Справа № 420/936/19
10 квітня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Захарчук О.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Голови громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» до Начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Конюхова Дмитра Валерійовича про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні інформації та зобов'язання надати відповідь на інформаційний запит,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов Голови громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» ОСОБА_1 до Начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Конюхова Дмитра Валерійовича в якому позивач просить:
визнати протиправними дії начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса підполковника Конюхова Д.В. щодо відмови у наданні інформації на запит Голови громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» ОСОБА_1 від 17.12.2018 року;
зобов'язати начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підполковника Конюхова Д.В. надати відповідь на інформаційний запит Голови громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» ОСОБА_1 від 17.12.2018 року.
Позов вмотивовано наступним.
17 грудня 2018 року, відповідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», на адресу ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підполковника Конюхова Д.В. направлено інформаційний запит про надання інформації щодо призначення та проведення службового розслідування за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеса.
19 грудня 2018 року за вих. №5913 ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підполковником Конюховим Д.В. відмовлено у наданні інформації з наступних підстав:
Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених, законом.
Враховуючи, що отримання запитуваної інформації, яка викладена у листі від 17.12.2018 р. №5925, потребує дуже тривалого часу та передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, які відповідно до Постанови КМУ № 740 від 13 липня 2011 р «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк проведення великої загальної роботи КЕВ м. Одеси, що унеможливлює надання відповідної інформації.
Згідно до частини 2 ст. 21 Закону № 2939-VI, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Враховуючи вище викладене, відповідно до частини 3 ст. 22 Закону № 2939-VI, особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком інформації, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.
На думку позивача відмова у наданні відповіді із вказаних підстав суперечить приписам Закону України «Про доступ до публічної інформації», що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 21.02.2019 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).
Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача 01.03.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 65501 06518639 (а/с. 14).
Відзив відповідачем у встановлений судом строк не наданий.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
17 грудня 2018 року Головою громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» ОСОБА_1 на адресу ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підполковника Конюхова Д.В. направлено інформаційний запит:
«ГО «Міжрегіональна правозахисна група «ЗАХИСТ», керуючись вимогами ст.ст. 21-22 Закону України «Про громадські об'єднання», ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції», а також Статуту, серед іншого здійснює заходи, направлені на запобігання та протидію корупції.
Відповідно акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса від 24.05,2018 року № 08-11/26, встановлені факти необґрунтованих витрат бюджетних коштів на виплату заробітної плати разом з зайво перерахованим соціальним внеском на загальну суму 646 577, 48 грн., виплати премії разом з перерахованим соціальним внеском на суму 17132, 27 грн., а всього бюджетних коштів на загальну суму 663 709,75 грн.
У зв'язку із викладеним, прошу надати інформацію (з додаванням відповідних копій) про дату та номер наказу проведення службового розслідування за наведеними фактами, дату складання акту службового розслідування, дату та номер наказу про притягнення винних до відповідальності, а також тю вжиті заходи щодо відшкодування збитків, з наданням копій підтверджуючих документів.
Згідно із ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Крім того, при наданні відповіді просимо звернути увагу та дотримуватись Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України №ю від 29.09.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».
Інформацію прошу надати у встановлений законом строк засобами поштового зв'язку та на електронну адресу (mpgzaxist@gmail.com).»
19 грудня 2018 року за вих. № 5913 ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підполковником Конюховим Д.В. відмовлено у наданні інформації з наступних підстав:
Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених, законом.
Враховуючи, що отримання запитуваної інформації, яка викладена у листі від 17.12.2018 р. № 5925, потребує дуже тривалого часу та передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, які відповідно до Постанови КМУ № 740 від 13 липня 2011 р «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк проведення великої загальної роботи КЕВ м. Одеси, що унеможливлює надання відповідної інформації.
Згідно до частини 2 ст. 21 Закону № 2939-VI, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Враховуючи вище викладене, відповідно до частини 3 ст. 22 Закону № 2939-VI, особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком інформації, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 34 Конституції України закріплює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
За змістом частин першої, другої статті 7 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-XII «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657-XII) право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
За приписами статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом
Право на доступ до публічної інформації гарантується, з поміж іншого, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI).
Частинами першою-третьою статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
За змістом частин першої, другої статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Частиною четвертою цієї ж статті закріплено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка в силу статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, закріплює, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у пунктах 47, 48 Рішення від 28 листопада 2013 року у справі «Австрійська асоціація за збереження, зміцнення і створення економічно здорової сільськогосподарської і лісової власності проти Австрії» (заява № 39534/07) зазначив таке. Суд встановив, що причини, на які покликалися місцеві органи влади, пояснюючи відмову в запиті асоціації-заявника про доступ до рішень Комісій, були хоча і «відповідними», проте не «достатніми». У той час як до завдань Суду не входить визначення того, у який спосіб Комісія мала і могла надати доступ до своїх рішень, Суд визнає, що повна відмова надати доступ до будь-якого з її рішень була диспропорційною. Комісія, яка за власним вибором мала інформаційну монополію щодо рішень, позбавила асоціацію-заявника можливості проводити дослідження щодо однієї з дев'яти австрійських земель, а саме - землі Тіроль, і у в ефективний спосіб брати участь у законодавчому процесі, що передбачав внесення поправок у законодавство з операцій щодо нерухомого майна у землі Тіроль. Таким чином, Суд дійшов висновку, що втручання у право заявника на свободу вираження не можна вважати таким, яке є необхідним у демократичному суспільстві. Отже, відбулося порушення статті 10 Конвенції.
Саме на таке застосування норм закону вказує Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2019 року по справі № 820/4258/17 (провадження №№К/9901/295/18, К/9901/1717/18), висновки якого суд застосовує до спірних правовідносин по цій справі згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, зокрема ВС зазначив:
«Встановлений статтею 22 Закону № 2939-VI перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Натомість у листі від 7 серпня 2017 року ГТУЮ у Харківській області в порушення частини четвертої статті 22 Закону № 2939-VI не навів установлених у цій статті підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, що свідчить про очевидну необґрунтованість відмови та, відповідно, її протиправність.
Правильними є й висновки судів про помилковість доводів відповідача про те, що відповідь на інформаційний запит позивача передбачає створення нової інформації, оскільки в даному випадку йдеться про переведення вже існуючої у відповідача інформації в електронний вигляд, тобто надання інформації, яка вже існує та розпорядником якої є відповідач.
За переконанням суду касаційної інстанції, незаконна відмова у задоволенні запиту на інформацію становить порушення гарантованих статтею 34 Конституції України на статтею 10 Конвенції право на інформацію.
Водночас Верховний Суд зауважує на такому.
Аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону № 2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну. У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена
Аналіз установлених судами обставин справи та доводів відповідача не дають підстав для висновку про відсутність у ГТУЮ у Харківській області технічної чи ресурсної можливості переведення в електронну форму запитуваних позивачем документів, а так само про те, що таке переведення та надсилання на електронну пошту позивача покладе на відповідача надмірний тягар.
Отже, відповідач був зобов'язаний задовольнити вказаний запит ОСОБА_1 і надати скановані копії запитуваних документів, а суди, допустивши неправильне тлумачення закону та частково задовольняючи позов, обрали неправильний спосіб захисту порушеного права позивача на інформацію та помилково поклали на ГТУЮ у Харківській області обов'язок надати позивачу право робити виписки, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які носії інформації тощо запитувані ним накази.».
Як встановлено судом, ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача (Начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Конюхова Д.В.) 01.03.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 65501 06518639.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження по справі (ч.5 ст.162 КАС України).
Отже, з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження по справі (01.03.2019 року) до винесення рішення по суті спору (10.04.2019 року) пройшло 40 днів. Відзив відповідачем не надано.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст. 159 КАСУ).
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАСУ).
Начальник квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Конюхова Д.В. є посадовою особою суб'єкта владних повноважень, яким відзив не подано, а також на повідомлені причини, у разі їх наявності, які унеможливили подання відзиву.
Тому, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.
Разом з цим, суд, оцінюючи відповідь на запит №5913 від 19.12.2018 року, яка надана позивачу, дійшов висновку про її необґрунтованість.
Так, відповідач зазначає: «Згідно до частини 2 ст. 21 Закону № 2939-VI, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Враховуючи вище викладене, відповідно до частини 3 ст. 22 Закону № 2939-VI, особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком інформації, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту».
При цьому, відповідачем не повідомлено позивачу який саме обсяг має запитувана інформація і яку суму фактичних витрати на копіювання та друк повинен відшкодувати позивач.
А тому, твердження відповідача про те, що позивач не оплатив фактичних витрат не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про задоволення заявлених Головою громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» позовних вимог повністю.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 139, 183, 189, 190, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Голови громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» до Начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Конюхова Дмитра Валерійовича про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні інформації та зобов'язання надати відповідь на інформаційний запит - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса підполковника Конюхова Д.В. щодо відмови у наданні інформації на запит громадянина ОСОБА_1 від 17.12.2018 року.
Зобов'язати начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підполковника Конюхова Д.В. надати відповідь на інформаційний запит громадянина ОСОБА_1 від 17.12.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Голова громадської організації «Міжрегіональна правозахисна група «Захист» ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, телефон: НОМЕР_3, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
Начальник квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси Конюхова Дмитра Валерійовича - адреса: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, телефон: (048) 722-14-34
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.