11 квітня 2019 року справа № 340/612/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. Ак. Корольова,26, м. Кропивницький,25030
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні інформації на його запит від 17.01.2019 року, викладену у службовому листі від 22.01.2019 року за №ПІ-12/0-20/0/63-19;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у визначений судом строк повторно розглянути його запит від 17.01.2019 року, з урахуванням висновків суду по справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.01.2019 року позивач, як журналіст газети «Аграрне життя», звернувся, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із запитом про надання публічної інформації. Листом від 22.01.2019 р. за №ПІ-12/0-20/0/63-19 відповідач відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації.
Не погодившись із вказаними діями відповідача, вважаючи, що ненадання інформації на запит таким, що порушує норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" та суперечить інтересам громадськості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 11.03.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У строк встановлений судом відповідач надав на адресу суду відзив, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи позов таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач мотивує тим, що він не є розпорядником запитуваної інформації в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому лист від 22.01.2019 р. №ПІ-12/0-20/0/63-19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.28-31).
08.04.2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої встановлено, що позивач не погоджується з доводами відповідача, оскільки відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства (а.с.36-40).
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та, згідно ст.ст.257,263 КАС України, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є журналістом газети «Аграрне життя» (а.с.16).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою слугувала відповідь Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на звернення позивача, в якій зазначено, що запитувана інформація не є готовими продуктами інформації та не підпадає під ознаки публічної інформації, розпорядником якої є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI зі змінами та доповненнями, (далі-Закон № 2939-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.1 Закону № 2939-VI).
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно ч.4 ст.13 Закону № 2939-VI, усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Пунктом 6 ч. 1 статті 14 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частиною 1 ст.19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію, відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від протиправних рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Предметом заявленого позивачем спору, є відмова в наданні інформації/ дії по відмові в наданні запитуваної інформації, що є порушенням прав позивача на доступ до публічної інформації.
Аналіз визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у статті 13 Закону № 2939-VI, свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, у тому числі інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень, згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом про надання публічної інформації щодо надання копій:
- судових рішень, які набрали законної сили у 2018 році та якими затверджено/схвалено мирові угоди та /або угоди про примирення, укладені між Головним управлінням, як орендодавцем земель державної власності сільськогосподарського призначення, та фізичними і юридичними особами, орендарями таких земель, при врегулюванні спорів про поновлення договорів оренди землі;
- мирових угод та(або) угод про примирення (з додатками), згаданих вище (а.с.18)
Судом встановлено, що на зазначений вище запит листом від 22.01.2019 року №ПІ-12/0-20/0/63-19 було надано відповідь. Так, у вказаному листі відповідачем, зокрема, зазначено, що відповідно до приписів Закону України "Про доступ до судових рішень", всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Також Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області зазначено, що згідно з ст.ст.3,4 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції ДСА України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. ЄДРСР - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку і надання електронних копій судових рішень. Також відповідачем роз'яснено, що судові рішення внесені до Реєстру є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.20-21).
Разом з тим, аналізуючи вимоги запиту ОСОБА_1 суд вказує, що зазначений запит не містить наведення конкретної вимоги, яка має бути виконана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Формулювання « прошу надати копії:
- судових рішень, які набрали законної сили у 2018 році та якими затверджено/схвалено мирові угоди та /або угоди про примирення, укладені між Головним управлінням, як орендодавцем земель державної власності сільськогосподарського призначення, та фізичними і юридичними особами, орендарями таких земель, при врегулюванні спорів про поновлення договорів оренди землі;
- мирових угод та(або) угод про примирення (з додатками), згаданих вище», унеможливлює здійснення перевірки на відповідність та аналізу відповіді, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки, вимоги запиту не розкривають інформації, на яку необхідно надати відповідь.
При цьому, суд звертає увагу, що з аналізу положень статей 1 та 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", слідує, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, зокрема органів місцевого самоврядування та рішення яких є обов'язковими для виконання. Тобто визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тому, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність установленого судом факту їх порушення.
З урахуванням наведених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані права, свободи чи інтереси такої особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016р. у справі №К/800/40668/15.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є неналежна, на думку позивача, поведінка відповідача, яка полягає у неналежному здійсненні розгляду відповідачем його запиту, у зв'язку із чим позивач просить суд зобов'язати відповідача повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 17.01.2019 р.
В той же час, з наявних в справі матеріалів вбачається, що за результатами розгляду поданого позивачем запиту відповідачем надана відповідь, тобто запит позивача розглянуто.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідач на час розгляду даної справи не володіє запитуваною позивачем інформацією та не має обов'язку володіти нею і надавати її запитувачам, таким чином відповідач діяв правомірно.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко