської митниці ДФС, а отже клопотання представника позивача про винесення окремої ухвал задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що законодавством відповідно до ч.6 ст.264 МК визначався механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.
У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) мала бути повернута декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ще у Постанові від 12.11.2014 року (справа № 21-491а14) та від 12.05.2015 (справа № 21-161а15).
Відтак, враховуючи наведені вище норми матеріального права та встановлені обставини справи, а також беручи до уваги, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову у спосіб, обраний позивачем згідно заяви про зміну предмету позову.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачі як суб'єкти владних повноважень довели правомірність оскаржуваних дій. Натомість доводи позивача, з огляду на вище викладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову.
Таким чином, Одеська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 194, 243, 256 КАС України,-
В задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дельта Вілмар СНД» (місцезнаходження: 6481, Одеська обл., м. Южне, вул. Індустріальна, 6, код ЄДРПОУ: 33268860) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21а) про визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо незадоволення заяви ТОВ «Дельта Вілмар СНД» № 1307 від 24.09.2018 р. про повернення з державного бюджету України надмірно сплачених коштів, а саме: суму податку на додану вартість в розмірі 199 137,08 грн. - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.М. Токмілова
.