про відмову в забезпеченні позову
16 квітня 2019 р.
№ 400/1108/19
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом:
Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоряне" Інституту садівництва національної академії аграрних наук України", Жовтневе, Первомайський район, Миколаївська область, 55275
до відповідача:
Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:
визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
15 квітня 2019 року Державне підприємство "Дослідне господарство "Зоряне" Інституту садівництва національної академії аграрних наук України" звернулось до Головного управління ДФС у Миколаївській області з вимогою про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення від 03.04.2019 № 00021571406. Разом з адміністративним позовом позивач надав заяву про забезпечення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Згідно з нормами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що відповідно до підпункту 14.1.75 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума зазначена по оскаржуваному рішенні, після спливу 10 днів з моменту отримання податкового повідомлення - рішення стане податковим боргом, внаслідок чого виникнуть наслідки передбачені ст.ст. 88, 94 Податкового кодексу України, що фактично паралізує роботу підприємства. Крім того, це негативно вплине на ділову репутацію позивача на ринку сільськогосподарських товарів та спричинить втрату врожаю.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 10 днів після отримання ним рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 03.04.2019 № 00021571406 звернувся до суду з позовом, а відтак згідно з абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України спірне грошове зобов'язання, визначене в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях, є неузгодженим і обов'язок з його сплати у позивача не настав.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді клопотання суд повинен встановити чи є хоча б одна з зазначених вище обставин та навести мотиви для задоволення клопотання.
В обґрунтування свого клопотання позивач, всупереч приписам частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду доказів на підтвердження однієї з зазначених вище вимог для забезпечення позову.
Також судом враховується, те, що зупинення дії податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області № 00021571406 від 03.04.2019 року за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на наведене, вжиття заходів забезпечення позову у вказаний спосіб не відповідає засадам інституту забезпечення адміністративного позову, а тому з урахуванням відсутності обґрунтування, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоряне" Інституту садівництва національної академії аграрних наук України" про забезпечення позову відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.М. Мельник