ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" квітня 2019 р. Справа № 300/677/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні клопотання про витребування доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про стягнення недоотриманої пенсії,-
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про стягнення недоотриманої пенсії.
12.04.2019 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування доказів. Позивач на обґрунтування зазначає, що відповідачем розмір пенсії неправомірно нарахований ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, а саме обмежуючи період виплат пенсії трьома роками до дня звернення за отримання пенсії. На підставі наведеного просить витребувати у відповідача інформацію про розмір неодержаної пенсії ОСОБА_2 з моменту припинення її виплати.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно приписів частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подано позивачем разом із поданням позовної заяви.
Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Крім цього відповідно до пункту 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак в клопотанні про витребування додаткових доказів позивачем не обґрунтовано неможливість подання вказаного клопотання разом з позовною заявою з причин, що не залежали від нього та не вказано вжитих ним заходів для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Таким чином клопотання позивача про витребування доказів до задоволення не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 79, 80, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя ,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Шумей М.В.