(про залишення позовної заяви без розгляду)
10 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/3554/19
категорія 108050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Романівської районної ради Житомирської області до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, Третя особа: Романівська центральна районна лікарня, про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Романівська районна рада Житомирської області звернулася з позовом до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 21.03.2019року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
02.04.2019року в ході підготовчого судового засідання в даній справі від представника Відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В судовому засіданні представник Відповідача, Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, вказане клопотання підтримав і пояснив, що відповідно до вимог п.16 ч.6 ст.55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова районної лише за рішенням відповідної районної ради має право звернутися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів. Як зазначив представник Відповідача, на час подання такої позовної заяви було відсутнє рішення Романівської районної ради щодо подання до суду такого позову, що виключає право на подання такого позову і є підставою для залишення позову без розгляду.
Представник Позивача, Романівської районної ради Житомирської області, проти задоволення клопотання заперечила. Підтвердила відсутність рішення Романівської районної ради щодо подання до суду такого позову. Разом з тим, представник Позивача вважає, що право голови ради на подання вказаного позову ґрунтується на Регламенті роботи ради, затвердженого рішенням Романівської районної ради від 23.12.2015року.
Представник Третьої особи, Романівської центральної районної лікарні, в судове засідання не прибув, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши доводи представників сторін, суд робить висновок щодо наявності підстав для задоволення клопотання представника Відповідача з огляду на таке.
Даний адміністративний позов від 20.03.2019року підписано на подано до суду головою Романівської районної ради Житомирської області. Як зазначено в позові, позовними вимогами Позивача є визнання протиправними дії та рішення (розпорядження) Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, як місцевого органу виконавчої влади, щодо призначення та проведення конкурсу на зайняття посади головного лікаря Романівської центральної районної лікарні.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Таке обмеження щодо можливості звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративної юрисдикції містить і пункт 5 частини першої статті 19 КАС України, зі змісту якого випливає, що суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, можливість звернення суб'єкта владних повноважень, до яких відноситься Позивач, до суду адміністративної юрисдикції повинна бути пов'язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.
Основі засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регулюються правовими нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997року N 280/97-ВР (надалі - Закон N 280/97-ВР).
За змістом ч.2 ст.10 цього ж Закону N 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Повноваження районних і обласних рад врегульовані правовими нормами глави четвертої Закону N 280/97-ВР.
Зокрема, приписами пункту 30 частини 1 статті 43 Закону N 280/97-ВР прямо передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної ради вирішуються, окрім іншого, питання про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.
Повноваження та правовий статус голови районної ради визначені правовими нормами статті 55 Закону N 280/97-ВР.
Так, відповідно до вимог п.16 ч.6 ст.55 цього ж Закону голова районної ради лише за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів.
Таким чином, з огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв'язку суд робить висновок, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з таким законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть позовних вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для такого звернення.
В даному випадку такою правовою можливістю для звернення Позивача до суду є виключно наявність відповідного рішення районної ради, прийнятого на своєму пленарному засіданні, про звернення до суду щодо визнання незаконними конкретних актів (розпоряджень) Відповідача.
При цьому суд зазначає про помилковість доводів представника Позивача щодо ототожнення загальних положень Регламенту ради із конкретним рішенням районної ради, прийнятого на пленарному засіданні, про звернення до суду щодо визнання незаконними конкретних актів (розпоряджень) Відповідача.
Таким чином, статус голови районної ради та наявність у нього процесуальної дієздатності самі по собі не створюють права та підстав для звернення до суду з даним позовом і не характеризують його як належного Позивача у даній справі. Тобто, певні права та повноваження голови районної ради не можуть ототожнюватися із повноваженнями самої районної ради, які підлягають вирішенню виключно на її пленарних засіданнях.
Відсутність рішення Романівської районної ради Житомирської області, прийнятого на пленарному її засіданні, про звернення до суду щодо визнання незаконними конкретних актів (розпоряджень) Відповідача виключає право голови цієї ж районної ради на звернення до суду з даним позовом.
За таких обставин суд робить висновок про відсутність у голови Романівської районної ради Житомирської області, як Позивача, права звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Керуючись статтями 2, 90, 183, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Романівської районної ради Житомирської області до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст ухвали складено 15.04.2019року.