11 квітня 2019 року Справа № 160/2152/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району міської ради про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.03.2019 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району міської ради, в якому просить:
- визнати неправомірним рішення Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради № 3-15/176 від 09.06.2017 року про відмову ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її малолітньому сину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у здійсненні реєстрації місця проживання за адресою квартира ІНФОРМАЦІЯ_3;
- зобов'язати Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради зареєструвати місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою квартира АДРЕСА_1;
- стягнути з Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 був залишений без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду:
- письмових обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, якщо такий строк пропущено з поважних причин.
05.04.2019 на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2019 про залишення адміністративного позову без руху позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову до суду обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти, не знає особливостей законодавства та адміністративного судочинства. Позивачка не знала про те, що має право на оскарження рішення відповідача у судовому порядку та те, що встановлені будь-які строки на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень. Окрім того, позивачка знаходилась в скрутному матеріальному становищі, що, на її думку, є дуже поважною причиною пропуску строку на подання адміністративного позову. ОСОБА_1 зазначає, що вперше з даним позовом вона звернулась до адміністративного суду ще в липні 2018, але через неповідомлення її Укрпоштою про надходження на адресу проживання ухвали суду від 06.08.2018 у справі №0440/5816/18 про усунення недоліків позовної заяви, позивачка пропустила встановлений судом строк. Ухвалою суду від 26.09.2018 позовна заява разом з додатками була повернута позивачці під розписку. Одразу ж після отримання позовної заяви з додатками ОСОБА_1 знову звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 вже зверталась з даним адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 10.10.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району міської ради про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху із встановленням десятиденного строку з дня отримання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху для усунення недоліків.
Позивачка не усунула недоліки адміністративного позову протягом встановленого судом строку, тому 09.11.2018 ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району міської ради про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було їй повернуто. Хоча позивачка і зазначає, що провина того, що адміністративний позов їй було повернення через те, що Укрпошта не повідомила її про надходження на адресу проживання ухвали суду від 06.08.2018 у справі №0440/5816/18 про усунення недоліків позовної заяви, а тому позивачка пропустила встановлений судом строк для усунення недоліків, та суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляд адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).
Суд зазначає, що позивачка оскаржує рішення від 09.06.2017, проте з даним адміністративним позовом звернулась до суду лише 06.03.2019. Щодо причин пропуску строків звернення до суду зазначає, що не має юридичної освіти, не знає особливостей законодавства та адміністративного судочинства. Позивачка не знала про те, що має право на оскарження рішення відповідача у судовому порядку та те, що встановлені будь-які строки на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень. Окрім того зазначає, що знаходилась в скрутному матеріальному становищі, що є дуже поважною причиною пропуску строку на подання адміністративного позову. Проте, суд наголошує на тому, що той факт, що позивачка не має юридичної освіти, не знає особливостей законодавства та адміністративного судочинства не є вагомою причиною для пропуску строків звернення до суду та не звільняє її від обов'язку звернення до суду у строки, передбачені ст.122 КАС України.
Поданий адміністративний позов, долучені до нього документи та клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову не містять відомостей поважності причин пропуску строку звернення до суду і не дають можливості встановити, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позивачем не надано суду достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, позивачка звернулась до суду з пропуском встановленого ч.2 ст.122 КАС України строку звернення до суду, при цьому не навела обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до суду позивачка звернулась з порушенням шестимісячного строку.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про наявність підстав для повернення адміністративного позову позивачу у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Керуючись ст.ст. 122, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб адміністрації Заводського району Кам'янської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, Служба у справах дітей адміністрації Заводського району міської ради про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали разом з адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.
Роз'яснити позивачеві, що згідно ч.8 ст. 169 вказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4