26 березня 2019 року Справа № 160/781/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.
при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДНІПРО-КОНТРАКТ” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу,-
25.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірми “ДНІПРО-КОНТРАКТ” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2116/247/АВ/ТД-ФС/841 від 20.12.2018 року.
В обґрунтовування позову позивач зазначив, що на підставі направлення від 19.11.2018 року, виданого першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3, з 20.11.2018 року по 03.12.2018 року інспектором праці ОСОБА_4 (службове посвідчення № 247) на ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» проводився позаплановий захід у формі інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю (оформлення трудових відносин) у ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ». За результатами інспекційного відвідування інспектором праці було складено Акт інспекційного відвідування від 03.12.2018 р. № ДН2116/247/АВ. На підставі Акту, відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, інспектором праці ОСОБА_4 було винесено ОСОБА_5 про усунення заявлених порушень № ДН2116/247/АВ/П від 13.12.2018 р., який було отримано Позивачем по пошті 21.12.2018 року. Позивачем на адресу Управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 21 грудня 2018 р. було направлено лист №21/12 від 21.12 2018 року про неможливість виконання ОСОБА_5 силу того, що 03.10.2018 року фізична особа ОСОБА_6, який виконував роботи на підставі Цивільно-правового договору від 01.10.2018 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ», загинув від нещасного випадку під час виконання робіт за Цивільно-правовим договором від 01.10.2018 року. 21.12.2018 року представником позивача було отримано конверт з листом від відповідача, у якому містилося Рішення Першого заступника начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2116/247/АВ/ТД від 10.12.2018 року, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 20.12.2018 р. Позивач зазначив, що в порушення п. 6 Порядку № 509, позивача не було заздалегідь (у п'ятиденний строк до дати розгляду справи) письмово повідомлено про розгляд справи, чим було позбавлено встановленої законодавством можливості взяти участь у розгляді справи про накладення штрафу, викласти свою позицію, зауваження, заперечення з питань, що розглядалися.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року прийнята справа до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.
22.02.2019 року від представника відповідача надійшов письмовий відзив, в якому відповідач проти позову заперечував та зазначив, що в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що на підприємстві позивача існують випадки укладання цивільно-правових договорів, які мають ознаки трудових договорів та повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства. До перевірки надано Цивільно-правовий договір від 01 жовтня 2018 року, укладений між фізичною особою ОСОБА_6 (виконавець) та ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» (замовник), в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту. Так, жодним пунктом даного цивільно-правового договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. А зазначені у даному договору послуги відносяться за КВЕД до робіт постійного характеру виконання, тобто їх можуть виконувати лише штатні працівники підприємства, які пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці. При цьому, неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також робіт, які мають постійний характер виконання. Відповідач зазначає, що вказаний цивільно - правовий договір, який укладений між ТОВ «Дніпро-Контракт» та ОСОБА_6 має ознаки трудового договору. При цьому, неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт, а також робіт, які мають постійний характер виконання. На думку відповідача, дії позивача ТОВ «Дніпро-Контракт» щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності, смерті у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо. Враховуючи вищевикладене, позивачем ТОВ «Дніпро-Контракт» фактично було допущено до роботи працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що порушує вимоги ст.24 КЗпП України.
06.03.2019 року від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що визнавати цивільно - правові відносини трудовими можна лише у судовому порядку, оскільки спори щодо відмови в прийнятті на роботу осіб, з якими роботодавець згідно з чинним законодавством зобов'язаний укласти трудовий договір, розглядаються безпосередньо в районних, районних у містах, міських або міськрайонних судах. Крім того, у п.1.2 Цивільно - правового договору зазначено, що Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), утому числі використовує власні засоби та матеріали, що є ще одним підтвердженням того факту, що ОСОБА_6 виконував роботи як Виконавець за Цивільно - правовим договором від 01.10.2018 року, а не працював на посаді слюсара у ТОВ фірми «ДНІПРО - КОНТРАКТ». Таким чином, можливість залучення виконавцем субпідрядників свідчить про те, що між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «ДНІПРО - КОНТРАКТ» існували саме цивільно - правові (підрядні) відносини на підставі Цивільно - правового договору.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись Законом України № 877-V, Порядком №295, відповідно до наказу Головного управління від 15 листопада 2018 року № 1027-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 19 листопада 2018 року № 425 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_4 в період з 20 листопада 2018 року по 03 грудня 2018 року проведено інспекційне відвідування позивача ТОВ фірма «Дніпро-Контракт» за адресою: 49100, АДРЕСА_1 зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.
За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН2116/247/АВ.
На підставі Акту, відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, інспектором праці ОСОБА_4 було винесено ОСОБА_5 про усунення заявлених порушень № ДН2116/247/АВ/П від 13.12.2018 року (далі- Припис), який було отримано позивачем по пошті 21.12.2018 року. ОСОБА_5 директора ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» ОСОБА_7ІЗ. зобов'язано усунути виявлене порушення, а саме: «1 (одна) фізична особа, з якою укладено цивільно-правовий договір протягом 2018 року, фактично виконувала обов'язки слюсара; отже, керівником ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» фактично було допущено 1 фізичну особу ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», у строк до 26.12.2018 року, письмово проінформувавши про це управління з питань праці.
Позивачем на адресу Управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 21.12.2018 року було направлено лист №21/12 від 21.12.2018 року про неможливість виконання ОСОБА_5 силу того, що 03.10.2018 року фізична особа ОСОБА_6, який виконував роботи на підставі Цивільно-правового договору від 01.10.2018 року, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ», загинув від нещасного випадку під час виконання робіт за Цивільно-правовим договором від 01.10.2018 року.
Не погодившись з ОСОБА_5, позивач оскаржив його до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_8
21.12.2018 року представником позивача у поштовому відділенні було отримано конверт з листом від Відповідача, у якому містилося Рішення Першого заступника начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2116/247/АВ/ТД від 10.12.2018 року, яким призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 20.12.2018 року.
08.01.2019 року позивачем було отримано Постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2116/247/АВ/ТД-ФС/841 від 20.12.2018 року, якою на позивача покладено обов'язок по сплаті штрафу у розмірі 111 690,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року N 96 (далі - Положення N 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 7 Положення N 96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року N 295 (далі - Порядок N 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку N 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку N 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Так, підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення інспекційного відвідування став наказ прийнятий за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю) про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю, на підставі листа Голови спеціальної комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 08.10.2018 року №8229-16/04 щодо факту перебування гр. ОСОБА_6 у тркдових відносинах, за №ДН 2116 внесення до Реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця.
Надаючи оцінку наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю, суд зазначає наступне.
Із тексту оскаржуваної постанови відповідача вбачається, що предметом розгляду інспектора праці був Цивільно-правовий договір від 01.10.2018 року, укладений між ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_6 (Підрядник) на виконання робіт з підготовки до обробки та ремонту металевих виробів.
У зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що ОСОБА_6, з яким був укладений Цивільно-правовий договір від 01.10.2018 року, фактично виконував обов'язки слюсара, отже, директором ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» фактично було допущено 1 фізичну особу (ОСОБА_6В.) до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням вимог ч. 1, ч. З ст. 24 КЗпП України.
Так, підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
З аналізу вказаних вище норм законодавства України, вбачається, що підставою для накладання на суб'єкта господарювання штрафу є встановлене при перевірці порушення вимог законодавства про працю.
Суд зазначає, що пунктами 1.1., 2.1 Цивільно-правового договору від 01.10.2018 року, укладеного між ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ» та фізичною особою ОСОБА_6 визначено роботу, яку виконавець має виконати за договором. Вартість робіт (винагорода) та порядок здійснення оплати за них визначено Розділом 4 Цивільно-правового договору, відповідно до п. 4.2. якого оплата за послуги (роботу) здійснюється у безготівковій (готівковій) формі у національній валюті України, на умовах - після фактичного виконання робіт. Пунктом 1.4 зазначеного договору передбачено, що факт надання відповідних послуг (робіт) з боку Виконавця буде засвідчуватися Актами прийому наданих послуг (виконаної роботи). Всі ці та інші положення договору відповідають вимогам глав 61, 63 Цивільного Кодексу України.
Крім того, у п. 1.2 Цивільно-правового договору зазначено, що Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали (ст. 839 ЦК України), що є підтвердженням того факту, що ОСОБА_6 виконував роботи як Виконавець за Цивільно-правовим договором від 01.10.2018 року, а не працював на посаді слюсара у ТОВ фірма «ДНІПРО-КОНТРАКТ».
ОСОБА_6 надавав послуги (виконував роботу), а не здійснював трудову функцію, оскільки предметом Цивільно-правового договору від 01.10.2018 pоку є надання певної послуги (виконання роботи) за винагороду, яка сплачується на підставі актів прийому наданих послуг (виконання робіт), тобто праця за цим договором з боку ОСОБА_6 є юридично самостійною, також останній не підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку позивача.
Стосовно зазначеного інспектором праці висновку, що отримання фізичною особою плати за виконану ним роботу здійснюється на підставі Акту прийому наданих послуг (викопаної роботи), але при цьому акт виконаних робіт відсутній, необхідно відмітити, що відсутність Акту прийому наданих послуг (виконаної роботи) із ОСОБА_6 суд зазначє, що він загинув від нещасного випадку 03.10.2018 року, при цьому Цивільно-правовий договір з ним був укладений 01.10.2018 pоку, отже, внаслідок фактичної короткостроковості виконання робіт за договором та непередбачуваності нещасного випадку, що призвів до смерті, було неможливо скласти та підписати Акт прийому наданих послуг (виконаної роботи), який би став підтвердженням фактичного виконання робіт саме за Цивільно-правовим договором від 01.10.2018 року та в якому б відобразився /фактичний обсяг виконаної ОСОБА_6 роботи.
Посилання відповідача на те, що позивачем був допущений до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_6, не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки під час перевірки не було зафіксовано виконання ОСОБА_6 трудових обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на досліджені докази, суд зазначає, що докази, які б давали суду підстави дійти висновку, що дійсно мало місце порушення позивачем ст.24 КЗпП, у матеріалах справи відсутні та судом не встановлені.
Таким чином, в ході розгляду справи спростовано висновки акту інспекційного відвідування стосовно порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, з огляду на що прийнята на його підставі спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Протилежного відповідачем суду не доведено.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість відповідачем не доведено правомірності свого рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДНІПРО-КОНТРАКТ” (код ЄДРПОУ 23359123) судовий збір у сумі 1921, 00 грн. відповідно до платіжного доручення №121 від 17.01.2019 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-245, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДНІПРО-КОНТРАКТ” (49100, м.Дніпро, просп.ГероївАДРЕСА_2) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, 3) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2116/247/АВ/ТД-ФС/841 від 20.12.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДНІПРО-КОНТРАКТ” (код ЄДРПОУ 23359123) судовий збір у сумі 1921, 00 грн. відповідно до платіжного доручення №121 від 17.01.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 05 квітня 2019 року.
Суддя ОСОБА_10