справа №1.380.2019.001819
з питань забезпечення позову
16 квітня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування ухвал,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Львівської міської ради (далі-відповідач, ЛМР), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 додатку 1 до ухвали ЛМР від 26.02.2015 №4366 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на земельних торгах (аукціонах)»;
- визнати протиправними та скасувати ухвалу ЛМР від 20.09.2018 №3939 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону».
Провадження у справі не відкрито.
Одночасно з позовною заявою позивачем 15.04.2019 (вх.12758) подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборони ЛМР вчиняти дії, пов'язані з розпорядженням та використанням земельної ділянки площею 0,3052 га у АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) до закінчення вирішення спору;
- зупинення дії ухвали ЛМР №3939 від 20.09.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону» до закінчення вирішення спору.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваних ухвал ЛМР допущено численні порушення діючого законодавства при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної ділянки. Позивач припускає, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Зазначає, що вчинення будь-яких дій відповідачем щодо відчуження земельної ділянки, користувачем якої є позивач, до прийняття рішення по суті спору, може призвести до заподіяння позивачу матеріальної шкоди, оскільки зазначена територія перебуває у постійному користуванні позивача.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про її необґрунтованість, мотивуючи це наступним.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Предметом оскарження є пункт 1 додатку 1 до ухвали ЛМР від 26.02.2015 №4366 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або для права оренди на земельних торгах (аукціонах)» та ухвала ЛМР від 20.09.2018 №3939 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону».
Позивач просить забезпечити позов шляхом заборони ЛМР вчиняти дії, пов'язані з розпорядженням та використанням земельної ділянки площею 0,3052 га у АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та зупинити дію ухвали ЛМР №3939 від 20.09.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 для продажу на земельних торгах у формі аукціону» з огляду на те, що вчинення будь-яких дій відповідачем щодо відчуження спірної земельної ділянки, користувачем якої є позивач, до прийняття рішення по суті спору, може призвести до заподіяння позивачу матеріальної шкоди, оскільки зазначена територія перебуває у постійному користуванні позивача.
Дослідивши вказані обставини, суд встановив, що такі заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем позовними вимогами.
Інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявником не наведено.
Заявником не подано доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних в заяві заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи унеможливлення в подальшому виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого вони звернулися.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.П. Хома