про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
16 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 260/521/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (вул. Дмитрова, 15, м. Мукачево, Закарпатська область, 89601, РНОКПП НОМЕР_1) до Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 (вул. Садова, 25 А, оф. 8, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600) про визнання постанови (рішення) відповідача протиправною та її скасування, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 від 27.03.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58730925 з виконання виконавчого напису № 25333 від 31.10.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 303/04-Ж-08 від 28.02.2008 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в загальному розмірі 34888,71 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім доларів США 71 цент) дол. США; 2) стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив вжити заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом постановлення ухвали про зупинення виконавчого провадження № 58730925, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 з виконання виконавчого напису № 25333 від 31.10.2017 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 303/04-Ж-08 від 28.02.2008 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в загальному розмірі 34888,71 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім доларів США 71 цент) дол. США.
Заява мотивована тим, що в позові наведено обґрунтування неправомірності вказаної постанови, однак відповідач активно вчиняє виконавчі дії по примусовому виконанню. Зокрема, винесено постанову від 27.03.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди - в розмірі 3488 дол. США 87 центів по даному виконавчому провадженню та постанову від 27.03.2019 року про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд констатує, що існує вичерпний перелік заходів, які може застосувати суд при вирішенні питання щодо забезпечення позову, однак, позивач в заяві про забезпечення позову просить вжити заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом постановлення ухвали про зупинення виконавчого провадження № 58730925, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 з виконання виконавчого напису № 25333 від 31.10.2017 року.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
До того ж, забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Касаційного адміністративного суду № 826/14722/17 від 12 червня 2019 року.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, предмет позову, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про: складність чи унеможливлення виконання рішення суду; чи існування очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Крім того, визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 від 27.03.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58730925 з виконання виконавчого напису № 25333 від 31.10.2017 року є предметом позову та розгляду справи по суті, таким чином, забезпечуючи заяву з підстав незаконності дій відповідача буде фактично вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Зокрема, судом зазначається, що позовні вимоги, які сформульовані позивачем, в тому числі й заявником, у випадку задоволення позову, права та інтереси останнього (у випадку їх порушення на час ухвалення рішення суду) будуть поновлені самим фактом ухвалення рішення суду.
Слід зазначити, що враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватних виконавців дані справи вирішуються судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Також, в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження доводів та обставин вказаних в заяві про забезпечення позову і такі не були додані до даної заяви.
Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована лише тим, що у разі незупинення виконавчого провадження № 58730925, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого напису № 25333 від 31.10.2017 року, на підставі якого винесено постанову від 27.03.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 3488 дол. США 87 центів по даному виконавчому провадженню та постанову від 27.03.2019 року про арешт майна боржника, якою накладено арешт на рухоме та нерухоме майно позивача, звернення стягнення на вказане майно, поновлення порушених прав заявника буде значно ускладнено в разі задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить вищенаведеному законодавству.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить захист його інтересів.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з статтею 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Таким чином, судом не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (вул. Дмитрова, 15, м. Мукачево, Закарпатська область, 89601, РНОКПП НОМЕР_1) до Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_2 (вул. Садова, 25 А, оф. 8, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600) про визнання постанови (рішення) відповідача протиправною та її скасування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя ОСОБА_4