16 квітня 2019 р. справа № 400/720/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв,54018
про:визнання протиправним та скасування рішення від 12.10.2018 № 65/4-з та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №65/4-3 від 12.10.2018 р.; зобов'язати відповідача перевести з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі-Закон №889), за заявою від 20.09.2018 р. №3606; зобов'язати здійснити призначення та розрахунок пенсії відповідно до Закону №889 згідно поданих довідок про заробітну плату з 20.09.2018 р. з виплатою різниці пенсії за минулий час.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у позивача при наявності стажу державної служби понад 20 років є право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України №889.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу до стажу державної служби не може бути зараховано періоди роботи в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання.
Ухвалою від 18.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач з 15.09.2018 року перебуває на обліку у Центральному об'єднаному управлінні Пенсійному фонді України м. Миколаєва Миколаївської області як пенсіонер та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09.07.2004 року № 1058 (далі-Закон №1058).
20.09.2018 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила перевести її з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889. До заяви позивач надала довідки про складові заробітної плати від 20.09.2018 р. №10297/9/14-29-05-02-15, №10299/9/14-29-05-02-15.
Рішенням від 12.10.2018 р. №65/4-з відповідач відмовив позивачу у переході на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889, оскільки на день звернення до стажу державної служби можливо зарахувати лише період з 16.07.2013 р. по 31.12.2013 р. Обґрунтовуючи своє рішення, відповідач зазначив, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Таким чином, при визначенні стажу державної служби відповідачем не врахований період роботи позивача у зв'язку з присвоєнням спеціальних чи персональних звань в наступних періодах: з 04.03.1994 до 15.07.2013 р. та з 01.01.2014 по 20.09.2018 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 (далі-Закон №3723, який втратив чинність на підставі Закону №889 від 10.12.2015, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на вищезазначену норму, можна дійти висновку, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 .
Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 295/16375/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби через незарахування періоди роботи в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 503-р.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 503-р віднесено посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань, до категорій посад державних службовців. При цьому, дане розпорядження не містить застережень про те, що працівники державних податкових інспекцій, які мають спеціальні звання, не є державними службовцями.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працювали в державних органах та їх апараті, визначав Закон Закону України "Про державну службу" № 3723 (чинний на час спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 цього Закону №3723, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому, Закон №3723 застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 4 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 509).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №509, Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади.
Отже, у спірних періодах позивач займала посаду державної служби в органі державної податкової служби та була державним службовцем відповідно до Закону № 3723.
Також, відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Таким чином, відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби періоди роботи позивача в у державній податковій службі з 04.03.1994 до 15.07.2013 р. та з 01.01.2014 по 20.09.2018 р., відтак спірне рішення є протиправним.
Частиною 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, а тому і перерахунок слід здійснити з дня подачі заяви позивачем.
Оскільки пенсію позивачу вже призначено у 2018 р., повторне призначення пенсії нормами чинного законодавства не передбачено, з урахуванням протиправності спірного рішення відповідач зобов'язаний перевести позивача на пенсію відповідно до Закону №889, здійснити перерахунок з виплатою різниці за минулий час з дати звернення позивача із відповідною заявою (з 20.09.2018 р.).
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач в ході розгляду справи не довів правомірності своїх дій та рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог.
За правилами ст. 139 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №95 від 12.03.2019 р. і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 4125753) від 12.10.2018 р. №65/4-з.
3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 4125753) перевести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на пенсію відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» з 20.09.2018 року.
4. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 4125753) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) відповідно до Закону України від 20.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» згідно поданих довідок про заробітну плату з 20.09.2018 р. з виплатою різниці за минулий час.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 768,40 грн.
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз