ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" квітня 2019 р. справа № 300/233/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі-Відповідач) з позовними вимогами: - визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 13.04.2018 про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №850; - зобов'язати МВС України прийняти рішення, яким призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 317875 гривень з врахуванням раніше виплаченої допомоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня отримання ухвали.
Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, є пенсіонером МВС та інвалідом 2 групи. Інвалідність отримав у зв'язку з проходженням служби. В 2017 році під час повторного медичного огляду позивачу встановлено вперше другу групу інвалідності та 65 % втрати професійної працездатності. У зв'язку з встановлення позивачу інвалідності, він звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №850. Ліквідаційною комісією Управління МВС в Івано-Франківській області заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги разом з доданими до неї документами направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття відповідного рішення.
Відповідачем відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав для її призначення, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку №850 не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Не погоджуючись із даною відмовою відповідача, позивач звернувся в суд із адміністративним позовом. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у задоволенні його позову відмовлено. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1, задоволено частково постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі №809/1621/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до МВС України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення з питання призначення і виплати ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги. Зобов'язано МВС України прийняти рішення з питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
13.04.2018 відповідачем прийнято рішення у формі висновку, в якому позивачу нараховано одноразову грошову допомогу з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 317 875,0 грн., але в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено. Не погоджуючись із даною відмовою відповідача, позивач звернувся в суд із даним адміністративним позовом.
Відповідач скористався своїм правом і подав до суду відзив, що міститься в матеріалах справи (а.с.43-48). У відзиві, відповідач не погоджується із доводами, наведеними у позовній заяві та на обґрунтування своїх заперечень зазначив, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №809/1621/17, Міністерством внутрішніх справ України 13.04.2018 прийнято рішення з питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та затверджено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав для її призначення, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку №850 не дає йому права на отримання грошової допомоги.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, що підтверджується пенсійним посвідченням від 14.02.2014 (а.с.15).
28.09.2006 за результатами первинного обстеження МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та виплачено страхову суму в розмірі 2125,00 грн.
06.03.2017 за результатами повторного обстеження МСЕК позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності з 06.02.2017, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ №0779915 від 06.03.2017 (а.с.20).
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія АГ №0023672 від 06.03.2017 позивачу встановлено 65% втрати працездатності (а.с.19).
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою (рапортом) до ліквідаційної комісії Управління МВС в Івано-Франківській області щодо проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, у зв'язку із тим, що позивач отримав 2 групу інвалідності та встановлено новий відсоток втрати працездатності внаслідок захворювання, отриманого при виконанні службових обов'язків.
Ліквідаційною комісією Управління МВС в Івано-Франківській області заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги разом з доданими до неї документами направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття відповідного рішення.
05.04.2017 Міністерством внутрішніх справ України відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав для її призначення, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами пункту 4 Порядку №850 не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Не погоджуючись із даною відмовою Міністерства внутрішніх справ України, позивач 27.11.2017 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі №809/1621/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №876/880/18, апеляційну скаргу ОСОБА_1,задоволено частково постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 у справі №809/1621/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до МВС України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення з питання призначення і виплати ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги. Зобов'язано МВС України прийняти рішення з питання призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.22-26).
30.03.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №809/1621/17 (а.с.9).
На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №809/1621/17, Міністерством внутрішніх справ України 13.04.2018 прийнято рішення з питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та затверджено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.8).
Згідно наданого письмового відзиву (а.с.43-48) відповідачем, затверджено висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, з огляду на те, що виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Так як після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850- немає.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у формі висновку від 13.04.2018, в якому ОСОБА_1, нараховано одноразову грошову допомогу з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 317 875,00 грн., але в призначенні та виплаті зазначеної одноразової грошової допомоги відмовлено, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до цієї статті постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції ( далі - Порядок № 850).
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Як зазначалось судом вище, відмова відповідача в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги грунтується на тому, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, а тому правових підстав для призначення ОСОБА_1, одноразової грошової допомоги відповідно до постанови №850 від 21.10.2015 - немає.
Суд вважає, що така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства і грунтується на неправильному тлумаченні змісту пункту 4 Порядку № 850, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Наведені підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Судом не встановлено жодної із вказаних підстав при розгляді цієї справи, також не зазначено наявності таких й відповідачем.
Відповідно до положень пункту 4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що Законом України «Про міліцію», не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Суд констатує, що вичерпний перелік підстав, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач при відмові в призначенні одноразової грошової допомоги, вказана норма не містить.
Наведена позиція відображена також і у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі №809/1621/17 за позовом ОСОБА_1 до МВС України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, що набрала законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17, від 18 жовтня у справі № 369/13187/17, від 28.02.2019 у справі №816/1699/18.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду і встановлення інвалідності, не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 13.04.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №850 підлягають до задоволення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу суд зазначає таке.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», зазначив, що «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 13.04.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №850.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вулиця Богомольця, 10, м. Київ, 01601) призначити та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Гринява, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78734) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 317875 гривень з врахуванням раніше виплаченої допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Скільський І.І.