ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)
20 лютого 2019 року Справа № 160/1231/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Жукової Є.О.
при секретарі - Воробйовій П.В.
за участі:
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (військове містечко-33, буд.27, кв.20, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50044) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_2 за рахунок виплати: з 01.01.2018 року - 50 відсотків, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
ОСОБА_2 знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
При проведенні перерахунку пенсії позивачу, відповідач, керуючись постановою №103 КМУ, визначив, що підвищення пенсії позивачу складає 3321,78 грн., з них виплачується: з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. щомісячно 50% від підвищення - 1660,89 грн.; з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. щомісячно 75% від підвищення - 2491,34 грн.; з 01.01.2020р. щомісячно 100% від підвищення - 3321,78 грн., що підтверджується розрахунком за пенсійною справою.
05.12.2018р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Проте в січні 2019 року Головне управління відмовило позивачу у проведенні перерахунку розміру пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Ухвалою суду від 08.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.
В підготовче судове засідання, призначене на 20.02.2019 р. з'явився представник відповідача.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, відомості про вручення судової повістки позивачу містяться в матеріалах справи, причини неявки не відомі.
Повноважний представник відповідача проти пред'явлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позовну заяву від 20.02.2019 р., в якому зазначив наступне.
ОСОБА_2, відповідно до Порядку передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою КМУ від 02.11.2006 року №1522, з 2007 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).
Згідно із ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсі. За цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій чітко визначений постановою КМУ від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992р. №393». Так, відповідно до п.1 Порядку №45 пенсії призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018р. №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Відповідно до п.2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, постанова Кабінету Міністрів України №103 на час звернення позивача до суду є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
На підставі викладеного, Головне управління вважає помилковим висновки позивача, що дії відповідача стосовно проведення виплати перерахованої пенсії в порядку та в розмірах, визначених Постановою №103, є протиправними, оскільки Постанова №103 на даний час є чинною, та такою, що кореспондується з приписами частини 4 ст.63 Закону №2262-ХІІ в частині наданого уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.
Стосовно доводів позивача про те, що порядок виплати пенсії відповідно до Постанови №103 є незаконним та звужує його конституційні права та гарантії, порівняно із тими, що існували до прийняття даної постанови, відповідач наголосив, що Кабінет Міністрів України у Постанові №103 не відмовився від взятого державою зобов'язання перерахунку та виплати пенсії відповідним категоріям осіб, не позбавив їх права на отримання перерахованого відповідного розміру пенсії, а лише змінив порядок виплати заборгованості, що виникла у зв'язку із таким перерахунком, відстрочивши та розстрочивши її, а тому Головне управління вважає, що порядок виплати пенсії, встановлений цією постановою Кабінету Міністрів України, цілком відповідає вимогам чинного законодавства.
В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 20.02.2019р., судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Повноважний представник відповідача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 211, 217, 224 228 КАС України безпосередньо 20.02.2019 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за 52 роки вислуги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
05.12.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищеної пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року.
Електронним листом № У19822-18 про надання відповіді, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло звернення ОСОБА_2 від 05.12.2018р. та повідомило наступне:
Законом України від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набув чинності з 01.10.2011, було внесено зміни до низки актів, в тому числі до статті 13 Закону №2262-ХІІ про розмір пенсії за вислугу років у відсотках;
Враховуючи зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення , а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 відсотків, до категорії 2 - 95 відсотків;
Законом України від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, за якими максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років, не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення;
21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Постанова №103). Зазначена Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ;
Відповідно до пункту 1 Постанови №103 перерахунок пенсії здійснювався з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, ВНЗ), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і навчального складу та деяких інших осіб»;
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
На виконання вищезазначеної постанови з 01.01.2018р. проведено перерахунок пенсії за чинною на цю дату редакцією Закону №2262-ХІІ, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби.
Вважаючи, що пунктом 2 Постанови №103, яким визначено порядок виплати, позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018 р., фактично зменшена та розстрочена на значний тернім, що порушує його право на отримання всієї суми підвищеної пенсії, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій» (набрання чинності з 01.01.2017).
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 року законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Урядовим рішенням передбачено набрання чинності з 1 березня 2018 р. постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та визначено порядок перерахунку і виплати пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова № 103) передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.
Таким чином, зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 02.05.2018 року по справі №818/1076/18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/73763736).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно посилань позивача щодо неправомірності виплати відповідачем пенсії з урахуванням 50% розміру підвищення пенсії (з 01.01.2018р.), 75% (з 01.01.2019р. по 31.12.2019р.), а також посилань на те, що позивач мав законні сподівання отримати пенсію з урахуванням 100% донарахованих сум підвищення після її перерахунку, починаючи з 01.01.2018 року, суд зазначає наступне.
На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказано у рішенні Конституційного Суду України від 19.06.2001 року № 9-рп/2001, зокрема зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
Окрім цього, у абз. 5, 6, 10 п.2.1 рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права.
Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
При вирішенні спірних правовідносин слід також враховувати й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Суд зазначає, що Постановою №103 було змінено механізм реалізації прав військовослужбовців на перерахунок пенсії, що не призвело до зменшення рівня їх соціального забезпечення та до зменшення розміру пенсійних виплат.
Таким чином, безпідставними є посилання позивача на погіршення умов його пенсійного забезпечення позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.
Враховуючи встановлені обставини справи та практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що дії відповідача, які полягають у визначені розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р., та 75 % з 01.01.2019 року не становили втручання у право позивача на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, 75% з 01.01.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови № 103, що кореспондується з приписами ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та є безпідставними.
На підстав викладено, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 (інокпп НОМЕР_1; військове містечко-33, буд.27, кв.20, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50044) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул.Набережна Перемоги 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_2 за рахунок виплати: з 01.01.2018 року - 50 відсотків, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3